Міністерство освіти і науки України спрощує процедуру визнання результатів навчання для школярів і молоді з окупованих територій. Відомство оновило правила для тих, хто прагне визнати результати середньої освіти в Україні. У міністерстві зазначили, що нові правила розширюють доступ до освіти для учнів і молоді. Чи справді це так? Якими є очікування від нинішньої вступної кампанії? Куди, своєю чергою, Росія агітує вступати кримчан?
Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведуча Олена Бадюк поговорила з Денисом Чистіковим, заступником постійного представника президента України в Автономній Республіці Крим, та Олегом Охредьком, аналітиком Центру громадянської освіти «Альменда».
Інтерес до української освіти серед молоді з Криму зберігається, проте запити частіше стосуються не лише навчання, а й виїзду з анексованої території, розповів в ефірі Радіо Крим.Реалії заступник постійного представника президента України в Автономній Республіці Крим Денис Чистіков.
«Запити надходять, зокрема фіксуємо значну кількість звернень з окупованих територій. Вони не лише про освіту, вони більше про виїзд з окупованих територій на підконтрольну частину України, але також пов'язані з подальшим вступом і здобуттям вищої освіти. Після серпня 2025 року дуже вплинув фактор заяв Кремля про можливе позбавлення громадянства нелояльних жителів окупованих територій», – сказав Денис Чистіков.
За словами Чистікова, на настрої молоді впливає і посилення мілітаризації освіти на окупованих територіях. Він стверджує, що російська влада створює умови, за яких молоді люди опиняються перед вибором між армією та подальшим навчанням.
«Вони збільшили вартість здобуття вищої освіти на тимчасово окупованих територіях і водночас вказують на те, що існують пільги з оплати після участі в так званій «СВО» (так у Росії називають свою війну проти України – ред.)», – розповів Денис Чистіков.
Крім того, каже Чистіков, у Криму спонукають молодь здобувати середню спеціальну освіту. Випускники таких коледжів якраз досягають призовного віку, а отже, мають іти на строкову службу.
«Усі ці чинники підштовхують молодь до того, щоб виїхати з тимчасово окупованої території та здобути саме українську освіту», – каже він.
Росія відстежує всі можливості, обмежуючи виїзд нашим дітям і молодіДенис Чистіков
Чистіков зазначив, що виїзд із Криму залишається складним, особливо для юнаків призовного віку. При цьому українські громадські ініціативи продовжують допомагати дітям і молоді шукати шляхи евакуації та вступу.
«Росія відстежує всі можливості, обмежуючи виїзд нашим дітям і молоді. І стає дедалі складніше виїжджати для молоді чоловічої статі, особливо після настання 18 років. Водночас існують громадські ініціативи та освітні платформи, які допомагають отримати інформацію та рекомендації щодо виїзду», – сказав Денис Чистіков.
Окремо він звернув увагу на проблему доступу до української інформації в анексованому Криму. За його словами, російська влада намагається обмежувати комунікацію та доступ до українських медіа.
Молодь, яка виїхала за останній рік, зазначає, що серед джерел інформації є телеграм-канали, а також Крим.РеаліїДенис Чистіков
«На окуповану територію дуже складно доходить інформація з підконтрольної частини України. Молодь, яка виїхала за останній рік, зазначає, що серед джерел інформації є телеграм-канали, а також Крим.Реалії. Тому дякую вам за цю ініціативу і ту роботу, яку ви робите», – сказав Денис Чистіков.
За даними Представництва президента України в АРК, щороку школи Кримського півострова закінчують близько 10 тисяч учнів 9-х та 11-х класів. А торік за спрощеною процедурою до українських навчальних закладів вступили приблизно 50 випускників з анексованого Криму.
«Ця цифра дуже маленька, але кількість молоді, яка вже виїхала після вступної кампанії 2025 року, показує, що ми можемо мати значно кращі показники, ніж були в попередні роки», – упевнений Денис Чистіков.
Експерт Центру громадянської освіти «Альменда» Олег Охредько вважає, що нова процедура визнання середньої освіти, здобутої в окупації, дійсно полегшує отримання українських документів про освіту. За його словами, раніше дітям доводилося проходити значно складнішу систему атестації.
«Раніше для того, щоб скласти екстерном і отримати свідоцтво про повну загальну середню освіту, потрібно було скласти приблизно 20 іспитів. Зараз це скоротилося до 5-6, залежно від того, скільки предметів є. Це істотно спрощує [ситуацію зі вступом], і дітям стає легше вчитися», – сказав Олег Охредько.
Водночас експерт зазначає, що впровадження нових правил ускладнюється бюрократичними процедурами та відсутністю роз’яснень для українських шкіл.
«Немає методичних рекомендацій, немає роз’яснень, немає інформації, навіть якщо це вже ухвалено. Тому на сьогодні цей порядок практично не діє. Навчальні заклади мають ухвалити типові програми, модельні програми, розробити календарне планування, і це з кожного предмета», – сказав Олег Охредько.
За словами експерта, багато українських шкіл досі не знають про існування нової системи, а інформація недостатньо доходить і до сімей на окупованих територіях.
«Найголовніше – донесення інформації. Причому не лише до дітей та їхніх батьків, які перебувають на тимчасово окупованій території, а й навіть до українських навчальних закладів. Коли ми проводили перевірки, дуже багато навчальних закладів про це навіть не знають», – сказав Олег Охредько.
Охредько також заявив, що система освіти в анексованому Криму стає дедалі мілітаризованішою.
Їх готують до війни. Нині вся система освіти мілітаризованаОлег Охредько
За його словами, молодь залучають до різних російських військово-патріотичних проєктів, а кількість пільг для самих кримчан скорочується.
«Їх готують до війни. Нині вся система освіти мілітаризована. Це йде як через предмети, так і через «Юнармію» та інші організації. Якщо раніше були додаткові пільги для кримчан, то сьогодні цих пільг немає», – каже Олег Охредько.
Надійшло розпорядження, що не менше ніж 2% студентів мають піти до російської армії. Їх просто «завалюють» на перших же сесіяхОлег Охредько
Експерт стверджує, що тиск триває і після вступу до російських вишів. За його словами, студентів призовного віку можуть фактично підштовхувати до підписання контрактів з армією Росії.
«На сьогодні надійшло розпорядження, що не менше ніж 2% студентів мають піти до російської армії. Їх просто «завалюють» на перших же сесіях. Уже є конкретні випадки, коли студенти, які були відраховані, йшли до армії та вже загинули на українському фронті», – сказав Олег Охредько.
Сама постанова про визнання середньої освіти, здобутої в окупації, встановлює механізм, згідно з яким українські школи зможуть зараховувати результати навчання, отримані на окупованих територіях, незалежно від того, де зараз перебуває людина, крім Росії та країн, до яких застосовані секторальні санкції України.
Щоб підтвердити навчання, необхідно подати заяву, освітню декларацію та, за наявності, додаткові документи й матеріали. Розгляд таких заяв мають здійснювати визначені школи або їхні філії, які виконуватимуть функцію уповноважених закладів.
Про перше застосування цього механізму на своїй сторінці у фейсбуці написала народна депутатка України Таміла Ташева. Вона повідомила, що за цією постановою свій перший документ про загальну середню освіту українського зразка за дев’ятий клас отримала кримчанка Поліна Кустарева, яка змогла виїхати з анексованого Сімферополя 2025 року.