Доступність посилання

ТОП новини

Кримський тиждень: боротьба за Ай-Петрі та некомфортні міста


Плато Ай-Петрі
Плато Ай-Петрі

Якими були головні події тижня, що минає? Що найбільше вразило жителів Криму? Радіо Крим.Реалії виділяє кілька резонансних тем в інформаційному полі півострова.

Розвиток російської «Вільної економічної зони» у Криму істотно сповільнився, обсяг інвестицій зменшився – такого висновку дійшло видання «РИА Новости» у своєму матеріалі «Особлива зона у Криму: допомогла, але не радикально». Видання повідомляє, в 2018 році сумарні інвестиції резидентів зони склали 37,2 мільярди рублів, в 2019-му – менше 5 мільярдів рублів.

У статті висувається припущення, що це пов'язано зі скасуванням зниженого тарифу внесків на страхування з 1 січня 2018 року. «Вільна економічна зона» у Криму діє протягом п'яти років після російської анексії півострова. Російське міністерство економічного розвитку стверджує, що на півострові працює близько 1300 резидентів, заявлений обсяг інвестицій за проектами перевищив 127 мільярди рублів, при цьому 93% проектів реалізуються малим і середнім бізнесом. Однак, за словами фахівців, реальний обсяг інвестицій значно менше офіційних показників.

Економічний оглядач у Криму Олександр Басов вважає, що багато російських підприємств використовували цю зону у Криму не стільки для розвитку, скільки для виживання.

Для більшості підприємств питання виживання – це питання зниження податкового тягаря
Олександр Басов

– Вона створювалася, щоб якимось чином зменшити негативний економічний ефект від запровадження санкцій. Якщо розглядати з цієї точки зору, то, звичайно, зона не виконала свою функцію – і взагалі, навряд чи могла виконати, на мій погляд. Стає зрозумілим, для чого більшість учасників цієї зони в неї вступали – це, перш за все, оптимізація власного оподаткування. На жаль, в цілому вся економіка перебуває в досить скрутному становищі: як важкий хворий, підключений до апаратів для забезпечення життєдіяльності. Для більшості підприємств питання виживання – це питання зниження податкового тягаря. Коли з 2018 року різко зменшилися податкові пільги, підприємства стали згортати свою діяльність.

На думку Олександра Басова, основні причини провалу ВЕЗ у Криму полягають в стані російської економіки.

– Уряд Росії розуміє, що за цих умов потрібно хоч спробувати створити на якихось локальних ділянках, на окремих територіях оази процвітання, але, на жаль, це не працює. Коли в цілому організм хворий, коли соціальне, політичне і економічне середовища позбавлені конкуренції, коли немає нормальної роботи незалежних судів, щоб підприємці могли відстоювати там свої права, то не може бути успішних економічних зон.

У 1996 році президент України Леонід Кучма своїм указом створив Північно-кримську експериментальну економічну зону «Сиваш», і вона пропрацювала до початку 2000-х. Екс-голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим Сергій Куніцин, який був главою адміністрації цієї зони, пояснює, навіщо її створювали.

Ми розуміли, що «Сиваш» не Сінгапур, але я думав про те, як врятувати заводи, на яких працювали заводи-міста
Сергій Куніцин

– Ми з групою фахівців були ініціаторами, а Леонід Кучма нас підтримав. Красноперекопськ і Армянськ – це промисловий вузол, при 4% населення Криму він дає 45% промислового потенціалу, відповідні податки. До 1998 року я був мером Красноперекопська, тоді туди входив і Армянськ. Ми розуміли, що «Сиваш» не Сінгапур, але я думав про те, як врятувати заводи, на яких працювали заводи-міста. Тому ми створили виробничу експортно-орієнтовану економічну зону і дали пільги таким інвесторам на сировину та обладнання. Відмовилися від акцизної групи: цигарки, горілка і таке інше, розуміючи, що всі бандити до нас збіжаться. Перші десять проектів я захищав у Кабінеті міністрів.

Проректор Російської академії народного господарства і державної служби при президенті Росії, доктор економічних наук Андрій Марголін стверджує, що зменшення економічного ефекту від «Вільної економічної зони» у Криму було передбачуваним.

– Коли ви створюєте вільну економічну зону, у вас з самого початку спостерігається серйозне економічне зростання, а потім воно природним чином сповільнюється. Тобто, кожна наступна порція інвестицій не може давати вибуховий ефект, він буде трохи спадати. Що стосується того, що хтось щось покидає, це окрема тема, але мені здається, ця теза не доведена. Я у Криму буваю дуже часто і бачу, як будуються дороги, траса «Таврида». Тому я б сказав, що Крим розвивається набагато динамічніше ... Будь-яка територія, де створюється якась інфраструктура, починає розвиватися швидше. Навіть якщо інфраструктурний проект безпосередньо не стосується вільної економічної зони, він створює додаткові стимули для її розвитку.

Андрій Марголін вважає, що висновки про успіх або провал російської «Вільної економічної зони» у Криму робити поки передчасно.

Боротьба за Ай-Петрі

На Ай-Петрі повертається стихійна торгівля. За даними видання «Примечания», це відбувається через передачу Ялтинського гірничо-лісового природного заповідника у федеральну власність. Російське Міністерство природних ресурсів і екології не охороняє заповідні зони, а підконтрольна Кремлю влада Криму не приділяє цьому уваги через новий статусу заповідника.

Влітку 2017 року, після обіцянок російського глави Криму Сергія Аксенова, стихійні торгові точки і кафе на плато Ай-Петрі були знесені. Передбачалося, що тут побудують ландшафтний екопарк на кошти інвестора – за неофіційною інформацією, «Сбербанка России». Однак з 2019 року, з переходом території у федеральну власність, торговці стали знову займати плато.

Ялтинський журналіст і правозахисник Сергій Сардико покладає відповідальність за незаконну торгівлю на частини Ай-Петрі, що відноситься до відання міста, на колишнього керівника місцевої російської адміністрації.

Безумовно, є питання і по корупції
Сергій Сардико

– Багато що змінюється зі зміною керівників. Принаймні, всі півтора року роботи Олексія Челпанова на посаді голови адміністрації Ялти я намагався пояснити людям, що, на жаль, це чиновник, у якого слово розходиться з ділом. Він дуже любив картинно проводити різного роду рейди, піаритися в ЗМІ. У серпні був такий рейд на Ай-Петрі, де він вилучив квадроцикли, ліквідував стихійну торгівлю вином. Через два тижні квадроцикли віддали їх власникам і все відновилося. Безумовно, є питання і по корупції. Минулої п'ятниці, першого листопада, у Ялті був призначений за конкурсом новий керівник міста Іван Імгрунт – людина радянського гарту. Йому 58 років, він має величезний досвід роботи в Краснодарському краї. Сподіваюся, що з ним прийдуть реальні зміни.

Сергій Сардико пропонує розмістити на плато Ай-Петрі відеокамери, щоб в режимі реального часу спостерігати за тим, що там відбувається, а з незаконною торгівлею боротися силами Лівадійського відділу російської поліції.

Російський громадський активіст, голова організації «Чистий берег. Крим» Володимир Гарначук пояснює те, що відбувається боротьбою між Сергієм Аксеновим і московськими чиновниками.

Аксенов фактично втратив контроль над цією територією. Як то кажуть, якщо не своє, нехай руйнується
Володимир Гарначук

– Під тиском громадськості і федеральних чиновників заповідник, на якому знаходиться плато Ай-Петрі, передали у федеральну власність з республіканської. Відповідно, пан Аксеонов фактично втратив контроль над цією територією. Як то кажуть, якщо не своє, нехай руйнується. Це типова боротьба між московськими чиновниками і нашим кримським «дуче», який показує, що він тут господар, без нього тут трава не росте і сонце не світить. Він зніс все «шалмани», які там були, а федерали не можуть навіть навести порядок. Ми зараз знову чуємо розмови про створення гірськолижного курорту, а він не може (функціонувати - КР) без житла на околицях.

Володимир Гарначук переконаний в тому, що, незважаючи на попит з боку туристів, на плато Ай-Петрі не можна розміщувати торгові об'єкти, оскільки це особлива охоронна природна територія. Активіст висловив думку, що російська влада Криму відносяться до багатств півострова, як споживач.

Керівник «Асоціації індустрії гостинності України», екс-міністр курортів і туризму Автономної Республіки Крим Олександр Лієв розповідає про українські плани на плато Ай-Петрі, які існували до російської анексії півострова.

Цей заповідник в жодному разі не можна було забудовувати житлом, ресторанами та іншими об'єктами
Олександр Лієв

– Це рекреаційний об'єкт, який має дуже велике екологічне значення для регіону в цілому. Тут питання навіть не в тому, скільки грошей він може приносити, а в тому, наскільки це важлива складова в екосистемі. Бачення було таке: щоб цей об'єкт залишався заповідником – що зовсім не означає, що туди не можуть заходити люди. У всьому світі це рекреаційні об'єкти зі стабільним відвідуванням туристів, але воно регульоване за кількістю відвідувачів і зонам, куди вони можуть заходити. Цей заповідник у жодному разі не можна було забудовувати житлом, ресторанами та іншими об'єктами. Передбачалося мінімальну кількість будівництва в розвитку Ай-Петрі. У тому числі це було пов'язано з нестачею води на території гірського масиву, там не могла працювати каналізаційна система. Тільки тимчасові споруди, за винятком кількох капітальних.

«Побудувати очисні споруди»

В анексованому Севастополі в черговий раз оголосили конкурс з пошуку компанії, яка будуватиме каналізаційні очисні споруди «Південні». Відповідно до опублікованого графіка, здача готового об'єкта запланована на грудень 2022 року.

У 2018 році, ще за часів російського губернатора Дмитра Овсяннікова, банк, куди перевели два мільярди рублів на будівництво очисних, визнали банкрутом і почалася судова тяганина з підрядником АТ НПП «Біотехпрогресс», аж до розірвання контракту у квітні 2019 го. Вкладені кошти з федерального бюджету сусідньої Росії повернути так і не вдалося. З того часу російський уряд Севастополя почав пошук нового виконавця робіт.

Голова російського уряду міста Михайло Развожаев заявив, що на будівництво очисних споруд у Севастополі, за попередньою оцінкою, потрібно майже сім мільярдів рублів, і лише одиниці компаній в Росії здатні реалізувати такий проект. Згідно з документацією нового конкурсу, будівництво буде вестися за старим проектом, розробленим у 2017 році компанією АТ «РТ-ЕКОС». Переможцю обіцяють аванс у 10%, його виплату розбили на кілька етапів.

Журналіст з Севастополя Давид Аксельрод сумнівається в тому, що російський уряд міста знайде нового підрядника на старий проект.

– Двічі конкурс був визнаний невдалим по тій причині, що жодна компанія не подала заявку на участь в цьому конкурсі. Назви компаній, який могли б цим зайнятися, я поки від Михайла Развожаева не чув, конкретики не пролунало. Більш того, якщо я правильно вловив сенс умов конкурсу, то проект залишається незмінним, незважаючи на те, що той же Развожаев обіцяв перепроектування. Цей проект неодноразово критикувався з різних позицій, за різні недоліки як технологічні, так і юридичні, але у підсумку залишається в силі. Якщо вихідні дані не змінюються, мені складно уявити, з якої причини новий підрядник захоче брати участь в конкурсі в той час, як двічі він уже виявився провальним. Спочатку деякі експерти говорили, що проект був складений під компанію «Біотехпрогресс».

Суд російського Ростова-на-Дону 17 жовтня заарештував на два місяці колишнього голову департаменту міського господарства Севастополя Михайла Тарасова. Його підозрюють у перевищенні посадових повноважень при укладенні контракту на будівництво каналізаційно-очисних споруд «Південних». Тарасову загрожує до 10 років позбавлення волі. Голова громадської організації «Золотое сечение» в Севастополі Іван Комелов вважає, що затриманий чиновник був лише однією з ланок в зникненні двох мільярдів рублів.

Реконструювати очисні споруди необхідно, причому найближчим часом. З кожним роком ситуація погіршується
Іван Комелов

– У будь-якому випадку це юрисдикція голови департаменту, укладення контракту відбувалося через його відомство. Хоча зрозуміло, що бенефіціари, швидше за все, знаходяться трохи вище, питання тільки в тому, чи стане Тарасов цапом відбувайлом або будуть знайдені більш впливові покровителі... На жаль, до проєкту є питання, їх в тому числі ставлять і екологи. З їхньої точки зору, проєкт трохи застарів, є більш сучасні технології, але в будь-якому разі реконструювати очисні споруди необхідно, причому найближчим часом. З кожним роком ситуація погіршується: за 23 роки перебування Севастополя в юрисдикції України не вжито ніяких заходів з модернізації очисних споруд. При цьому дозволи на будівництво видавалися тотально, зводилися нові об'єкти, які підключалися до старих мереж, які не справлялися з навантаженням.

Міністр ЖКГ Автономної Республіки Крим в 2010-2011 роках Микола Порицький стверджує, що українська влада напередодні анексії Криму впритул зайнялися питанням будівництва очисних споруд на півострові.

Механічне очищення не відповідає сьогоднішнім вимогам
Микола Порицький

– Я не згоден з тим, що нічого не робилося. Я знаю, що готувалися дуже великі проектні рішення по очисним як в Севастополі, так і в Балаклаві. Я знаю там ситуацію: і в ті роки, і зараз там все тече в море неочищеним. Механічне очищення не відповідає сьогоднішнім вимогам. А взагалі у Криму вперше було виділено колосальні кошти при голові Радміну Василя Джарти, нині покійного, – 1 мільярд 200 мільйонів гривень на будівництво споруд, які тоді дозволяли повністю очистити стоки. Їх будівництво було розпочато при Україні. Найменші, пілотні - в Верхньосадовому, вони і зараз там існують. Розпочато і не закінчено будівництво у Орджонікідзе, яке Росія не продовжила, у Леніно, у Судаку, у Керчі.

На пресконференції в МИА «Россия сегодня» заступник директора Морського гідрофізичного інституту Російської академії наук Антон Георг-Копулос розповів, що альтернативи скиданню стоків в море у Криму немає.

«Здійснюючи негативний вплив на навколишнє середовище, в тому числі морське, ми повинні намагатися знизити цей рівень негативу і пропрацювати компенсуючі заходи. З точки зору скидання стічних вод, я поки альтернативи реальної не бачу, але робити це треба правильно. Самі очисні споруди повинні мати досить високий рівень, і вода повинна проходити в тому числі хімічну і біологічну очистку. Другий момент – де розташовувати випуск стічних вод, це дуже серйозний аспект».

Діючі очисні споруди Севастополя були побудовані 50 років тому і з тих часів виконують лише механічну очистку стоків, біологічна ж відсутня. У місті-супутнику Балаклаві очищення взагалі не проводиться, нечистоти зливаються в море глибоководним випуском.

Якість життя

Сімферополь, Севастополь, Керч і Феодосію аналітики сусідньої Росії назвали неприйнятними для життя містами. Дослідження, за підсумками якого в Росії був вперше складений «Індекс якості міського середовища», провело федеральне Міністерство будівництва та житлово-комунального господарства.

Найменшу кількість балів з великих кримських міст набрала Керч – лише 150, кращий результат у Ялти – 200 балів з 360 максимальних. Як пояснив російський міністр будівництва і ЖКГ Володимир Якушев, містами з несприятливим середовищем вважаються ті, у яких індекс склав менше 180 балів. Відзначається, що у кримських міст є проблеми з вулично-дорожньою мережею, озелененням, інфраструктурою для роботи і дозвілля, а також з рівнем розвитку загальноміського простору в цілому.

Представник «Антикорупційного бюро Криму» в Керчі, проросійський активіст Степан Глухів розмірковує, чому його місто опинилося в російському індексі серед особливо не комфортних.

Управління житлово-комунальним господарством повністю знаходиться в занепаді
Степан Глухів

– Законодавча і виконавча влада у Керчі працюють окремо одна від одної, не можуть знайти спільну мову. Проведено вибори, у нас вже друге скликання депутатів змінилося, а цілий перелік питань залишився на тому ж самому місці. Управління житлово-комунальним господарством повністю знаходиться в занепаді. «Комунальне підприємство Аршинцево» – в стадії банкрутства, а підприємство «Жілсервіскерчь», на якому все тримається, теж близьке до розорення. Перед сміттєвим полігоном величезні борги – якщо зараз виставити всі рахунки, підприємство буде банкрутом. Що до дозвілля людей і комфорту, візьмемо, наприклад, дитячі майданчики. Ще рік тому у нас по районам повинні були встановити огороджені міні-футбольні поля і поруч з ними – майданчики з тренажерами. Рік протягнули, у нас почалася передвиборна кампанія, почали встановлювати в липні. Зараз листопад, а віз і нині там.

«Ми дуже сильно просіли в кількості балів за таким показником, як доступність для маломобільних груп населення. Таких показників, на жаль, багато, за якими ми просіли, але цього боятися не потрібно, це потрібно прийняти. Сенс розрахунку і оцінки індексу якості в тому, щоб зрозуміти ситуацію і точково її покращувати. Кожному міському голові, кожному керівнику потрібно бути орієнтованим на виконання завдань національного проєкту... Все-таки, у нас є три міста з сприятливим середовищем: 200 балів зібрали Ялта, Алупка, 197 балів - Алушта. Ми вивчимо кожне місто в частині благоустрою, озеленення, та покращуватимемо в рамках нашого регіонального проекту. До 2024 року ми повинні в десяти містах з шістнадцяти збільшити індекс якості міського середовища до сприятливого».

Сімферополь в російському рейтингу набрав 165 балів. Колишній депутат міської ради Степан Кіскін звинувачує в місцевих проблемах чиновників.

Немає господаря, місто безхозне, проблеми не вирішуються роками
Степан Кіскін

– Проблеми починаються з кадрів. Коли за п'ять років в місті змінилося чотири мери, то, вибачте, звідси і ноги ростуть. Немає господаря, місто безхозне, проблеми не вирішуються роками. Треба було провести аудит. На будь-якому нормальному підприємстві, коли товари і матеріальні цінності здають і приймають, проводиться ревізія. Я вважаю, що місто теж таке підприємство. По-друге, треба було внести зміни до штатного розпису. Обов'язково провести атестацію всіх співробітників і перевірити їх на предмет кваліфікації: годяться вони взагалі для роботи в місті чи ні. Обов'язково вирішити питання по архітекторі міста, якого немає вже два з половиною роки. Звідси випливають всі проблеми з містобудування, точкової забудови, розміщення нестаціонарних торгових об'єктів, доріг, каналізації, освітлення.

Завідувач кафедри Економіки міста і муніципального управління Вищої школи урбаністики при російської Вищої школі економіки Олександр Пузанов зазначає, що індекс якості міського середовища оцінює не тільки благоустрій.

Общественные пространства не обустроены, часто не защищены, приватизируются под бизнес-функции
Александр Пузанов

– Там 36 показників. Це і безпека, і екологічний стан, і різноманітність. Це те, чого в більшій мірі не вистачає нашим містам, особливо на периферії. Масові райони однотипної житлової забудови плюс вільне планування мікрорайонів, яке не створює потік потенційних клієнтів для розвитку різних бізнесів – все це формує дуже одноманітну, непривабливу, сумну середу. Плюс бар'єри, всякі паркани нескінченні, і це проблеми не тільки для маломобільних груп населення, а й для багатьох інших, наприклад мам з дітьми. Громадський простір не облаштований, часто не захищений, приватизується під бізнес-функції. Навіть можливості потенційно гарних громадських просторів не використовуються. В ідеальній ситуації це, звичайно, завдання місцевої влади.

Російська федеральна цільова програма розвитку Криму розрахована на період до 2022 року, обсяг її фінансування складає майже трильйон рублів. Вона включає в себе будівництво або реконструкцію майже тисячі об'єктів на включеному півострові. Спеціаліст з регіонального розвитку, колишній начальник управління міністерства курортів і туризму Автономної Республіки Крим Ігор Кобеля вважає, що навіть колосальними грошовими вливаннями Росія не здатна змінити на краще ситуацію у всіх кримських містах.

– Ці проблеми там були завжди, нічого нового. Великі інфраструктурні проблеми неможливо вирішити простим помахом пера, навіть якби Росія цього хотіла. Декларується вливання грошей, але нова влада, яка прийшла у Крим, повинна отримати компенсацію за свою участь в тих подіях. Тому сама країна їм виділяє бюджети, а вони діляться, розподіляють. Перша причина – це те, що гроші не доходять до мети, друга причина – в тому, що у міста дуже велика інфраструктурна вага. Великі гроші проти того, що потрібно вкласти в нове місто, це дві несумірні величини. По комфорту є певні параметри: вартість проживання, доступ до роботи, автотранспортні розв'язки, соціальні служби, безпека. І є маркери, за якими видно, працює це чи ні.

XS
SM
MD
LG