«Купив абонемент у рай, а користуватися ним не можна». Терпіти чи виїжджати – що обирають ті, хто залишився в Криму

Психологічний клімат в анексованому РФ Криму стає дедалі напруженішим – про це в соцмережах пишуть нинішні жителі Кримського півострова. Крим.Реалії проаналізували відеозаписи кримчан, а також росіян і жителів окупованого Донбасу, які переїхали на Кримський півострів після 2014 року, в яких можна простежити, як упродовж останніх кількох місяців змінювалися їхні емоції та ставлення до подій.

«Багато хто вже виїхав і продовжує виїжджати»

Росіянка Альона Бардовська переїхала до Севастополя з Башкирії в 2015 року. Відтоді вона розвиває свої блоги на різних інтернет-майданчиках і активно транслює російську пропаганду.

Вересень 2026 року. Бардовська показує, як під звуки повітряної тривоги шукає разом із донькою укриття в будівлі Севастопольського акваріума.

«А ось як виглядає звичайний будній день у Севастополі. Ми до акваріума йдемо. Коли тривоги – трохи не встигли дітей забрати з акваріума. Тепер батьки – йдемо до акваріума ховатися», – розповідає Бардовська.

З літа 2026 року Бардовська розповідає своїм підписникам про те, що в Криму тривожно і люди залишають півострів, але заперечує, що сама збирається виїжджати.

«Багато хто вже виїхав і продовжує виїжджати. Ну, це й зрозуміло, тому що ночами спати неможливо. Наприклад, сьогодні вночі БпЛА просто всю ніч літали над містом, причому над спальним районом. Тут немає жодних цілей для ураження. Тобто все це робиться чисто для залякування населення, щоб ми не спали. Я вважаю так. Чи прокидаюся я вночі від страху? Звісно. Чи буджу я доньку і чи біжимо ми в укриття? Ні. Це в нас уже не перший рік, і все відбувалося за висхідною: спочатку була одна тривога на тиждень, потім дві, а зараз доходить до того, що у нас буває по шість тривог на день», – каже Бардовська.

Ольга – кримчанка з Керчі. На початку літа вона закликала всіх в Instagram, що «треба потерпіти».

«У нас зараз немає світла, нам відключили воду. Це все тимчасові труднощі, ми ж і не таке проходили. У нас усе добре. Немає світла? Нічого страшного. Немає води? Буде вода. У нас он ціле море – два в Керчі: і Азовське, і Чорне. Усе нормально, викупаємося… За що люблю кримський народ – це інший менталітет. У нас інший інтелект, інша каста. Це такі люди, знаєте, це така броня. Хтось каже: «У тебе діти, виїжджай з Криму». Куди я виїду? Як? Як я залишу свою чудову батьківщину?!» – розмірковувала Ольга у своєму відео.

До кінця літа Ольга вже не була такою оптимістичною й не добирала слів у соцмережах, показуючи вибухи й сина, який спав у коридорі.

Анна Нерозіна – підприємниця, працює у Феодосії. У минулому журналістка, а з 2016 до 2017 року була заступницею міністра підконтрольного Росії Міністерства туризму Криму. Звільнилася за власним бажанням.

Зараз Нерозіна – засновниця культурного центру «ЦЕХ». Улітку соцмережі облетіли її скарги на ситуацію в Криму. Російські ЗМІ Криму при цьому наголосили, що на відео вона не лише скаржилася, а й заявила: «Так, ми працюємо, так – хоч каміння з неба, так – ми будемо продовжувати». Саме це відео Нерозіна вже видалила зі свого інстаграм-каналу.

Восени Нерозіна записала відео про те, як сильно вона незадоволена тими, хто виїжджає з Криму, і що таких людей стає дедалі більше.

«А в нас масова втеча. Всі виїжджають. Таке відчуття, що куди не плюнь – усі виїжджають із Криму. І ні щоб це відбувалося якось тихо і тактовно щодо тих, хто залишається. Ні! Підходить до мене одна жінка і каже: «Я поїхала, тут буде дуже погано. Знаєте, я знайома з тим, з тим, з тим… Кажуть, бомбитимуть, просто капець: ні світла, ні газу, ні води – нічого не буде. Тому я поїхала». Ну і навіщо ти мені це кажеш? Якось ось тихіше виїжджайте, з повагою до тих, хто залишається… Спірне питання. Я відчуваю дике роздратування щодо тих, хто виїжджає», – каже Нерозіна у ролику в мережі Instagram.

Нерозіна незадоволена тим, що працівники з її бізнесу теж виїжджають, фінансово стало складніше працювати, а ночами чути вибухи. Але жінка радіє, що компанія Wildberries відновила доставку.

«Дивіться – Феодосія. Світло є, вода є. Ночами, правда, ні*рена немає, але то ладно. Вайлдберріз їздить – ось стою, навпроти йде розвантаження. Дуже добре. Ночами – всяке. І часто страшно. У моєму селищі п'ять посічених будинків. Ось, уламки. Електричка нещодавно – без деталей. Ночами вже ніхто не шляється Кримом. Усі сидять удома тихесенько, і світло в місті вимкнене. Таке собі – нові реалії. Людей немає. Три майстри виїхали з Феодосії. Ми втратили частину колективу, але з нами, як і раніше, найсильніші художники. Загалом, що сказати: кістяк стоїть, учні приходять. Деякі не приходять – напевно, виїхали», – розповідає Нерозіна.

Олександра Старостіна – психологиня із Сибіру, яка переїхала до Криму. Уже живучи тут, вона відправила сина воювати за контрактом.

Тепер Олександра розповідає у своєму Instagram, як їй погано, яку тривогу вона відчуває від вибухів і що у неї посттравматичний синдромний стан від загрозливих звуків.

«Оцей стан невиразної тривоги, навіть там, де нічого не чути, зберігається. Я розумію, що сьогодні в районі, де я живу, знову були сильні вибухи, тому що у нас взагалі немає зв'язку. І це відео я вам завантажу тоді, коли з'явиться Wi-Fi. Світла немає. Ось я наче виїхала на море, а розумію, що, так, тут тихо, обстановка спокійніша, люди більш розслаблені. Але те, що я запам'ятала, – як це було, коли було гучно, коли були сильні вибухи, коли за вікном натуральні «Зоряні війни», – залишає великий відбиток. Коли починає зникати сон, коли засинаєш, тобі сниться, що тебе бомблять… Ось так і розвивається ПТСР», – ділиться своїми переживаннями Старостіна.

Олександра Старостіна скаржиться і на ситуацію з бензином, і загалом говорить про стан безпорадності.

«Ось хто б що не казав – замовкніть, не говоріть про відсутність бензину, тра-та-та. А його немає. Вірніше, як немає? Він є. Він номінально, стовідсотково є. Але його не видають. Просто немає відмашки на те, щоб заправити народ. Їхала до школи – стоять черги. І ось це, блін, щоранку – такий ось квест, і він ні*рена не простий. Це додає ще більше напруги, негативу, створює стан якоїсь невизначеності і, зокрема, якоїсь безпорадності», – обурюється жінка.

Частина росіян виїжджає з Криму. Експерти не беруться судити, наскільки цей процес є масовим, але подібні факти фіксують регулярно. Ось якими висновками поділився з Крим.Реалії заступник директора Центру близькосхідних досліджень, дослідник півдня України Сергій Данилов.

«Я не думаю, що вона набула такого, знаєте, обвального характеру. Мені здається, ні. Але те, що від'їзд розпочався, я підтверджую. Мої знайомі розповідають, що, наприклад, у їхньому місті виїхала ціла група людей, які приїхали після 2014 року з одного з російських регіонів. Умовно кажучи, «знайомі знайомих» за довгим ланцюжком. Ось назбиралася така певна група, спільнота, яка по черзі, але за узгодженням одна з одною, приїхала до моря. Це місто. Так, вони зараз виїхали й виїжджають, насамперед сім’ї з дітьми, оскільки невідомо, як проходитиме навчальний рік – онлайн, офлайн. Якщо онлайн, то як він відбуватиметься через такий поганий інтернет? Адже навіть дротовий інтернет починає давати збої при тривалому відключенні світла. По-друге, діти все більше бояться. І ось подібна категорія, якийсь відсоток, дійсно повертається до себе, умовно, в Сизрань, Тамбов, Єкатеринбург та інші російські міста. Вони, здається, не продають своє житло, вони сподіваються повернутися, коли ситуація стабілізується. Але вони вже мало вірять російській окупаційній владі», – зазначає Сергій Данилов.

Зіткнення думок

Деякі кримчани незадоволені тими, хто скаржиться. Одна з таких жінок у мережі Instagram заявляє, що це все – «проплачені боти або проплачені кримчани».

«Як тут усе погано, страшно, жахливо – заткніться! Нічого цього немає», – радить жінка на відео.

Росіянка з Чити, яка переїхала до Криму після окупації, обурена тим, що хтось вважає, ніби скаржитися не можна. Вона ж вважає, що кримчани мають поважати росіян, які «усією країною допомагали Криму».

«Чому я не повинна скаржитися? Чому я повинна терпіти? І вони закликають, що ось «у 2014 році було ще гірше, і ми ж терпіли». Та ви не терпіли стільки, скільки терпимо зараз ми та як ми це терпимо. За вами тоді встала вся Росія. Ви знали, що Росія вас просто так не кине. Ви знали, що у вас буде міст. Це одразу було окреслено. Знали, що буде енергоміст. Знали, що у вас буде вода. Це було все одразу окреслено, і все це робилося. Вся Росія допомагала. Я в той час жила в Забайкальському краї, в Читі. І профспілки добровільно-примусово збирали з людей гроші та відправляли все на Крим, на спеціальні рахунки. Все це було. Хтось добровільно, хтось добровільно-примусово. Але це була вся Росія. А зараз ви самі топите своїх же. Чому? Чому така зневага до людей? Чому таке приниження?» – каже на цьому відео росіянка, яка живе в Криму.

Чимало в Криму й тих, хто переїхав із південних частково окупованих областей України.

Світлана Якимова, яка перебралася до Севастополя після 2014 року, скаржиться, що жити на Кримському півострові стало неможливо, а до якого безпечного місця переїжджати – не знає.

«Усі збирають гроші, щоб сюди приїхати, а я збираю гроші, щоб звідси виїхати. Море, море… Та яке море? Знаєте, як я бачу море? Відчинила вікно, подивилася, зачинила – бо там сирена. І сиджу я вдома, причому з дітьми. У мене в Донецьку діти просиділи три роки вдома. І коли виїжджала з Донецька, я хотіла, щоб діти відчули, що таке свобода, повітря. Я хотіла, щоб мої діти спокійно ходили до школи, навчалися, знайшли друзів. Вони сиділи вдома, а тепер ми сидимо вдома тут. Куди їхати далі? Ну я тепер не знаю, куди їхати просто. З роботою дуже погано. Багатьох звільняють за згодою сторін, а декого просто переводять на короткий робочий день зі зменшенням зарплати. І найприкріше, що живеш у курортному місті, почуваєшся людиною, яка купила абонемент у рай, а користуватися ним не можна», – бідкається Якимова.

Попри відчутне психологічне напруження в суспільстві, чимало росіян, які переїхали до Криму, вірять Путіну й переконані, що проблеми тимчасові, зазначає в інтерв'ю Крим.Реалії психологиня Світлана Паніна. Водночас простежується нова тенденція, – зауважує вона, – кримчани незадоволені великою кількістю російських військових на півострові.

«Вони дуже незадоволені, вони їдуть, вони розчаровані. Уже триматися у багатьох немає сил. Кому є куди виїхати, вони намагаються виїхати хоча б тимчасово. Вони всі думають, що це тимчасово. Наразі їхній стан – «це все кошмар, але все це тимчасово, і ми повернемося, ми не тікаємо». Їм дуже важливо зберегти обличчя, тому що «Крим наш, він – Крим – наш», «це все тимчасово, ми віримо Путіну, ми віримо нашій армії, все це тимчасово, коли перемога буде за нами, то ми повернемося». І вони ненавидять [російських] військових через те, що вони вважають, що б'ють – і правильно вважають – що б'ють по Криму українці через те, що там багато військових. Вони так прямо вже й кажуть: «А чому ми маємо вас пропускати без черги, стійте в черзі. Адже це через вас: через вас ми уночі не спимо, через вас немає світла, через вас немає бензину – все це через вас. То чому ми повинні пропускати вас без черги?». Тобто не можна дискредитувати армію, з одного боку, а в черзі щось сказати військовим, які не записують, – можна», – пояснює настрої жителів Криму психологиня Світлана Паніна.

У тривожному очікуванні зими

В очікуванні зими та холодів тривога у деяких кримчан посилюється. Олександра переїхала із Сімферополя до родичів у селище. Допомагає робити запаси на зиму і каже, що вони готуються до найгіршого.

«Немає ні світла, ні води, тому ми переїхали в село до батьків. І ось що я роблю в селі, щоб у мене не «поїхала кукуха» остаточно. По-перше, почну з того, що поки що у нас тут є світло, вода та інші привілеї людству, які мають бути забезпечені за законом. Збираю ці сливи, збираю ці яблука, мию ці банки. Ми постійно «катаємо» [консервацію], ми не знаємо, яка на нас чекає зима, тому всі готуються до найгіршого», – каже Олександра.

Багато хто запасається генераторами. Кримчанин із Євпаторії на заході Криму розповідає, що в будинках люди встановлюють сонячні панелі.

«Ось, друзі, ЖК «Євпаторія». Сонячні панелі вже з'являються на балкончиках, квартири стають автономними. От таким чином Крим, Євпаторія, адаптується до нинішніх реалій. Народ готується до зими», – показує він.

Зупиняються великі підприємства, наприклад м'ясокомбінат «Дружба народів», тепличний комбінат «Білогірський». За неофіційною інформацією, зупинилися великі підприємства «Кримський содовий завод» і «Кримський Титан».

Російські аналітики сервісу для перевірки контрагентів «Контур.Фокус» повідомляють, що за перші пів року в Криму ліквідовано на 13,5% більше юридичних осіб, ніж за такий же торішній період. Зростає і кількість юросіб, визнаних банкрутами. Складно в Криму і малому, і великому бізнесу, оскільки всі вони взаємопов'язані, визнає голова підконтрольної Росії Торгово-промислової палати Криму.

«Бізнесу погано, бізнесу потрібно допомагати. І всі галузі, оскільки вони є суміжними і з сільським господарством, і з туризмом, – вони зазнають труднощів. Тому що порушені і логістичні ланцюжки через проблеми з пальним, порушені енергомережі. Бізнес не може повною мірою працювати. Немає туризму, не всі можуть зібрати врожай», – говорить президент підконтрольного РФ Союзу «Торгово-промислова палата Криму» Сергій Діюк.

Бізнес закривається, люди втрачають роботу, і буде тільки гірше – такий прогноз російського блогера Олександра Сергєєва (Горного), який переїхав до Коктебеля.

«На тлі всього цього я бачу подальше поглиблення того, що відбувається. Людей зараз дуже лякає не тільки бензин чи його відсутність. Люди залишаються без роботи, їх відправляють у відпустки, залишаючи без джерел доходу. Багато моїх співрозмовників кажуть, що їм залишилося грошей на 2-3 тижні. А що далі? Загалом, ситуація розвиватиметься дуже, як мені здається, негативно. Продукти харчування, слава богу, в певній кількості є в наявності, але ключове питання для людей – де брати гроші на їхню купівлю? Багато хто дійсно залишається без роботи. Бізнеси закриваються, ідуть у колосальні мінуси. Тож, панове та пані, молимося, сподіваємося на щось і… я не знаю, що ще сказати. Хрінь якась зараз відбувається», – каже Сергєєв (Горний) на відео.

Побоювання мобілізації

Готові виїжджати з Криму й деякі з тих, хто вже отримує повістки. Андрій переїхав до анексованого Криму із Саратова, відкрив із подругою агентство з організації дитячих свят. Цього літа він отримав повістку до військкомату.

«Я щойно зателефонував до військкомату. Вони кажуть – не варіант пройти за місцем перебування, а я перебуваю зараз у Криму. Кажуть, потрібно у будь-якому разі приїхати. Що ж, поїду, що робити, до Саратова. Розкажіть, у кого таке було і що з цим робити взагалі. Чи варто хвилюватися, чи просто взяти закордонний паспорт і виїхати звідси. Коротше, я не знаю… Це просто ще один дзвіночок звідси звалити», – розповідав Андрій після отримання повістки.

Андрій усе ж наважився з'явитися за повісткою та поділився тим, що побачив у військкоматі.

«Я ділюся виключно своїм досвідом. У кого військова спеціальність – тим одразу ж блокують виїзд із країни. Там навіть була вагітна жінка, якій поставили «військовозобов'язана». Вона, правда, медик, але зараз також жінок-медиків ставлять на облік і також ставлять штамп у паспорт «військовозобов'язаний», – повідомив росіянин підписникам.

Андрій вирішив залишити Крим і вирушити з подругою до Індії. Пише, що «набридло думати, що в будь-який момент може «прилетіти», набридло думати про повістки і про те, що буде завтра».

Про нову хвилю повісток у Криму повідомляє Кримськотатарський ресурсний центр. Кримчани звертаються по допомогу з питаннями про те, як виїхати, каже голова центру Ескендер Барієв.

«Нам відомо, що вручили близько десяти таких повісток, але це тільки те, про що нам відомо, тому що їх більше. Серед цих десяти також є і резервісти. Але не всі десять. Є й такі, хто просто перебував на обліку у військкоматах. Люди почали готуватися – ті, у кого є дорослі чоловіки призовного віку, – щоб своєчасно виїхати з Криму», – зазначив Ескендер Барієв в інтерв'ю Крим.Реалії.

Ескендер Барієв каже, що у випадках, коли людині вже вручили повістку, але її ще не оголосили в розшук, важливо діяти завчасно. Після оголошення в розшук можливості для виїзду будуть сильно обмежені.

Барієв закликає кримчан враховувати ризики примусової мобілізації до російської армії та звертатися по допомогу на етапі, коли повістку тільки намагаються вручити.

«Люди починають готуватися та збираються виїжджати, залишати Крим і загалом Російську Федерацію. Напряму – до Туреччини летять, або їдуть до Грузії, або їдуть до Казахстану. І є приклади, коли з Криму в Україну вже приїхали молоді хлопці призовного віку, вони зараз перебувають тут. Їхати краще через Білорусь. Чому? Тому що Білорусь і Російська Федерація – це союзні держави, і коли з Російської Федерації до Білорусі виїжджають, там немає такого ретельного контролю, а далі, з Білорусі в Україну, коли проїжджають, то там уже простіше проїхати цей єдиний кордон, який існує», – говорить голова Кримськотатарського ресурсного центру.

У Криму може повторитися масовий виїзд тих, кого можуть мобілізувати, як це відбувалося у 2022 році, вважає заступник директора Центру близькосхідних досліджень, дослідник півдня України Сергій Данилов.

«Ці чутки поширюються миттєво, і про них багато говорять. Є ті, хто збирається повторити трюк 2022 року, коли восени кримчани всіх національностей виїжджали з Криму до Туреччини, до Європи, а хтось навіть до Києва. Подібні стратегії розглядаються і зараз, але є побоювання, що й виїзд буде ускладнений. Я б сказав, що найпоширеніша форма мислення, реакція на можливу мобілізацію – це фрустрація. Люди не знають, що робити», – зазначає Сергій Данилов.

Кремлівські чиновники вивозять родичів із Росії та відкривають закордонні рахунки через побоювання нової мобілізації, пише Bloomberg. За даними видання, представники Кремля та військкоматів радять друзям і родичам залишити Росію в найближчі місяці. Водночас європейські чиновники зазначають, що остаточного рішення про мобілізацію наразі немає, а Путін публічно заперечує такі плани.

За даними ГУР МО України, після виборів у РФ Росія планує дві хвилі мобілізації. Президент України з посиланням на розвідку називає цифру від 300 до 500 тисяч осіб. The Wall Street Journal із посиланням на держдіячів США також говорить про можливу мобілізацію в Росії.