Доступність посилання

ТОП новини

Ювілей «воріт Криму»: легенди та фотографії Сімферополя різних років


Залізничний вокзал Сімферополя, 2015 рік

1 та 2 червня в Сімферополі відзначають день міста. Традиційно його святкують у першу неділю червня, але в ювілейну 235 річницю місцева влада організувала святкові заходи на два дні. Крим.Реалії нагадують, як виглядав Сімферополь у різні роки своєї історії.

Сімферополь (кримськотатарська назва Акъмесджит ‒ Біла Мечеть) називають одним із наймолодших міст півострова. На історичних картах воно з'являється в 1784 році. Тобто через рік після падіння Кримського ханства та «приєднання» півострова до Російської імперії, яке сучасні історики називають його першою російською анексією.

У пострадянський час Сімферополь називали столицею Криму за розташування в центрі півострова та наявність основних адміністративних будівель органів влади. Після того, як півострів у 2014 році опинився під контролем Росії, він перестав бути столицею, оскільки півострів у російській системі влади віднесений до Південного федерального округу, адміністративним центром якого є Ростов-на-Дону.

Сімферополь вважався «воротами Криму», оскільки через нього більшість туристів транзитом їхали в курортні регіони

До 2014 року Сімферополь вважався «воротами Криму», оскільки через нього більшість туристів транзитом їхали в курортні регіони. Після подій 2014 року та припинення залізничного сполучення з материковою частиною України ці «ворота» перенесені в аеропорт «Сімферополь» та на міст через Керченську протоку.

Напередодні ювілею Сімферополя наші кореспонденти побували біля знакових об'єктів, якими відоме місто. Ми маємо можливість порівняти, як вони виглядали в колишні роки й нині.

Вежа з годинником на вокзалі

Візитівкою Сімферополя ще з радянських часів вважають водонапірну вежу з годинником на привокзальній площі залізничного вокзалу. Ця вежа висотою понад 40 метрів була збудована разом з усім комплексом залізничного вокзалу Сімферополя відразу ж після Другої світової війни ‒ з 1946 до 1951 року. Її зображення присутнє на багатьох сувенірних листівках. Наприклад, в архіві редакції є одна з таких листівок, датована 1986 р.

Циферблат годинника прикрашений знаками Зодіаку. Але сузір'я переплутані між собою

​Під вежею розташована артезіанська свердловина, а всередині встановлена система насосів і резервуар об'ємом 250 кубометрів, які забезпечують водою залізничну станцію. А встановлений на вежі циферблат показує жителям і гостям міста поточний час. Він є головною прикрасою об'єкта.

Циферблат годинника прикрашений знаками Зодіаку. Але сузір'я переплутані між собою, і замість традиційних Тельця, Діви та Терезів на них позначені Гончі Пси, Лебідь і Змієносець. Прихильники теорій вважають, що таким чином радянський архітектор Олексій Душкін зашифрував у цьому якийсь езотеричний сенс, не розгаданий досі.

Торік вперше за всю історію годинник на вежі зупинилися. Це було пов'язане з тим, що з циферблата відвалилася і загубилася цифра 4. Її довелося відливати та встановлювати заново.

Також вежу з годинником хочуть реконструювати, оскільки за багато років на ній з'явилися тріщини, корозійні пошкодження опорних конструкцій шпиля та інші дефекти. Зовні вежа залишається такою ж, як на старих картинках.

Вежа з годинником на залізничному вокзалі Сімферополя
Вежа з годинником на залізничному вокзалі Сімферополя

«Сходи кохання»

Ще одним символом Сімферополя є «Сходи кохання», розташовані в історичному центрі міста. Вони складаються зі 136 сходинок і відомі сімферопольцям та гостям міста давньою легендою, згідно з якою, якщо молодий чоловік пронесе на руках кохану вгору всіми сходами, вони все життя житимуть щасливо. Ще за однією версією, молодому чоловікові не обов'язково нести свою обраницю на руках, достатньо цілуватися на кожній сходинці. Мабуть, під впливом цієї легенди фасади будинків, прилеглих до сходів, списані зізнаннями в коханні.

«Сходи кохання»
«Сходи кохання»
У середньовіччі сходи були дозорним пунктом ‒ із них відкривався краєвид на долину річки Салгир
Із путівника

Кримські путівники повідомляють, що цим сходам понад 800 років. «У середньовіччі сходи були дозорним пунктом ‒ із них відкривався краєвид на долину річки Салгир. Звідси жителі торгово-ремісничого поселення Ак-Мечеть могли швидко спуститися до річки, досягти її правого берега. Сходи давали можливість доставляти інформацію, служили укриттям від небажаних очей. У ті часи це був об'єкт стратегічного призначення. «Сходами кохання» їх стали називати наприкінці XIX ‒ початку XX століть. Але звідки взялася ця назва, невідомо», ‒ повідомляє «Ялта.Путівник».

Із майданчика перед сходами відкривається краєвид на місто. Це найвища точка в Сімферополі.

Вид із висоти «Сходів кохання»
Вид із висоти «Сходів кохання»

В останні роки сходи ‒ у занедбаному стані. Кореспондент Крим.Реалії побував там у квітні й зауважив, що на сходах з'явилися тріщини та розломи, вони засмічені.

Салгир та його набережна

Річка Салгир є найбільшою річкою півострова (простягається на 232 кілометри) і здавна вважалася головною водною артерією Сімферополя. Раніше вона була повноводною і використовувалася як джерело питної води для жителів міста. Багато сімферопольців досі згадують, як ще в радянські роки їздили Салгиром на катамаранах і ловили в ньому рибу.

У 1980 році ‒ до 200-річчя Сімферополя ‒ радянська влада спорудила уздовж Салгира бетонну набережну з чавунними огорожами та прогулянковою територією.

Набережна Салгира в Сімферополі, 1986 рік
Набережна Салгира в Сімферополі, 1986 рік

Незабаром річка значно обміліла й втратила своє початкове призначення. З роками без достатнього рівня води Салгир також сильно засмітився мулом і сміттям, яке жителі та гості міста періодично скидають у нього.

Набережна річки Салгир
Набережна річки Салгир
Більшість мостів та оглядових майданчиків набережної ‒ в аварійному стані

​Востаннє чистку русла річки та облаштування території навколо неї проводили у 2006 році. Наразі більшість мостів та оглядових майданчиків набережної ‒ в аварійному стані, на сходах практично не залишилося цілих сходинок, на багатьох ділянках різні руйнування. Ділянки зруйнованих плит і парканів загрожують безпеці жителів та гостей міста, на що раніше звертала увагу чиновників міська прокуратура.

Влада Сімферополя ініціювала капітальний ремонт набережної річки Салгир за 600 тисяч рублів. Ці роботи планують завершити до вересня. У процесі капремонту чиновники повідомили про плани знести зелені насадження, які ростуть у річищі або руйнують її береги. Під загрозою знесення також опинилися будинки, які збудовані біля набережної без дотримання законодавчих вимог про віддаленість від води.

Реконструкція набережної Салгира
Реконструкція набережної Салгира

Парк Гагаріна

Головним місцем відпочинку Сімферополя вважається парк імені Гагаріна, відомий також як Гагарка ‒ найбільший парк у Криму. Він був відкритий у 60-х роках минулого століття. Спочатку його площа становила 50 гектарів, але у наступні роки його територія поступово скорочувалася, оскільки чиновники віддавали її під забудову. У парку розташований меморіальний комплекс Вічний вогонь та Могила Невідомого солдата.

Вічний вогонь у парку Гагаріна, 1986 рік
Вічний вогонь у парку Гагаріна, 1986 рік

​Торік влада міста витратила на реконструкцію парку 44 мільйони рублів. За цю суму тут мали замінити асфальтне покриття та бордюри, озеленити територію, облаштувати причали на набережній, встановити нові лавки та урни, а також змонтувати нову систему освітлення.

Вічний вогонь у парку Гагаріна, 2019 рік
Вічний вогонь у парку Гагаріна, 2019 рік

У результаті під виглядом озеленення міські комунальники спиляли в парку кілька десятків дерев, значно скоротивши площу тіні, необхідної сімферопольцям у літній період. На їхньому місці висадили саджанці молодих дерев, багато з яких не прижилися. Їх довелося пересаджувати.

«Реконструкція» парку Гагаріна, грудень 2017 року
«Реконструкція» парку Гагаріна, грудень 2017 року

Весна в сімферопольському парку, квітень 2018 року
Весна в сімферопольському парку, квітень 2018 року

​Нинішній вигляд парку публічно розкритикував відомий російський блогер Ілля Варламов, чиє дитинство, як він каже, минуло у цих місцях. «Від парку й так вже майже нічого не залишилося, але вони вирішили його остаточно вбити», ‒ написав він у своєму блозі «Заберіть у Сімферополя гроші!».

Центральний ринок

Центральний ринок з'явився в місті в 1950 роки в результаті реконструкції Базарної площі

Одним із найбільш масових і великих місць торгівлі в Сімферополі є Центральний ринок. Він з'явився в місті у 1950-і роки в результаті реконструкції Базарної площі ‒ місця, де колись був великий базар Сімферополя на перетині доріг Севастополь-Феодосія та Перекоп-Алушта. Його перенесли на проспект Кірова ближче до вулиці Козлова. Південна частина колишнього базару стала парком імені Треньова. У північній частині колишньої Базарної частини були збудовані Будинок профспілок, Будинок Рад та Український театр.

У пострадянські роки, коли людям необхідно було виживати в економічній кризі, поруч із Центральним ринком утворився мікроринок на вулиці Козлова. У народі його називали «козлятник».

Стихійна торгівля біля основного входу в Центральний ринок Сімферополя, серпень 2015 року
Стихійна торгівля біля основного входу в Центральний ринок Сімферополя, серпень 2015 року

У 2015 та 2017 роках роках події тут викликали широкий резонанс. Влада Сімферополя в два етапи зносила ринок, зруйнувавши бульдозером торгові павільйони підприємців.

Торговці з ринку в Сімферополі: «Це беззаконня!» (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:00:29 0:00
Завантажити на комп'ютер

Зачистка також торкнулася і Центрального ринку. В результаті роботу втратили понад тисяча осіб. Серед постраждалих опинився й депутат Сімферопольської міськради Костянтин Попов. Він розповів, що його виключили з партії «Единая Россия» після того як він виступив проти знесення ринку.

Прилегла до Центрального ринку територія
Прилегла до Центрального ринку територія

​Сьогодні Центральний ринок продовжує працювати, а на місці мікроринку на вулиці Козлова ‒ тепер автопарковка.

Площа та пам'ятник Леніну

Центральна площа була відкрита в Сімферополі у 1967 році до ювілею Жовтневої революції. У центрі площі був встановлений пам'ятник Леніну, на честь якого вона й отримала свою назву. Пам'ятник розташований між будинками кримського уряду та Кримського академічного українського музичного театру (працює з 1955 року).

За 52 роки ця площа побачила чимало громадських і політичних подій. Там збиралися численні мітинги кримських татар, присвячені роковинам депортації з Криму, акції протестів проти тих чи інших ініціатив влади, політичні мітинги проросійських і проукраїнських сил, концерти артистів та інші події.

Через цю площу до будівлі уряду Криму проходили представники різних режимів Криму, які змінювали один одного.

Площа Леніна в Сімферополі, 1986 рік
Площа Леніна в Сімферополі, 1986 рік
Навесні 2014 року на площі Леніна розвивалися події, пов'язані із захопленням півострова російськими військовими

Після кримських акцій Евромайдану взимку 2013-2014 років, на мітингу в пам'ять Номана Челебіджихана 23 лютого 2014 року голова Меджлісу кримських татар Рефат Чубаров дав міській владі 10 днів на те, щоб знести пам'ятник Леніну на цій площі. У той момент «ленінопад» проходив у багатьох інших регіонах України. Але знести його не встигли. Навесні 2014 року на площі Леніна розвивалися події, пов'язані із захопленням півострова російськими військовими. Зокрема, захоплення будівлі кримського уряду.

Незабаром там же представники «кримської самооборони» викрали кримськотатарського активіста Решата Аметова, який виступив проти російської анексії півострова, і вбили його під час жорстоких тортур.

Площа Леніна, 2019 рік
Площа Леніна, 2019 рік

У результаті пам'ятник Леніну продовжує стояти в центрі Сімферополя. Підконтрольна Росії влада Криму перейменувала театр на площі Леніна, прибравши з його назви слово «український». Тепер він називається Державний академічний музичний театр Криму.

«Москільце», «Кубик», «Совєтське» та Центр

Найбільші та популярні транспортні розв'язки Сімферополя відомі як чотири кільця: Московське, Куйбишевське, Совєтське і Центральне. Через них щодня проїжджає основний потік автотранспорту, що прямує в центр і назад.

Із Московського кільця транспорт виїжджав з міста в напрямку Харкова та Москви. З 2014 року цей напрям використовується, переважно для перевезення пасажирів і вантажів у північні райони Криму до Джанкою, Армянська та Красноперекопська.

Москільце в Сімферополі, 1986 рік
Москільце в Сімферополі, 1986 рік

​Із Куйбишевського кільця, названого в народі «Кубиком», транспорт рухається у напрямку південного та східного Криму.

Третє кільце – Совєтське – назване на честь площі Совєтської, що розташована там. Із нього транспорт рухається у напрямку до історичного, культурного та адміністративного центру міста.

Площа Совєтська
Площа Совєтська

І, нарешті, четверте кільце ‒ Центральне ‒ розташоване біля Центрального ринку. З нього можна виїхати у напрямку до сімферопольського водосховища, а також на виїзд із міста в напрямку Бахчисарая та Севастополя.

До російської анексії Криму в Сімферополі, за офіційними повідомленнями, проживали 360 тисяч осіб, за неофіційними ‒ приблизно 600 тисяч. Після російської анексії півострова достовірна чисельність міста невідома. Місцеві жителі припускають, що населення міста зросло як мінімум у 1,5 раза за рахунок приїжджих із сусідньої Росії. Через велику кількість транспорту Сімферополь регулярно стоїть у заторах, іноді до 40-50 хвилин, і стає менш комфортним для життя. Через транспортний колапс, зокрема, торік втратив посаду мер міста Ігор Лукашев.

XS
SM
MD
LG