В анексованому РФ Криму понад місяць тривають паливна та енергетична кризи – як наслідок систематичних ударів Сил оборони України по російській логістиці та енергоінфраструктурі. Загострення воєнних дій між РФ і Україною б'є по цивільному населенню Кримського півострова, яке першим відчуває на собі їхні наслідки. Як виживати в новій реальності та яких викликів очікувати далі, розповідає в інтерв'ю Крим.Реалії голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.
Дефіцит пального став одним із ключових викликів для Криму за всі роки в російських реаліях. Понад місяць російська влада не може розв'язати цю проблему, оскільки основні логістичні шляхи постачання пального на Кримський півострів – під вогневим контролем Сил оборони України.
Українські дрони також уражають кримські енергооб'єкти. У результаті місцеві регулярно залишаються без світла, іноді по кілька днів.
Метою таких атак у Силах оборони України називають намір повністю ізолювати Крим від РФ, щоб вона не могла забезпечувати своє військове угруповання, яке воює на півдні материкової України.
Сили оборони України заявляють про продовження та посилення найближчим часом ударів по російській логістиці та інфраструктурі. Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді («Мадяр») перепросив українців у Криму «за відтепер постійну тривогу, закриті мости/дороги, темряву, нетишу та стрес». За його словами, іншого способу деокупації Криму «не вбачається».
Російська влада визнає проблеми в Криму. Але не дає жодної конкретної інформації про терміни їх вирішення.
Проблеми з вільним продажем бензину на півострові «будуть ще два тижні», заявив 1 липня депутат Держдуми РФ від Криму Леонід Бабашов, запевнивши, що «шляхи вирішення знайдені».
Але російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) не такий оптимістичний. Він стверджує, що ситуація з постачанням пального до Криму «залишається напруженою і збережеться на деякий час». За його словами, зберігається проблема і з постачанням електроенергії, а точних графіків подачі електрики «не буде».
Відсутність конкретної інформації про це Сергій Аксьонов пояснює тим, що «більшість рішень, які ухвалюються для виходу з кризи, що склалася, озвучувати в публічному полі неможливо».
Жодних сценаріїв, як кримчанам виживати в таких умовах, російська влада не дає. Крим.Реалії вирішили розпитати про це голову Кримської правозахисної групи Ольгу Скрипник.
«У Криму нова хвиля надії на звільнення»
– Як ви характеризуєте нинішню ситуацію в Криму?
Україна дотримується міжнародного гуманітарного права, мінімізуючи шкоду від своїх атак для цивільного населення Криму
– До такої ситуації призвела операція Сил оборони України для щонайменше логістичної ізоляції Криму. І тут важливо зазначити, що Україна переслідує військові цілі РФ, і ми бачимо, що вона дотримується міжнародного гуманітарного права, мінімізуючи шкоду від своїх атак для цивільного населення Криму.
Але очевидно також, що певні негативні наслідки для цивільного населення вже є. Найпомітніший із них – паливна криза. Хоча вона почалася ще пів року тому, коли Україна інтенсивно била по нафтопереробних заводах Росії. Зараз ми бачимо, що результат цієї операції відчуває і Крим.
Наслідком українських ударів для цивільних у Криму стали також енергетичні проблеми. Електроенергію вимикають майже повсюди.
Один із регіонів, який найбільше страждає від відключень, – Севастополь. Відключення світла за собою тягнуть відключення води, особливо там, де це підв'язано під насоси.
Наступне – це так звана «надзвичайна ситуація», яку окупаційна влада Криму запровадила, не називаючи речі своїми іменами. Хоча насправді йдеться про воєнний стан, а не надзвичайний. Це спровокувало додаткові перевірки документів. Ми бачимо, що з'явилися в деяких регіонах Криму додаткові блокпости. Людей, особливо чоловіків, зупиняють, перевіряють документи без пояснень.
Є обмеження і для побутового життя кримчан. Частина магазинів і розважальних центрів Криму істотно скоротили час роботи.
Усе це значно вплинуло на туристичну сферу Криму. Частина великих готелів і санаторіїв, зокрема дитячих, припинили розміщення щонайменше до 1 вересня.
По суті, окупаційна влада Криму розписалася в тому, що курортного сезону в Криму цього року не буде. Тобто і доходу від туристичних послуг, прибутку в Криму теж не буде.
Через черги також виникають логістичні проблеми з виїздом із Криму. У середньому ми фіксуємо, що в чергах на виїзд через так званий Кримський міст регулярно стоять від 600 до 1200 автомобілів.
– Які потреби та запити від кримчан ви фіксуєте наразі?
Ключовий запит у людей зараз більше виглядає як нова хвиля надії на звільнення півострова
– Серед громадян України, які живуть у Криму, ми не фіксуємо масового виїзду, на відміну від росіян, які оселилися там після 2014 року й зараз шукають шляхи виїзду. Такі запити є від деяких кримських сімей, особливо з дітьми, для яких постало таке питання.
У комунікації, яку ми безпосередньо маємо з Кримом, ключовий запит у людей зараз більше виглядає як нова хвиля надії на звільнення півострова. Люди кажуть, що готові жити з обмеженнями – без світла чи води, аби це принесло головний результат – звільнення Криму.
Але у них також виникає питання: якщо військова операція Сил оборони України продовжиться і Крим буде максимально ізольований, то наскільки Україна буде готова запропонувати якісь шляхи вирішення проблем, гуманітарний коридор і таке інше? Цивільним людям у Криму не зрозуміло, як далі розвиватиметься ситуація.
У цьому контексті мені здається дуже важливим зараз для України публічно комунікувати з цивільним населенням у Криму, тримати людей у фокусі уваги та давати їм розуміння, що Україна має, умовно кажучи, «план А» і «план Б» на випадок погіршення ситуації.
Кримчани хотіли б почути, що про них подбають. Їм дуже важливо чути президента України та представників української влади, які б чітко сказали, що вони готові в разі чого допомогти цивільним.
Україні, я думаю, важливо відпрацювати всі можливі сценарії, зокрема усвідомлюючи, що кризи в Криму можуть виникнути не лише через дії Сил оборон України, а через терористичні дії Росії.
«Росія може створити кризи в Криму, звинувативши Україну»
– Які загрози ви бачите для кримчан від Росії в цьому контексті?
Росія, по суті, тримає в заручниках жителів Криму
– Росія, по суті, тримає в заручниках жителів Криму. Вона може вдатися до абсолютно антигуманних терористичних дій щодо населення, яке вона зараз за фактом контролює.
Це можуть бути провокації, терористичні атаки по цивільних, провину за які потім Росія перекладатиме на Україну. Це може бути штучне створення, наприклад, гуманітарних криз, свідоме незабезпечення Криму продуктами.
Ми розуміємо, що найгірші практики, які у Росії є, вона може використати в будь-який момент проти цивільного населення. І я сподіваюся, що українська влада врахує та відпрацює ці сценарії.
– Що сьогодні, на вашу думку, більше загрожує цивільному населенню Криму: масштабування військових дій чи загроза гуманітарної катастрофи?
– Військові дії в Криму і так за фактом відбуваються на рівні повітряних атак по російських військових об'єктах. Ця частина військових дій, найімовірніше, продовжиться, оскільки Україна має таку здатність і чітку мету – ізоляцію Криму.
Однак подальші відключення світла можуть спровокувати інші наслідки. В умовах паливної кризи виникає питання, як забезпечуватимуться критичні об'єкти Криму? Як у таких обставинах надалі працюватимуть лікарні та «швидка допомога», екстрені служби? Чи зможе держава-окупант це забезпечити в Криму?
Ми бачимо, що у Росії пріоритетом однозначно залишається військовий, тому паливо все одно буде спрямоване насамперед військовим.
Згідно з міжнародним гуманітарним правом, саме Росія як держава-окупант має насамперед забезпечувати потреби цивільного населення
Згідно з міжнародним гуманітарним правом, саме Росія як держава-окупант має насамперед забезпечувати потреби цивільного населення. Але ясно, що Росія може цього не робити, бо вона ігнорує і міжнародне гуманітарне право, і цінність людського життя. Тому в цій кризі Україна повинна мати певний план. Можливо, міжнародні партнери зможуть звертатися до Росії, пропонувати шляхи вирішення гуманітарних питань.
«Росія не рятуватиме цивільних»
– Проблемою на сьогодні виглядає те, що кримчанам ніде взяти повну інформацію про ситуацію. Їм і російська влада не дає жодних навіть найближчих сценаріїв розвитку подій, і з українського боку дуже мало інформації. Як у такій ситуації цивільним виживати?
– Тут дійсно є складність. Кримчани, по суті, перебувають в інформаційному вакуумі. З боку Росії інформація не стільки відсутня, скільки подається дезінформація. Окупаційна влада Криму в пропагандистському стилі вдає, що те, що відбувається, ніяк не пов'язано з війною, а це якась «надзвичайна ситуація».
На пропагандистських пабліках та в окупаційних медіа розповідають, що це все тимчасово – два-три дні і все налагодиться, будуть пальне та світло.
Тобто, людей, по суті, вводять в оману, не даючи об'єктивної картини. Через це кримчани не можуть адекватно планувати своє життя, вирішувати, чи потрібно їм виїжджати, чи залишатися.
– Російська влада Криму постійно повторює, що контролює ситуацію в регіоні. Чи виглядає ситуація в Криму контрольованою російською владою?
Кримчани не можуть адекватно планувати своє життя, вирішувати, чи потрібно їм виїжджати, чи залишатися
– Російська влада намагається створити таке враження. Те, що ситуація контрольована, – це більше дезінформація. Комунікація від окупаційної влади є такою, що в Криму наче нічого істотного не сталося. При цьому майже відсутня з їхнього боку комунікація, яка має бути під час війни з цивільними.
Наприклад, про те, що не потрібно перебувати біля військових об'єктів або що в разі атак потрібно йти в укриття, що потрібно мати запас продуктів і ліків. Усе це – елементарні речі, які допомагають людям убезпечити себе.
Замість цього ми бачимо, що в Криму взагалі немає комунікації навіть із приводу графіків відключення світла. Є просто констатація факту, що немає світла, води і бензину. Навіть причин цього не називають – усі мають здогадатися, що це через військові дії сталося.
Тобто людям створюють картинку, що це тимчасові економічні проблеми без будь-якої прив'язки до триваючої війни, яку розв'язала Росія.
– Російська влада Криму нещодавно визнала, що не вмикає сигнали тривоги в регіоні під час повітряних атак, оскільки тоді «вони мають працювати 22 години на добу і вмикатися по сім-вісім разів за ніч». Чим це загрожує людям?
Повітряна тривога – це питання не комфорту, а базових речей для виживання
– Це однозначно безвідповідальна позиція російської влади, яка ще раз підтверджує, що Росія не захищатиме цивільних. Тому що повітряна тривога – це питання не комфорту, а базових речей для виживання. Для того вона й існує, щоб попереджати про небезпеку. Люди, звісно, можуть самі вирішувати, як діяти. Але це обов'язок держави, зокрема, держави-окупанта, – надати мінімальне оповіщення про загрози цивільному населенню.
Тому тут Росія в прямому сенсі створює загрозу людям тим, що не вмикає сигнали оповіщення про повітряні атаки. Особливо коли відомо, що частина об'єктів російської ППО, які були розміщені в Криму, знищені ударами Сил оборони України. Відповідно, спроможності відбивати повітряні атаки в Криму значно скоротилися, а ризики для цивільних зросли.
