Воєнні дії між РФ та Україною призводять до масових пошкоджень житлових будинків в анексованому Криму. Такими наслідками обертаються повітряні удари Сил оборони України по військових об'єктах РФ та робота російської ППО щодо їх відбиття. Російська влада Криму забороняє розголошувати наслідки «прильотів». Але питання долі постраждалих будинків усе ж стало публічним напередодні зими. Як жителі Криму відчувають на собі російську війну і чи варто їм сподіватися на допомогу РФ, розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.
Перші удари Сил оборони України по військових об'єктах РФ у Криму розпочалися влітку 2022 року у відповідь на повномасштабне російське вторгнення в Україну. Цілями українських ударів є військові бази РФ, склади боєприпасів, аеродроми та інші об'єкти, що забезпечують військові потреби Росії.
У зв'язку з цим військово-політичне керівництво України неодноразово, виходячи з гуманістичних міркувань і правил ведення війни, закликало жителів Криму триматися якнайдалі від цих місць. Але часто військові об'єкти розташовані впритул до цивільних, тому повітряні атаки обертаються негативними наслідками, зокрема і для жителів Кримського півострова.
«Будинки пошкоджені – люди залишилися»
Російська влада, як правило, не розголошує інформацію про наслідки атак українських дронів на військові об'єкти РФ. Натомість вона регулярно повідомляє про їх успішне відбиття, що неможливо перевірити.
Кримчанам забороняють публікувати наслідки ударів Сил оборони України, погрожуючи за це кримінальними термінами. У результаті замовчуються, серед іншого, і наслідки для цивільного населення.
Про «дуже велику кількість» пошкоджених багатоквартирних будинків заявив віцепрем'єр російського уряду Криму Микола Воробйов. За його словами, у більшості таких будинків продовжують жити люди, тому до настання холодів це житло потребує термінового відновлення.
У нас дуже велика кількість таких будинків, найбільша – у Керчі, також у Ялті, півночі Криму, ФеодосіїМикола Воробйов
«Хотів би загострити увагу на підготовці пошкоджених багатоквартирних будинків. У нас дуже велика кількість таких будинків, найбільша – у Керчі, також у Ялті, півночі Криму, Феодосії… Окреме завдання, персональна відповідальність голів адміністрацій у взаємодії з профільними міністерствами – виконати першочергові заходи. Ми виконали на сьогоднішній день розселення людей із житла, яке постраждало та підлягає подальшому відшкодуванню. Ми зараз уже завершуємо роботи з підготовки внутрішньобудинкових інженерних мереж у під'їздах, які теж постраждали», – сказав Микола Воробйов на засіданні російського уряду Криму 6 жовтня.
У більшості пошкоджених будинків, за його словами, люди «залишилися і проживають».
Якими є масштаби пошкоджень цих будинків, чиновник не уточнив.
«Головне завдання – відновлення житла»
Достеменно встановити, що стає причиною пошкоджень житлового фонду в Криму – пряме влучання безпілотників, ударна хвиля чи уламки внаслідок роботи російської ППО, – в умовах бойових дій неможливо.
Скільки житлових будинків у Криму постраждали від українських безпілотників, також достеменно невідомо. Підконтрольна Москві кримська влада цю інформацію не розкриває.
Згідно з публічними даними, у Керчі лише цього року було як мінімум три такі інциденти.
Зокрема, 4 червня внаслідок удару БпЛА повідомлялося про пошкодження двоповерхового житлового будинку в районі Вокзального шосе. За даними місцевих ЗМІ, у будівлі вибило вікна та осколками посікло фасад. Про загиблих не згадувалося.
Про ще один постраждалий керченський будинок стало відомо наприкінці липня.
Місцеві ЗМІ повідомляли, що вдень 27 липня «дрон влучив» у багатоповерхівку в Керчі, через що постраждали 10 осіб та пошкоджені квартири на третьому і четвертому поверхах. Цей випадок підтвердила і російська влада Керчі.
Про пошкодження житлового будинку в Керчі на початку серпня повідомляв російський глава Криму Сергій Аксьонов. Він заявляв про двох загиблих та одного постраждалого. Їхні імена не названі.
«Головне завдання, що стоїть сьогодні перед містом, – відновлення житлового фонду, пошкодженого внаслідок атак БпЛА, а також оперативне надання всебічної допомоги жителям», – заявляли в російській адміністрації міста у серпні.
На якому етапі зараз роботи з відновлення цих пошкоджених будинків, невідомо.
Десятки постраждалих
Військові реалії відчувають на собі і жителі Феодосії. Там у березні 2024 року уламками збитих безпілотників було пошкоджено 40 будинків, повідомляли в місцевій російській адміністрації.
Прийнято 40 заявок від жителів постраждалих приватних домоволодіньРосійська влада Феодосії
«За інформацією голови адміністрації міста, уламки українських дронів завдали шкоди низці приватних домоволодінь. Прийнято 40 заявок від жителів постраждалих приватних домоволодінь. Ідеться про пошкодження скління і в низці випадків – про пошкодження покрівель», – повідомляли у відомстві.
Російська влада Феодосії стверджувала, що фахівці оперативно приступили до відновлення будинків. Але перевірити цю інформацію в умовах бойових дій між РФ та Україною неможливо.
Про пошкодження українським безпілотником житлового будинку в Ялті російська влада повідомляла наприкінці липня. Що сталося – удар дрона чи падіння його уламків – достеменно невідомо.
У будинку по вулиці Червоноармійській у результаті пожежі згоріли сім квартир, частково обвалився фасад. За даними російської влади, постраждали 17 осіб, евакуйовано 350 мешканців.
У цьому ЖК комфорт-класу проживали переважно співробітники Федеральної служби охорони (ФСО), яка відповідає за забезпечення «безпечного та безперешкодного здійснення державної влади в РФ».
За даними проукраїнського телеграм-каналу «Кримський вітер», причиною того, що сталося, могла стати робота російської ППО, яка збила безпілотник над будинком. Паблік з'ясував, що у серпні ця постраждала багатоповерхівка була в колишньому вигляді й відновлювальні роботи там не проводилися.
«За кожним будинком – люди»
Доля решти пошкоджених будинків достеменно невідома, як і масштаб руйнувань та плани з відновлення цього житла.
Ураховуючи, що про таку необхідність напередодні зими говорять у російському уряді Криму, ці роботи не відбулися навіть через місяці після «прильотів». Хоча російська влада Криму і називала це питання пріоритетним.
Ведеться повний облік усіх будівель і споруд, фіксуються збитки по кожному об'єктуСергій Аксьонов
Відновлення пошкодженого житла називав «ключовим завданням», зокрема для Керчі, Сергій Аксьонов під час своєї робочої поїздки до цього міста у серпні.
«За кожним пошкодженим будинком стоять конкретні сім'ї та долі людей, тому працюємо адресно. Ведеться повний облік усіх будівель і споруд, фіксуються збитки по кожному об'єкту, щоб жоден постраждалий не залишився поза увагою, щоб кожен отримав належну допомогу», – казав він.
Незважаючи на ці заяви, ситуація продовжує залишатися актуальною і стає проблемною напередодні осінньо-зимового сезону та настання холодів.
Російський глава Криму Сергій Аксьонов визнав, що для забезпечення безпеки жителів Кримського півострова та місцевої інфраструктури «значну роль відіграють» мобільні вогневі групи.
«Більш раціональний підхід до вибору місць їхньої дислокації та координації дій дозволить підвищити ефективність відбиття ворожих атак і надійніше прикрити місто та Крим», – стверджував він у серпні.
Наприкінці літа та восени у Криму помітно посилили присутність мобільних вогневих груп (МВГ). Їх бачать практично в кожному районі та місті. Одразу по кілька МВГ чергують біля кримських залізничних станцій.
Російська ПВО нібито збиває «як мінімум 95% ворожих БпЛА», заявив у вересні Сергій Аксьонов. Перевірити ці дані за допомогою незалежних джерел в умовах бойових дій неможливо.
Вікторія Веселова – псевдонім журналіста RFE/RL, який пише під цим ім'ям з міркувань безпеки
