Нові санкції щодо Росії, «кримський тест» для ООН та посилення військової допомоги Україні для деокупації її територій. Такі теми обговорили влада України та її міжнародні партнери на шостому саміті «Кримської платформи», який відбувся у штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку. Майданчик, який раніше затвердив українську Стратегію деокупації Криму дипломатичним шляхом, продовжує діяти й в умовах повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Про що тепер говорять на саміті? Крим.Реалії зібрали найголовніші заяви, які там пролунали.
«Кримську платформу» започаткувала українська влада за підтримки міжнародного співтовариства як спеціальний майданчик для обговорення шляхів деокупації Кримського півострова, анексованого Росією у 2014 році.
Уперше цей саміт відбувся у Києві у 2021 році та був приурочений до 30-річчя незалежності України. Він зібрав представників десятків країн світу, включно з учасниками НАТО та інших міжнародних інституцій. Вони підтримали Стратегію деокупації Криму, яка передбачала для цього дипломатичні шляхи. Але вже за рік після установчого саміту Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.
Учасники «Кримської платформи» продовжують обговорювати долю Криму, однак після початку повномасштабної російсько-української війни акценти у виступах змінилися.
«Не може бути нормальності без Криму»
Перший саміт «Кримської платформи», за офіційними даними, зібрав 45 учасників. Цього року їх було вже 60.
У саміті, крім США та Євросоюзу, взяли участь представники країн Балтії, Скандинавії, Центральної та Східної Європи, а також найближчі сусіди України, які постраждали від російської агресії, – Молдова та Грузія. Уперше до заходу приєдналися дві країни – Панама, а також Тринідад і Тобаго, оголосили організатори.
Ми маємо бути представлені як суб'єкт міжнародних процесів, як корінний народ УкраїниЕскендер Барієв
Меджліс кримськотатарського народу вперше після офіційного визнання його юридичного статусу в Україні брав участь у саміті як офіційна делегація.
«Це принципово. Кримськотатарський народ має бути присутнім у міжнародних процесах не лише як народ, який став жертвою окупації та репресій. Ми маємо бути представлені як суб'єкт міжнародних процесів, як корінний народ України, який має право говорити про власне майбутнє, майбутнє Криму та майбутню систему безпеки», – пояснив член Меджлісу Ескендер Барієв.
«Кримська платформа» є не просто щорічною зустріччю, а постійним підтвердженням уваги міжнародного співтовариства до «основоположних принципів міжнародного права», зазначив президент України Володимир Зеленський.
Він заявив, що саме з Криму у 2014 році почалося те, «наслідки чого сьогодні відчуває весь світ». За його словами, Крим перебуває в центрі російської війни проти України, а також криз, пов'язаних із бойовими діями у Чорному морі, які впливають на безпеку судноплавства, продовольчу та енергетичну безпеку.
«Ми хочемо, щоб міжнародне право мало реальну силу. Ми хочемо, щоб Росія, яка розпочала цю війну і краде землю, була притягнута до відповідальності. <…> Не може бути повного повернення до нормальності без Криму – без відновлення безпеки, захисту людей і життів, звільнення полонених, яких утримує Росія, та повернення до основних принципів міжнародного права. Територіальна цілісність має значення, суверенітет держав має значення, людські життя мають значення», – сказав глава Української держави.
«Крим – тест на міцність для ООН»
Питання деокупації Криму є важливим не лише з точки зору міжнародного права, а й з позиції глобальної безпеки, оскільки Росія використовує регіон як військову базу для ударів по материковій частині України, а подальша його мілітаризація становить загрозу для всього Чорноморського регіону, заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
Повернення Криму під контроль України, за словами глави МЗС, є «своєрідним тестом на міцність» для ООН, а відновлення територіальної цілісності країни — «необхідною умовою для повернення поваги до Статуту ООН».
Кордони Росії закінчаться там, де вона отримає по зубах. Ось цим зараз активно займається УкраїнаМустафа Джемілєв
Національний лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, зі свого боку, закликав міжнародних партнерів надати Україні «всебічну підтримку», включно з військовою, необхідну для якнайшвидшої деокупації українських територій.
На його думку, зупинити агресію Росії виключно дипломатичними методами «практично неможливо».
«Кордони Росії закінчаться там, де вона отримає по зубах. Ось цим зараз активно займається Україна, яка захищає не лише свою територію, а й, по суті, усю Європу», – заявив Мустафа Джемілєв.
Він також звернув увагу на наслідки «недостатньо рішучої міжнародної реакції» на російську окупацію та анексію Криму у 2014 році – зростання масштабів репресій з боку влади та силовиків РФ у регіоні проти громадян України й особливо представників кримськотатарського народу.
«Важко чути про «територіальні поступки»
Захистити кримських дітей від впливу російської пропаганди та мілітаризації закликала кримчанка Дарія Фурсова. Вона народилася в Сімферополі, і їй було 11 років, коли Росія анексувала Крим у 2014 році.
Її юність минула в російських реаліях. Але зрештою кримчанка змогла дистанційно закінчити українську школу і виїхати на материкову частину України, щоб продовжити будувати своє життя в українському суспільстві. На саміті «Кримська платформа» Дарія Фурсова розповіла, як Росія впливає на цілі покоління кримських дітей та молоді через індоктринацію й нав'язування російської культури та ідентичності.
«Мені пощастило. Але більшість дітей в окупованому Криму не мають вибору. І саме тому ми мусимо продовжувати говорити про Крим. Ми не можемо дозволити, щоб покоління дітей із Криму виросли з відчуттям, ніби окупація – це їхнє нормальне життя. Саме тут Україна та наші міжнародні партнери можуть реально змінити ситуацію. Допоможіть нам зробити так, щоб наступне покоління дітей із Криму зростало не в окупації, а в умовах свободи», – закликала учасників саміту кримчанка.
За її словами, їй та іншим кримчанам «важко чути розмови про «територіальні поступки» Росії, оскільки йдеться «не просто про територію Криму, а про дім».
Про мілітаризацію та примусову зміну ідентичності кримських дітей неодноразово заявляли українські правозахисні організації. За їхніми даними, це явище особливо масштабувалося після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
«Готові діяти колективно і рішуче»
Багато учасників «Кримської платформи» висловили солідарність із позицією України щодо Кримського півострова та протидії агресії РФ. За результатами саміту вони ухвалили спільну заяву, у якій підтвердили готовність «продовжувати спільні зусилля» для відновлення територіальної цілісності країни відповідно до Статуту ООН і норм міжнародного права, а також заявили про «міжнародну солідарність з Україною».
Вони підтвердили намір посилювати міжнародні санкції щодо РФ та координацію для запобігання їхньому обходу, «активізувати зусилля» для звільнення незаконно утримуваних Росією цивільних осіб і політв'язнів, забезпечення повернення в Україну «незаконно депортованих і примусово переміщених українських дітей», а також «протидіяти примусовій асиміляції, індоктринації та зміні української ідентичності дітей і молоді».
У документі також підтверджується готовність міжнародних партнерів України «діяти колективно, рішуче, скоординовано, послідовно і спільно, щоб забезпечити притягнення РФ до відповідальності за її міжнародно-протиправні діяння, для захисту міжнародного правопорядку та підтримки поваги до системи міжнародних відносин, заснованих на міжнародному праві відповідно до цілей та принципів Статуту ООН».
Російська влада публічно не відреагувала на заяви учасників шостого саміту «Кримської платформи». Раніше вона активно протидіяла роботі майданчика та застосовувала «мову погроз» на адресу представників європейських країн, щоб змусити їх відмовитися від участі в саміті, заявляли в МЗС України. Крим.Реалії намагалися підтвердити чи спростувати цю інформацію, надіславши офіційний запит до МЗС РФ, однак у російському зовнішньополітичному відомстві його залишили без відповіді.
Згодом офіційна Москва почала називати участь міжнародної спільноти у «Кримській платформі» «проявом хибно зрозумілої солідарності» країн Заходу та тиском з боку Києва і його союзників.
Вікторія Веселова – псевдонім журналіста RFE/RL, який пише під цим ім'ям з міркувань безпеки
