Співробітники географічного факультету російського «Кримського федерального університету імені Вернадського» запропонували новий проєкт з видобутку додаткових запасів прісної води для півострова, про це повідомила пресслужба вишу. На думку вчених, навіть змілілі річки можна використовувати для водопостачання.
Як пояснив старший викладач кафедри землезнавства та геоморфології Геннадій Самохін, під верхнім рівнем річок є стародавні галькові річища, якими проходить водоносний горизонт. Сьогодні більшість цих запасів ідуть у море, однак учений упевнений, що цю воду за допомогою точково збудованих водогонів можна витягати з підрічищного стоку та акумулювати в Міжгірному водосховищі. Самохін зазначив, що для реалізації проєкту знадобиться близько двох років. Тим часом підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов повідомив, що у 2020 році на півострів чекає сильна посуха. Про те, чи можливо її уникнути, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Заступник директора Інституту водних проблем та меліорації Михайло Яцюк висловив Крим.Реалії думку, що проєкт кримських учених не зможе дати півострову достатньо води для пом'якшення посухи.
Кримчани мають готуватися до лімітованого подачі питної водиМихайло Яцюк
‒ Як на мене, колеги-географи просто знайшли черговий інформаційний привід, щоб заспокоїти місцеве населення: мовляв, вода є, тільки її необхідно знайти та взяти. Підрічищний стік дійсно існує, інше питання: які в нього обсяги? Вода не може братися нізвідки, і коли в басейні річки не випадають опади, то стоку не формується жодного ні в основному річищі, ні під ним. Отже, тут я бачу маніпуляцію: потреби Криму ніяк не можна компенсувати використанням цього підрічищного стоку. Окрім того, розпочалося літо, коли температура підвищується, обсяги випарів зростають. При цьому сьогоднішні запаси у кримських водосховищах настільки маленькі, що влітку, напевно, доведеться оголошувати надзвичайну ситуацію не лише у степовому Криму та на сході півострова, а й в інших районах. Кримчани мають готуватися до лімітованого подачі питної води.
На думку Михайла Яцюка, цього року різні галузі економіки Криму також відчуватимуть нестачу води для своїх потреб.
У цих умовах Росії варто домагатися поновлення постачання дніпровської води Північно-Кримським каналом, ‒ вважає голова експертної ради з міжнародно-правових питань при російському уряді Криму Олександр Молохов.
Щодо водної проблеми висловлюються різні точки зоруОлександр Молохов
‒ Щодо водної проблеми висловлюються різні точки зору. Особисто я не чиновник, не посадова особа, а адвокат. Моя думка така: треба всіма способами, перш за все, юридичними, домагатися відновлення подачі води Північно-Кримським каналом, а шапкозакидацькі настрої, які іноді виявляються в Криму, недоречні. На жаль, ми не можемо розраховувати і сподіватися на те, що Україна відновить водопостачання півострова, тому опрацьовуються різні варіанти. Але дуже хотілося б, щоб у Києві взяв гору здоровий глузд.
Раніше різні представники української влади, включаючи постійного представника президента України в Автономній Республіці Крим Антона Кориневича, неодноразово говорили про те, що відновлення подачі дніпровської води до Крим можливе тільки після деокупації півострова. Проте минулого тижня Комітет Верховної Ради з прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій не зібрав достатньо голосів, щоб ухвалити постанову про охорону Північно-Кримського каналу та деокупацію Криму як єдину умову для подачі туди води. За постанову проголосували чотири члени комітету: Мустафа Джемілєв, Дмитро Лубинець, Рустем Умеров та Ахтем Чийгоз. Проти були Юрій Бойко, Віктор Медведчук, Вадим Рабинович, Руслан Горбенко та Олександр Копиленко.
Серед шістьох тих, хто утримався була депутатка фракції «Слуга народу» Неллі Яковлєва ‒ вона впевнена, що в парламентській постанові на тему постачання води в Крим немає нагальної потреби.
Активних закликів до відновлення постачання води в Крим не булоНеллі Яковлєва
‒ Ми не підтримали проєкт, оскільки заради ефективного використання робочого часу ми маємо розглядати ті питання, в яких ми можемо щось удосконалити, змінити, запропонувати нову політичну позицію, а не ретранслювати вже наявні положення державної політики. Активних закликів до відновлення постачання води в Крим не було, тим більше з боку народних депутатів України. Позиція всіх гілок державної влади полягає в тому, що водопостачання не може бути відновлене. По-перше, це зумовлене технічними причинами: ми не володіємо інформацією про те, що відбувається з частиною Північно-Кримського каналу на окупованій території. По-друге, сьогодні немає жодних передумов для перегляду політичних позицій України, тому забезпечувати півострів водою має окупант.
Неллі Яковлєва додає, що питання водопостачання Криму належить до компетенції Ради національної безпеки та оборони України. Тим часом 9 червня в Херсоні представники громадських організацій оприлюднили відкрите звернення до керівництва української держави, в якому висловилися проти відновлення постачання дніпровської води в Крим. Один з авторів документа, економічний експерт Причорноморського центру політичних та соціальних досліджень Володимир Молчанов зазначає, що відновлення постачання води в Крим серед іншого суперечить інтересам місцевих фермерів.
Якщо зараз відкрити шлюзи, то дніпровська вода в Крим не потечеВолодимир Молчанов
‒ Коли водопостачання було зупинене у 2014 році, це сталося через те, що фермери засипали річище каналу мішками з піском. Вони досі там лежать, якщо зараз відкрити шлюзи, то дніпровська вода в Крим не потече. Справа була не стільки в патріотичних настроях, скільки в тому, що фермери кілька років не могли повноцінно займатися рисівництвом, як раніше. У Херсонській області є два райони ‒ Каланчацький та Скадовський ‒ де це основний вид сільськогосподарської діяльності. Завдяки перекриттю Північно-Кримського каналу фермери знову змогли засіяти рис і отримали прибуток. Якщо постачання води в Крим вирішать відновити, вони не будуть влаштовувати демонстрації, але зроблять разом з нами все можливе, щоб не дозволити державі здійснити цей план.
Окрім того, Володимир Молчанов вказує на те, що через посушливий клімат останніх років у Херсонській області навіть при перекритому Північно-Кримському каналі не спостерігається надлишку води: тобто при відновленні постачання води в Крим Каховське водосховище, на його думку, обміліє, і місцева гідроелектростанція перестане виробляти електрику.
На початку червня президент американського фонду «Джеймстаун» Глен Говард висловив думку, що посушливе літо в Криму може спонукати росіян перейти до активних військових дій у Херсонській області, щоб отримати контроль над Північно-Кримським каналом. У Росії такі припущення поки не коментували. Те, що Москва може наважитися на нову агресію, припускає і експерт Українського інституту майбутнього Андреас Умланд.
Колишній перший заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Юсуф Куркчі переконаний, що не можна виключати будь-якого варіанта розвитку подій і що при цьому Україна не готова до різних сценаріїв щодо Криму.
Це не страшні казки на ніч ‒ держава, влада, суспільство мають бути готові до такого роду викликівЮсуф Куркчі
‒ Зрозуміло, що відсутність води як така не може бути причиною для того, щоб Росія почала військову агресію. Але хто дасть гарантію, що вона не спровокує який-небудь конфлікт, коли, умовно кажучи, для захисту російськомовного населення вона зможе піти на будь-які дії? Це не страшні казки на ніч ‒ держава, влада, суспільство мають бути готові до такого роду викликів. Системний моніторинг інститутів, які вивчають конфлікти в усьому світі, дозволяє їм робити певні прогнози. На жаль, сьогодні Україна не готова навіть до трьох-чотирьох альтернативних варіантів розвитку ситуації з Кримом. Я впевнений в одному: мантри на кшталт «аби не було війни», «ми хочемо миру», які ми часто чуємо останнім часом, дійсно можуть стати приводом для того, щоб почати предметну розмову про постачання води в Крим.
Раніше депутатка Держдуми Росії з анексованого Криму Наталя Поклонська повідомила про те, що надіслала лист верховній комісарці ООН з прав людини Мішель Бачелет, в якому просить організувати дипломатичні переговори щодо відновлення постачання води з материкової частини України в Крим. Поклонська зазначила, що готова до проведення дипломатичних переговорів і висловила надію на конструктивний діалог із президентом України Володимиром Зеленським. У самої комісарки ООН з прав людини поки не коментували інформацію про таке звернення.
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
