Наслідки активізації бойових дій між Росією та Україною дійшли до курортів анексованого РФ Криму. Якщо раніше там могли відчувати війну лише опосередковано у вигляді дефіциту російських туристів, то тепер вона стала наочнішою: місцеві пляжі перетворюються на місця бойових дій. Кілька таких інцидентів сталося в Криму в серпні. Як війна дійшла до кримських пляжів, розповідаємо в матеріалі Крим.Реалії.
Відпочинок у прифронтовому Криму й раніше викликав запитання у тих, хто вмів прораховувати ризики. Однак підконтрольна Москві місцева влада всупереч усьому продовжувала зазивати туди російських туристів. Робила вона це й поточного року, коли Сили оборони України активізували удари не лише по військових об'єктах РФ, а й по її логістиці.
Загострення паливної та енергетичної криз остаточно висвітлило проблеми Кримського півострова.
Тому в заголовках російських ЗМІ, присвячених відпочинку в Криму, з'являється все більше знаків питання. А російські блогери, включно із Z-спільнотою, ще напередодні курортного сезону масово відговорювали туристів від поїздок на півострів.
Курортний сезон, який триває вже вп'яте в умовах повномасштабного вторгнення РФ в Україну, показав: Крим остаточно перестав бути «безпечним курортом», яким його вважало багато російських туристів. Тепер на кримських пляжах чути стрілянину, розгулюють озброєні російські військові, а людей евакуйовують через загрозу ударів.
«Морський парад», БпЛА та евакуація
Багато російських ЗМІ та турблогів радили туристам під час бойових дій між РФ та Україною обирати для відпочинку курорти Південного берега Криму. Стверджувалося, що там «усе спокійно» – на відміну від Севастополя чи західного узбережжя півострова.
Однак цього року ця рекомендація зіграла з відпочивальниками злий жарт: вибухи та «прильоти» почали фіксувати і в Великій Ялті. Удари Сил оборони України тут припадають як по військових об'єктах, так і по інфраструктурі.
У липні та серпні атак зазнали місцева інфраструктура та електропідстанції, через що курортні райони на тривалий час залишалися без світла.
Окремий резонанс викликала поява в акваторії Ялтинського морського порту безекіпажного катера, за допомогою яких Україна уражає морські військові цілі Росії.
На початку серпня російська влада Криму заявила про атаку морського безпілотника на порт Ялти. За її інформацією, один такий дрон нібито був пошкоджений і опинився на березі, де проводили його розмінування.
У зв'язку з цим чиновники евакуювали територію Приморського парку – одного з найпопулярніших серед курортників місць у Ялті.
Вони закликали місцевих жителів і гостей міста-курорту залишити відкриті ділянки місцевості через небезпеку БпЛА та «укритися в заглиблених приміщеннях, підвалах, паркінгах, нижніх поверхах капітальних споруд, внутрішніх кімнатах за несучими стінами, якомога далі від вікон».
Про свою причетність до цього інциденту заявили в спецпідрозділі Головного управління розвідки Міноборони України «Group 13», зазначивши, що таким чином вони «провели парад бойових морських платформ Magura» напередодні Дня Ялти.
Через два дні після цього біля ялтинського готелю «Mriya» в Оползневому було збито український БпЛА, через що виникла пожежа в лісі, повідомляє проукраїнський паблік «Крымский ветер».
Після цього в готелі оголосили, що скасовують заходи, заплановані на 15–16 серпня, оскільки «безпека понад усе».
Стрілянина та військові РФ на пляжах
Присутність російських військових у курортних зонах Криму також стала куди помітнішою. У серпні на пляжі в Євпаторії помітили озброєного російського військовослужбовця, який прогулювався вздовж берегової лінії просто серед відпочивальників.
Нагадаємо, значна частина курортів західного Криму закрита для відвідування – там базуються сили РФ. Їхня вогнева позиція напередодні курортного сезону з'явилася просто на трасі Саки – Євпаторія.
Таким чином російські війська готуються до можливої висадки українського десанту в Криму, стверджують у ЗСУ, не відкидаючи такий сценарій.
Неспокійно й на пляжах Севастополя. Військові об'єкти РФ та міська інфраструктура регулярно зазнають атак Сил оборони України, а роботу місцевих мобільних вогневих груп чути просто з узбережжя.
«У Севастополі їб*шать – бах-бух! Кафе порожні. Люди з пляжу розбіглися», – описував обстановку очевидець у серпні (обережно, нецензурна лексика!).
Масова загибель та поранення відпочивальників уже траплялися в регіоні: у червні 2024 року уламки ракет упали на пляж «Учкуївка» біля Севастополя.
Російські провоєнні блогери через це критикували владу за неспроможність захистити Крим та його населення від ракетних ударів ЗСУ. Тим не менш пляж «Учкуївка» продовжив приймати відпочивальників – люди приходять туди й зараз.
Війна позбавляє Крим перспектив
Подібні інциденти свідчать про очевидне: повноцінний курортний сезон у Криму під час війни неможливий. Якщо ще на початку року, за даними російських туроператорів, півострів входив до переліку найпопулярніших напрямків серед туристів із РФ, то вже в липні почалися масові скасування бронювань місць відпочинку в регіоні.
Ця нова реальність б'є по курортному бізнесу та загалом по економіці Криму.
5 серпня в підконтрольному РФ парламенті Криму повідомили про державну підтримку курортного бізнесу: підприємствам виплатять по три мінімальні розміри оплати праці (МРОТ) на кожного співробітника. Головна умова – зберегти не менше 80% штату до 1 червня 2027 року.
Подібна субсидіарна допомога стала щорічною практикою. З 2022 року влада РФ заявила про виділення не менше 10 мільярдів рублів на виплати кримському турбізнесу. Однак ці субсидії не переломили негативного тренду. В умовах війни курортний бізнес Криму виживає лише коштом федеральних дотацій, рік у рік зазнаючи збитків – навіть попри завантаження санаторіїв та готелів російськими бюджетниками.
Винятком став лише 2025 рік, коли туристи з Росії масово вирушили до Криму: чимало чорноморських курортів РФ тоді закрили через забруднення узбережжя мазутом після катастрофи російських танкерів із паливом.
Великі сподівання на заробіток у кримського турбізнесу були й цього року, однак реалії нинішнього сезону їх не виправдали.
Вікторія Веселова – псевдонім журналіста RFE/RL, який пише під цим ім'ям із міркувань безпеки
