Доступність посилання

ТОП новини

Від посухи до занурення під воду: Крим за глобальної зміни клімату


Обміліле Міжгірське водоймище, Крим, 25 червня 2020 року. Ілюстративне фото
Обміліле Міжгірське водоймище, Крим, 25 червня 2020 року. Ілюстративне фото

За рекордною посухою у 2020 році в Крим може прийти аномальна спека та ураганні вітри. До такого висновку дійшли вчені Карадазької наукової станції імені В'яземського, які упродовж кількох років вивчали кліматичні особливості півострова. За їхньою інформацією, сума активних температур на півострові за останні роки вже перевищила нижній поріг субтропічного клімату, тобто у наявності – ефект глобального потепління.

Про глобальні та локальні зміни клімату, а також про способи протидії цим явищам в ефірі Радіо Крим.Реалії ведучий Сергій Мокрушин розмовляє із завідувачкою лабораторії прикладної кліматології Українського гідрометеорологічного інституту Національної академії наук України та членом Міжурядової групи експертів зі зміни клімату Світланою Краківською, а також зі старшим науковим співробітником Лабораторії теорії клімату Інституту фізики атмосфери імені Обухова Російської академії наук Олександром Чернокульським.

‒ Наскільки швидко сьогодні змінюється клімат, Світлано?

Клімат змінюється швидше, ніж це передбачали фахівці
Світлана Краківська

Краківська: Він змінюється швидше, ніж це передбачали фахівці міжурядової групи на початку своєї роботи. Скептиками зараз можуть бути або ті, хто зовсім нічого не розуміє, або ті, хто не має реальних відомостей. Про зміну клімату можна судити як за температурами, так і загалом за термічним режимом, який містить і температуру в приземному шарі повітря, і в усій тропосфері, і температуру поверхні моря або океану, а також режим зволоження та радіаційний режим. Так ось, зміни є за всіма цими показниками. Саме за глобальною середньорічною температурою, яка всім зрозуміла, збільшення склало понад один градус за минуле століття, з початку індустріального періоду. Причому останні пів градуса ми набрали за останні 30 років, тобто очевидне прискорення потепління.

‒ Чому лише один градус ‒ це суттєво?

Фактично кожен наступний місяць тепліший за попередній, і це дуже погано для планети
Світлана Краківська

Краківська: Це саме глобальний показник. На суші він уже у півтора-два рази вищий, а, наприклад, у полярних регіонах підвищення становить уже понад два градуси. В Україні загалом температура підвищилася на півтора градуса. Зокрема в Криму підвищення склало точно понад один градус. У окремі місяці значення може бути набагато більшим. Також відомо, що глобально останні п'ять років були найтеплішими за весь період інструментальних спостережень, так само як і останні десять років загалом. Іде розкручування маховика, коли фактично кожен наступний місяць тепліший за попередній, і це дуже погано для планети.

‒ Чи є прогноз, що саме відбуватиметься з територією України?

Краківська: Є кліматичні моделі, і вони вже набагато кращі за ті, які були в 70-80-і роки. Насправді, у нас немає єдиного певного майбутнього, тобто прогноз залежить від того, що ми робимо прямо зараз ‒ є різні сценарії.

Якщо ми припустимо, що нинішні тенденції зберігатимуться і розвиватимуться, тобто зростатимуть викиди парникових газів через спалювання корисних копалин, то підвищення глобальної температури перевищить три градуси та досягне чотирьох.

Для України це означає 6-8 градусів ‒ і це просто катастрофа і для економіки, і для здоров'я людей, і для біорізноманіття. Якщо ми візьмемо за основу збалансоване використання корисних копалин і відповідне скорочення викидів, то підвищення складе 4-4,5 градуса для України, і це теж дуже істотно.

Є інший сценарій, при якому ми зможемо стримати ці ефекти, і це саме те, що передбачають Паризькі угоди щодо клімату. Таким чином, підвищення глобальної температури залишатимуться в межах двох градусів, і ми в Україні зможемо повернутися до клімату 20-річної давності десь після 2050 року.

‒ Чи є у міжнародної спільноти інструменти, які дозволили б домогтися найкращого сценарію?

Усе може закінчитися тим, що ми житимемо під ковпаками, як на Марсі
Світлана Краківська

Краківська: Звісно, є, але заходи мають бути комплексними, на всіх рівнях ‒ від міжнародного до локального. У першу чергу треба максимально зменшити викиди парникових газів, причому не тільки за рахунок промисловості. Коли ми міняємо характеристики поверхні Землі, це теж впливає на кліматичну систему ‒ наприклад, знищуємо степ або вирубуємо ліси. Але зміни вже відбулися, і ніхто не може швидко розвернути їх назад ‒ доведеться адаптуватися. У сільському господарстві необхідно передбачати зрошення, у будівництві ‒ закладати в проєкти системи кондиціонування, в туризмі ‒ змінювати маршрути тощо. Просто потрібно не забувати, що є певна межа адаптації: все може закінчитися тим, що ми житимемо під ковпаками, як на Марсі, і генеруватимемо собі повітря штучним способом. Але я не думаю, що ми хочемо, щоб наші діти жили в такому майбутньому.

‒ Дякую. У лютому 2019 року представниця громадської організації Центр соціологічних ініціатив «Екодім» Анна Акерман в ефірі Радіо Крим.Реалії поділилася прогнозом про те, що через підвищення глобальної температури й танення льодів значні площі суші можуть опинитися під водою, зокрема і на півострові:

«Південні регіони, звісно, більш схильні до кліматичних змін, глобального потепління... При цьому підіймається рівень світового океану, і так само південні країни більше постраждають. Якщо ми такими ж темпами вироблятимемо парникові гази, то до кінця століття рівень моря може підійнятися на півтора метра біля екватора, а на півночі ‒ десь на половину цієї висоти. Понад 60 тисяч гектарів сільськогосподарських земель будуть затоплені. Ми перебуваємо десь посередині, в зоні підтоплення на один метр. Стає не просто тепліше в середньому, а виникають екстремуми температури, тобто влітку може бути гарячіше, взимку ‒ спостерігатися аномально сильні морози».

‒ Пане Олександре, чи не може це бути природним процесом, а люди тут і зовсім ні при чому? Це позиція частини скептиків.

Зараз потепління відбувається дуже швидко
Олександр Чернокульський

Чернокульський: Наскільки ми можемо судити з реконструкції глобальних температур за останні дві тисячі років, зараз потепління відбувається дуже швидко ‒ такої швидкості не було упродовж усього цього періоду. Звісно, кліматологи поставили питання: чому відбувається така стрімка зміна клімату? Стали перевіряти різні причини, оцінювати внесок різних факторів і зрозуміли, що це саме наслідок впливу людини через спалювання викопного палива, емісію парникових газів і посилення парникового ефекту. Зараз є абсолютний консенсус вчених щодо цього, далі йдуть тільки уточнення деталей. Процес змін клімату триває, хоча окремі країни та міста беруть на себе зобов'язання до певного терміну вийти на безвуглецевий розвиток. У Росії, як у країні північній, ці зміни відбуваються швидше, і середньорічна температура зросла вже на два градуси.

‒ Як це виявляється?

Танення льодовиків означає зменшення припливу свіжої води в певних країнах, і врешті решт це може привести до проблеми нестачі питної води
Олександр Чернокульський

Чернокульський: Ми спостерігаємо зміни функції розподілу опадів: вони стають рідкісними, але сильнішими. Упродовж місяця може випадати одна й та ж кількість, але за меншу кількість днів. Ми спостерігаємо танення вічної мерзлоти, морських льодів в Арктиці, а також покривних і гірських льодовиків. Взагалі, приблизно 96% всіх льодовиків у світі тануть, і тільки 4% нарощують обсяг через збільшення кількості опадів. Танення льодовиків означає зменшення припливу свіжої води в певних країнах, і врешті решт це може призвести до проблеми нестачі питної води.

‒ У цих умовах наскільки, на вашу думку, вирішенню проблеми заважає скептицизм щодо змін клімату?

Чернокульський: Дійсно, це проблема. Були різні соціологічні дослідження: в Європі таких скептиків від 5% до 10%, в США ‒ приблизно 30%, у Росії ‒ майже 25%. Причому погляди у них різні: одні не вірять, що це людина винна, інші кажуть, що нам як північній країні від потепління тільки краще і так далі. Нерідко люди змішують фізичні питання змін клімату з політичними заходами, які ухвалюються для протидії цим змінам або адаптації до них.

‒ Чи залежить цей процес від кожної людини окремо? Що може зробити кожен?

Чернокульський: Звісно, основні емісії йдуть від енергетиків, від нафтогазових підприємств, від промисловості, від транспорту. Але що таке транспорт? Це кожна окрема автівка кожної окремої людини. Та ж енергозберігальна лампочка означає, що особисто ви витратите трохи менше енергії, а якщо всі навколо вас зроблять те ж, то цієї енергії треба менше виробити.

Як маленький камінчик починає тягнути за собою лавину, так і тут: кожна людина може почати щось робити. Я вважаю, що неправильно покладати провину за зміни клімату на кожного, це неправильний посил ‒ але люди принаймні можуть почати читати про те, що відбувається насправді, що можна з цим зробити.

У будь-якому випадку перехід на енергозберігальні лампочки, роздільний збір сміття, утеплення будинку для зменшення втрат тепла не завадять. У Криму можна подумати про те, щоб поставити на даху сонячні батареї, враховуючи місцевий клімат. А далі, якщо політики бачитимуть, що для населення ці питання важливі, то й вони почнуть вживати серйозніші заходи.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

  • 16x9 Image

    Сергій Мокрушин

    Народився в місті-герої Керчі. Отримав диплом Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за спеціальністю «журналістика». Починав роботу на ДТРК «Крим», останні 4 роки до окупації вів тему бюджетних закупівель і корупції в Кримському центрі журналістських розслідувань. Виїхав з Криму через рік після окупації. 

XS
SM
MD
LG