Російські силовики не припиняють політику тиску на цивільних журналістів та незалежні медіа в анексованому Криму. Як пригнічували свободу слова на півострові протягом 2024 року, що минає, читайте в цьому матеріалі.
Обшуки, допити, викрадення редакторів
У січні 2024 року співробітники російських спецслужб провели обшук у будинку головного редактора кримськотатарського журналу «Ненкеджан» Зери Бекірової. Російські силовики увірвалися до неї рано-вранці з обшуком, потім відвезли на допит і відпустили тільки ближче до півночі.
17 травня, напередодні траурної річниці депортації кримських татар, у будинках головного редактора газети «Къырым» Бекіра Мамутова та засновника цієї медіа Сейрана Ібрагімова пройшли обшуки. Після цього силовики також вилучили техніку у приміщенні самої редакції, а Мамутова та Ібрагімова доставили до Центру протидії екстремізму (Центр «Е»). При цьому адвоката Едема Семедляєва не допускали до редакції для надання юридичної допомоги.
У листопаді раптово зникла редактор дитячого журналу «Арманчыкъ» Едіє Муслімова. Вона планувала вирушити з Сімферополя до своєї літньої матері в район Судака, але потім її телефони вимкнули, а машина залишилася стояти біля будинку. Наступного дня вдалося з'ясувати, що її затримали під час виходу з дому троє невідомих чоловіків та посадили у білу «Газель».
Журналістка знайшлася лише через півтора дні та повідомила, що весь цей час провела у ФСБ РФ, без зв'язку та адвоката, де її протягом 35 годин допитували про джерела фінансування дитячого журналу.
Журналісты-«терористи»
5 березня цього року список затриманих російськими силовиками кримських журналістів поповнився ще двома фігурантами. Після хвилі масових обшуків, які пройшли у Бахчисараї, серед затриманих кримських мусульман опинилися Азіз Азізов та Рустем Османов – громадянські журналісти громадського об'єднання «Кримська солідарність».
До арешту вони активно висвітлювали масові обшуки, судові процеси та різні релігійні переслідування на півострові. Зокрема, Азіз Азізов два роки тому затримувався, коли вів стрим під судом, де розглядалася справа стосовно кримськотатарського активіста Едема Дудакова.
Цього разу співробітники ФСБ РФ затримали цивільних журналістів за підозрою в тому, що вони були членами осередку «Хізб ут-Тахрір», визнаного терористичною РФ. Суд обрав для них запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Крім того, під час слідчих дій у кримінальній справі їх відправляли на примусову психіатричну експертизу із тривалим утриманням серед душевнохворих, що, за словами правозахисників, може розцінюватися як елемент каральної психіатрії.
Правозахисники зазначають, що у Криму почастішали випадки, коли під час фабрикації кримінальних справ проти кримських мусульман, до обвинувачених за статтями про терористичну діяльність долучають громадянських журналістів «Кримської солідарності». На момент підготовки публікації з 18 кримських журналістів, позбавлених волі, 13 було звинувачено у тероризмі.
«Зловживачі та дискредитатори»
У лютому 2024 року російські силовики провели обшук у будинку громадянської журналістки Лутфіє Зудієвої з Джанкоя. Її саму затримали та доставили до Центру протидії екстремізму, де склали два протоколи про адміністративні правопорушення за те, що у своїх публікаціях на сторінці Facebook вона не вказувала статус заборонених та «іноагенських» організацій, як того вимагає російське законодавство.
Аргументи Лутфіє Зудієвої про те, що ці вимоги стосуються лише зареєстрованих ЗМІ, а не користувачів соціальних мереж, у підконтрольних Росії кримських судах були проігноровані, її визнали винною у «зловживанні свободою інформації». За півроку російський касаційний суд визнав, що в одному з цих випадків силовики не мали права складати протокол і скасував рішення.
Тим часом російські силовики взялися за «зловживаючих свободою інформації» журналістів незалежної кримськотатарської газети «Къырым». Згадані вище затримання Бекіра Мамутова та Сейрана Ібрагімова були пов'язані, зокрема, з публікацією на сторінках видання доповіді Генерального секретаря ООН Антоніо Гуттеріша про ситуацію з правами людини в Криму. Подані головою міжнародної організації відомості видалися російським силовикам, а потім і суду – «недостовірними», а дії журналістів – «зловживанням свободою інформації».
За іншу публікацію на сторінках видання редакцію та її керівника було притягнуто до відповідальності за «дискредитацію російської армії». Загальна сума штрафів за підсумками цих переслідувань склала 790 тис. рублів, проте надалі Роскомнагляд подав до суду ще два протоколи на «Къырым» за відсутність маркування «іноземного агента» при згадці «Голосу Америки» та Радіо Свобода у матеріалі біографічного характеру про радянську правозахисницю Людмилу Алексєєву. В обох випадках російський суд також підтвердив провину журналістів та додав їм нові штрафи. Таке багаторазове переслідування одного медіа протягом року стало «новим словом» в історії боротьби зі свободою слова на Кримському півострові.
Репресивні «інновації»
Серед інших «нововведень» можна виділити використання повісток у російський військкомат як покарання виконання своєї професійної діяльності. Так, наприклад, 29 лютого в селищі Кіровському під час стримування під судом було затримано цивільного журналіста Алі Сейтаблаєва, якого потім відпустили, вручивши повістку у військкомат.
Також привернула увагу нова практика заочного переслідування незалежних журналістів за участь у діяльності «небажаної організації». Зокрема, у Севастополі суд оштрафував кореспондентка російського видання «Медуза» Анастасію Жвік за розміщення матеріалів на сайті та телеграм-каналі організації, «визнаної небажаною».
За даними порталу «ОВД-инфо», сама журналістка знаходиться за межами анексованого Криму та території Росії.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
