Доступність посилання

ТОП новини

«Засмагали на пляжі ‒ опинилися в землі»: як туристи гинуть біля кримського узбережжя


Мис Лермонтова, Севастополь

На початку вересня під Севастополем рятувальники діставали з-під землі двох туристів, яких завалило ґрунтом у результаті обвалення гірського схилу. Місяць тому вже була схожа ситуація. Природні зрушення нерідко стають неприємними сюрпризами для кримських пляжників, а іноді й останніми митями їхнього життя. Крим.Реалії розповідають, як туристи регулярно гинуть біля узбережжя півострова, та згадують найрезонансніші випадки.

Подія поблизу селища Любимівка під Севастополем на початку вересня завершилася неприємними наслідками для двох туристів, які відпочивали на «дикому» пляжі. Вони опинилися під завалами землі, яка зійшла на них зі стрімкої кручі, повідомляють у пресслужбі кримського главку МНС Росії.

Рятувальники надали постраждалим першу допомогу, після чого транспортували їх до автомобіля «швидкої допомоги», йдеться в повідомленні.

Співробітники МНС Росії надають допомогу постраждалим під час сходження ґрунту в селищі Любимівка
Співробітники МНС Росії надають допомогу постраждалим під час сходження ґрунту в селищі Любимівка

Ґрунтом засипало хлопця та дівчину, які відпочивали в тіні прямовисної земляної стіни, пише севастопольське видання ForPost із посиланням на очевидців. За їхніми словами, постраждалих з-під завалів відкопували відпочивальники, а їхній одяг так і залишився під завалом.

Подібні історії в Криму трапляються щороку. Але не всім вдається вибратися з-під завалів живими, як туристам із Любимівки.

«Останнє перед зсувом ‒ крики «Бережись!»

Найбільш резонансним був зсув на узбережжі селища Кача під Севастополем у 2005 році. Під завалами тоді опинилися приблизно 20 осіб. Їх відкопували та евакуювали декілька днів. Тоді загинула 26-річна жителька Володимирської області Росії Катерина Лапіна, повідомляли ЗМІ. Усього було врятовано 16 осіб.

«На пляж, де засмагали люди, з висоти п'ятиповерхового будинку зсунулися декілька брил глини загальною масою, за оцінкою працівників МНС, до 600 кубічних метрів. Землею засипало дорослих і дітей, які приїхали на відпочинок із Росії та України, вони розгубилися й не встигли втекти. Одна з туристок, яка опинилася під завалом, але її, на щастя, швидко відкопали й вона відбулася лише подряпинами, розповіла, що останнім, що вона пам'ятає перед зсувом ‒ крики «Бережись!» ‒ писала тоді українська газета «День».

Рятувальники пояснили те, що сталося в Качі, дощами, які, за їхніми словами, і спровокували зсув.

У 2010 році двоє жителів російського Брянська загинули внаслідок зсуву ґрунту в селищі Миколаївка Сімферопольського району. Це сталося поблизу пансіонатів «Якір» та «Дельфін», де піщаний стрімкий берег має висоту до п'яти метрів. За повідомленнями рятувальників, тоді зсунулося приблизно 30 кубометрів землі.

Ще через рік там же, у Миколаївці, за схожих обставин загинула 31-річна мешканка Волинської області України.

«Жінка засмагала не біля самого берега, посередині пляжу, де перед цим вже був зсув уночі. Встала, щоб покурити. Мабуть, не хотіла диміти на людей довкола, тому відійшла до того місця, де зійшов ґрунт. А потім гуркіт ‒ і вона вже по шию в землі. Люди кинулися відкопувати. Ноги були переламані, крові ‒ море. Але «швидка» її вивозила ще живу. Пізніше жінка померла в реанімації 6-ї міськлікарні Сімферополя», ‒ писало українське видання «Сегодня».

Небезпека в наметі

Після цих трагедій минуло понад десять років, а узбережжя Криму як і раніше приховують небезпеку. Там регулярно фіксують неприємні події. Цьогоріч нещасні випадки відбуваються після потужних злив, які були в Криму в червні та липні. Зсуви фіксують на всьому узбережжі від мису Лермонтова до мису Фіолент.

У червні зсуви ґрунту сталися біля мису Фіолент та Німецької балки на Північній стороні Севастополя.

У липні в Балаклаві на пляжі «Василі» відбулося сповзання ґрунту, в результаті якого великий уламок гірської породи скотився на пляж, пошкодивши намет туристів, який вони встановили прямо під схилом, повідомляли кримські рятувальники. У результаті ніхто не постраждав.

«Василівський зсувний процес (занесений до кадастру зсувів Криму) з 2021 року внесений до реєстру регіонального моніторингу за небезпечними екзогенними геологічними процесами. З початку року зсувний процес характеризувався як тимчасово стабільний, однак випадання рясних опадів спричинили його активізацію», ‒ стверджують у Севприроднадзорі.

Момент зсуву ґрунту в селі Орлівка під Севастополем у липні зобразив кримський ютуб-канал «Макар рулит» (на відео присутня ненормативна лексика).

«Стою на кручі, висота дев'ятиповерхового будинку. Така біда трапилася тут», ‒ коментує автор блогу з місця подій.

У 2016 році в море обвалилася частина мису Хамелеон, розташованого неподалік від селища Коктебель в акваторії Тихої бухти. На відео зафіксовано, як за кілька секунд у морі зникає величезна частина суші.

Усупереч всім обставинам і попередженням багато туристів як і раніше продовжують відпочивати на «диких» пляжах у зсувонебезпечних регіонах півострова. Особливо – любителі подорожей із наметами.

Найнебезпечніші місця Криму

Усього в Криму налічується приблизно півтори тисячі активних зсувів. З них приблизно 600 – розташовані в Великій Ялті. Ще приблизно 120 зсувів ‒ поблизу Севастополя, більшість ‒ на береговій лінії.

Голова російської адміністрації Ялти Яніна Павленко оголосила збір інформації про зсуви, які активізувалися, через спільноти в соціальних мережах.

Кримські рятувальники раніше оприлюднили найбільш зсувонебезпечні місця. У переліку ‒ понад три десятки небезпечних точок уздовж Південного узбережжя Криму (від мису Херсонес до мису Фіолент і до бухти Ласпі, від мисів Іфігенія, Кішка, Зеленого, Микита й нижче Кучук-Ламбадського хаосу), південно-східного узбережжя (Алушта ‒ Судак ‒ Коктебель), західного узбережжя (від Радіогірки ‒ Учкуєвки та мису Лукулл до селищ Кутове та Піщане Бахчисарайського району, Берегове та Миколаївка Сімферопольського району й озера Кизил-Яр Сакського району), а також Керченського півострова.

Хто руйнує кримські схили

Експерти зазначають, що сходження ґрунтів і селеві потоки в Криму є результатом руйнування природних порід підземними водами та опадами, а також змінами клімату.

Кримський еколог Маргарита Литвиненко вважає, що до цього переліку варто додати й людський фактор ‒ активну забудову узбережжя півострова.

«Нові будівлі, особливо поблизу узбережжя ‒ це підвищене навантаження на ґрунт і вапнякові породи. Навантаження створюють як самі споруди, так і каналізаційні мережі, які в Криму часто через ґрунт виводять у море. Зараз геологи кажуть про те, що й садівники, які влаштувалися біля узбережжя, зрошення землі, теж насичують ґрунт вологою, тому він може сповзати в море», ‒ пояснила вона Крим.Реалії.

Маргарита Литвиненко
Маргарита Литвиненко

За словами еколога, у Криму – безліч зсувонебезпечних зон, оскільки на півострові рухливий ґрунт і безліч глинистих прошарків у землі, вздовж них ґрунт і сповзає в море. Скельні кам'янисті породи Криму переважно вапнякові, тому легко розмиваються водою, утворюють порожнини й легко розколюються, пояснює Маргарита Литвиненко причини обвалів.

Багатьох трагічних інцидентів, за її словами, можна було б уникнути за допомогою програми берегоукріплення та широкої інформаційної кампанії.

«Раніше в Криму була програма укріплення зсувонебезпечних схилів. Зараз про неї нічого не чути. Щоб укріплювати узбережжя, потрібні системні та якісні заходи. Цього не відбувається, тому у нас усе сунеться і сповзає. Інформаційну кампанію про небезпеку завалів та зсувів у Криму ведуть постфактум, коли трапляється НП. А так загалом тихо», ‒ говорить еколог.

У кримському главку МНС Росії тим часом просять місцеву владу обмежити доступ на стихійні пляжі, зокрема демонтувавши пристрої для спусків на них, а також встановити знаки й таблички, які попереджають про можливі зсуви ґрунту.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.
  • 16x9 Image

    Вікторія Веселова

    Кримська журналістка, оглядач політичних, економічних і соціальних тем в анексованому Росією Криму. З Крим.Реалії співпрацює з 2014 року. З метою безпеки справжнє ім'я та інші відомості про автора не розкриваються.

XS
SM
MD
LG