Доступність посилання

ТОП новини

«Я радий, що взялися за Крим і почали атакувати». Настрої кримчан після вибухів на півострові


Фотоколаж

Після серії вибухів, перші з яких пролунали на російському військовому аеродромі біля селища Новофедорівка в Сакському районі, Крим буквально вирує емоціями. Крим.Реалії поспілкувалися з кримчанами, які залишаються вдома, так і з тими, хто залишив Кримський півострів.

«Люди чудово розуміють, що відбувається»

Настрої у Криму різні. Є ті, хто вважають, що треба їхати, є ті, хто облаштовує укриття для себе.

Ми поговорили з однією з мешканок Сімферополя на умовах анонімності – з міркувань безпеки співрозмовниці. З проросійськими людьми вона намагається не спілкуватися. Але про тих, із ким контактує, каже, що вони злякалися. Хоча російське телебачення у Криму про вибухи говорить мало.

«Єдина людина, з якою мені доводиться спілкуватися, абсолютно зомбована: вона сидить і двадцять чотири на сім дивиться телевізор. І я бачу, як вона злякалася. Звичайно, коли почалися вибухи, дуже багато людей прийшли до тями. А в нас не говорять по телевізору, що це таке. Але є інтернет і є «сарафанне радіо». І люди чудово розуміють, що відбувається», – каже жителька Сімферополя.

Основне коло спілкування нашої співрозмовниці – проукраїнські кримчани. Вони намагаються виїхати з півострова. Але не для всіх це реально.

«Люди сподіваються, що Україна не бомбардуватиме мирне населення. А Росія може робити різні провокації будь-якої якості. Загалом зневіра, у людей зневіра. Хто може – їде на материк, що це дасть тільки? Хто має можливість, ресурси, гроші. Коли тут тримають батьки старі, яких нікуди не зрушиш... Далеко не всі могли виїхати і у 2014 році», – зазначає співрозмовниця Крим.Реалії.

«Нарешті». Стільки чекали, всі ці вісім років»

Кримська активістка, представниця Українського культурного центру, журналістка Олена Попова залишила Крим після початку повномасштабної війни. Каже, більше фізично не могла залишатися поряд із людьми, які вітали війну. Перші вибухи на військових об'єктах у Криму сприйняла дуже емоційно.

Поряд із радістю, що «нарешті», є страх: і за своїх рідних і близьких, і за друзів
Олена Попова

«Це було слово «нарешті»». Стільки чекали, всі ці вісім років. Постійно говорили: «Крим вийшов із порядку денного – з новин, його немає у порядку денному, потрібно його повертати, потрібно повертати». Проводились якісь спроби заходів, обговорення, конференції. Наскільки це дієво, ми не знаємо. Не дуже ефективно. А дієво – ось саме це. Хоч як страшно це не відчувалося і як би страшно не було, і не звучало. Поряд із радістю, що «нарешті», є страх: і за своїх рідних і близьких, і за друзів. Але ми ж і зараз, і тут ми живемо в страху. Значить, це треба пережити», – каже Олена Попова.

Олена Попова, активістка Українського куольтурного центру в Криму
Олена Попова, активістка Українського куольтурного центру в Криму

«Це ознаки того, що влада звільнятиме Крим‎»

Після початку повномасштабної війни довелося терміново виїхати з півострова і сім'ї лікаря-анестезіолога Сергія Дуба, який не приховував своєї проукраїнської позиції з 2014 року. Розповів, що на будинок їхньої родини вночі було скоєно напад, розбили вікно, підкинули записку з погрозами смерті всій родині, на будинку зробили написи «бандерівець» і «фашист». Після цього до Сергія прийшли співробітники ФСБ із так званою «профілактичною бесідою про неприпустимість акцій протесту».

«Це все вплинуло. За пару днів зібрали по одній сумочці, сіли в автобус і поїхали до Краснодара. З Краснодара – до Грузії, а в Грузії вже подали на візи до Канади», – розповідає Сергій про від'їзд сім'ї.

Я радий, що взялися за Крим і почали атакувати: це ознаки того, що влада звільнятиме Крим
Сергій Дуб

Інформація про вибухи в Криму Сергія обнадіяла.

«Я радий, що взялися за Крим і почали атакувати: це ознаки того, що влада звільнятиме Крим. Як показали всі попередні події, багато у що не вірилося, але воно сталося. Тому я, наприклад, не здивуюся будь-якому варіанту розвитку подій. Я чекаю, але готовий до будь-якого розвитку подій. Повернеться швидко – сподіваюся, повернуся, ну, не повернеться, тут влаштовуватимусь якось», – каже Сергій.

Сергій Дуб
Сергій Дуб

За місяць вибухів на півострові зменшилася кількість машин на вулицях, зазначають кримчани.

«Тут же не так багато відпочивальників. Але приїхали люди і майже всі поїхали. Тобто був затор, він, мабуть, і зараз є. Тобто люди їдуть. Ну, деякі «особливо обдаровані» залишаються. На що вони розраховують? Я взагалі не можу зрозуміти. І з дітьми, які приїхали з якогось Мурманська», – каже наша співрозмовниця, мешканка Сімферополя.

Деякі росіяни, які переїхали до Криму після окупації, залишають півострів, інші розмірковують – чи їхати їм.

Скріншот запису в інстаграм росіянки Юлії Мовмиги, яка не хоче їхати з Криму
Скріншот запису в інстаграм росіянки Юлії Мовмиги, яка не хоче їхати з Криму

Частину служб штабу Чорноморського флоту Росії перенесено із Севастополя до Новоросійська. Про це з посиланням на джерела у Севастополі повідомила російська «Новая газета».

Цими вихідними Крим накрив град українських безпілотників
Новинний портал «Вести Крым»

За інформацією Головного управління розвідки Міноборони України, російські військові перемістили літаки та гелікоптери вглиб півострова та на аеродроми Росії. Російська влада намагалася зберегти в секреті місця розташування ППО.

«Цими вихідними Крим накрив град українських безпілотників. У Севастополі напередодні система ППО відпрацювала чергові об'єкти на підходах до летовища Бельбек. Про це повідомив губернатор міста-героя Михайло Развожаєв. Він звернувся до мешканців із проханням поменше знімати відео та фото з роботою наших систем ППО», – повдіомляло у своєму матеріалі від 22 серпня підконтрольне Росії ЗМІ «‎Вести Крым».

Але туристи вже сфотографували деякі установки С-400 і масово виклали їх у соцмережу «ВКонтакте», за фото можна дізнатися точні координати розташування техніки.

Батарея систем ППО С-400 в районі озера Конрад на заході Сакського району в Криму
Батарея систем ППО С-400 в районі озера Конрад на заході Сакського району в Криму

Реакція кримчан на роботу ППО у соцмережах – різна.

Ситуацію постійно моніторить Кримськотатарський ресурсний центр. Його голова Ескендер Барієв наголошує: на півострові вже існує рознарядка замовчувати вибухи на військових об'єктах.

Голова правління Кримськотатарського ресурсного центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв
Голова правління Кримськотатарського ресурсного центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв
Після ситуації в Джанкойському районі, в Гвардійському та інших, вже було видно, що військові об'єкти РФ не справляються з атаками
Ескендер Барієв

«Щодо Гвардійського вийшла інформація, а потім її якось сховали, про неї перестали говорити. Та й ми чули потім про наступні вибухи. Після ситуації в Джанкойському районі, в Гвардійському та інших, вже було видно, що військові об'єкти Російської Федерації не справляються з атаками. І відповідно починають висувати вже наступну версію, що це працюють диверсанти. І навіть був арешт одразу ж шістьох людей, як у Джанкойському районі, так і в Ялті. Цих людей звинуватили у тому, що вони створили осередок Хізб ут-Тахрір. Але вперше було підкреслено, що «цей осередок Хізб ут-Тахрір повністю курирується з боку спецслужб України» і, відповідно, що вони нібито причетні до цих диверсійних дій», – зазначає голова Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв.

У Криму люди стали сміливішими

Після початку вибухів у Криму почастішали випадки виконання на вулицях, у кафе українських пісень, стали частіше звучати українські гасла. Почастішали й випадки затримання за це.

Також у Криму регулярно з'являються проукраїнські листівки, а прямий ефір проросійського «‎Радио Крым», наприклад, перервала трансляція гімну України.

Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, колишній політв'язень Кремля Ільмі Умеров зазначає, що після серії вибухів у Криму частина кримчан підбадьорилася.

Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров
Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров

«Люди стали сміливішими, таке відчуття у мене є. Ми точно не знаємо, хто здійснював ці постріли, чи «цигарку не туди кидав». Але те, що щось починається, це очевидно. І Путіну це не з руки, тому що він обіцяв кнопку, а кнопку натиснути не так просто (йдеться про ядерні погрози керівництва Росії – КР). При всьому своєму бажанні він сам це зробити не може», – зазначає Ільмі Умеров.

Весільний кортеж – вільно поряд із кримськотатарським прапором можна побачити український прапор – це теж багато чого варте
Ільмі Умеров

Хоча в Криму триває конвеєр репресій, судів над кримськими татарами, багато хто в народі став сміливішим, вважає Ільмі Умеров.

«Наприклад, кримськотатарське весілля. Останні багато років модно було включати окрім кримськотатарських мелодій кавказькі. Зараз це змінилося, і модно стало [грати] ось ці сучасні українські [мелодії], можливо, перероблені під війну. [Їх] стало багато, їх перетворили на танцювальні мелодії. Розповідають, що був період, коли трошки «закрилися». Зараз, наприклад, весільний кортеж – вільно поряд із кримськотатарським прапором можна побачити український прапор – це теж багато чого варте», – вважає Ільмі Умеров.

Бомбосховища для кримчан

Російська влада в Криму оголосила так званий «жовтий рівень терористичної небезпеки». Для особливо пильних російська влада Севастополя запустила чат-бот для доносів на тих, хто підтримує українську владу.

Перевіряють бомбосховища, але намагаються створити картину контрольованої ситуації на півострові.

«Вони вже намагалися показати, що ППО РФ досить ефективне, досить сильне, і намагалися таким чином заспокоїти людей, які мешкають у Криму. Але «хлопки» вже стало чути в Саках, Євпаторії, Форосі, Балаклаві, Сімеїзі, Алупці, Бахчисараї. Тобто бачимо досить широку географію. Тут постає питання: з одного боку, немає офіційних заяв Міноборони чи Збройних сил України, що вони причетні до цих хлопків (7 вересня головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний визнав ракетні удари українських військових по російських військових об'єктах у Криму в серпні 2022 року, але йшлося про авіабази – ред.). З іншого боку, ми починаємо розуміти, що це цілеспрямовано робить російська влада для того, щоб продемонструвати, що в них добре працює ППО», – каже голова Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв.

Селище Новофедорівка, Саки, де на території аеродрому сталися вибухи, 9 серпня 2022 року
Селище Новофедорівка, Саки, де на території аеродрому сталися вибухи, 9 серпня 2022 року

Проукраїнські кримчани намагаються робити запаси і вживають заходів, щоб захистити себе, зазначає жителька Сімферополя, яка анонімно поговорила з редакцією Крим.Реалії.

«Закуповували з початку війни сірники, гречку, як завжди, консерви. Наприклад, одні знайомі підвал готують, обладнують. Чи врятує цей підвал? А в нас дуже мало бомбосховищ насправді. І навіть якщо щось почнеться, кудись тікати далеко ніхто не буде. У моєї однієї знайомої під будинком розгрібають підвали, люди скидаються грошима і вивозять всякий мотлох із підвалів», – каже кримчанка.

Усі ті кримчани, з ким поспілкувалася редакція Крим.Реалії, чекають на повернення Криму з окупації. Ті, хто виїхав із Криму, мають намір повернутися на півострів у разі його деокупації.

«Я про себе подумала, що обов'язково [повернусь]. Навіть якщо там будуть руїни. Обов'язково. Отже, відновлюватимемо, відбудовуватимемо, виховуватимемо, допрацьовуватимемо. Робити новий наш Крим», – каже одна із засновниць Українського культурного центру Криму Олена Попова.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.

  • 16x9 Image

    Алексіна Дорогань

    Кримська тележурналістка. Працювала на провідних кримських телеканалах, була кримським власкором центральних телеканалів України. Співпрацює з Крим.Реалії з 2015 року.

XS
SM
MD
LG