У Росії «Міжнародний громадський рух ЛГБТ» влада оголосила екстремістською організацією. Такої структури де-юре не існує, тому під забороною фактично опинилася спільнота людей, яка не відповідає пропагованим у Росії «традиційним цінностям». Це може загрожувати не лише самим представникам ЛГБТ, а й тим, хто виступає на їх захист. В анексованому Криму вже є такий приклад. Чого очікувати кримчанам у зв'язку з де-факто забороною ЛГБТ, з'ясовували Крим.Реалії.
Боротьбу з гомофобними чи трансфобними настроями у російському суспільстві посилили під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. В листопаді Верховний суд Росії визнав екстремістською організацією «Міжнародний громадський рух ЛГБТ» – структуру, якої немає в російському правовому полі. За судовим рішенням пішли рейди силовиків по московських нічних клубах для виявлення нових «екстремістів». В анексованому Криму подібного поки що немає. Але приклад переслідування за нібито «пропаганду ЛГБТ» уже є.
«Пожартував про товариша майора»
На початку грудня у відкритому доступі з'явилося відео, на якому кримчанин Гліб Меркушев вибачається за публікацію в соцмережах «жартів із пропагандою ЛГБТ».
Відео оприлюднив Telegram-канал «Крымский смерш» провоєнного блогера з Феодосії Олександра Таліпова. Цей Telegram-канал допомагає російським спецслужбам виявляти та переслідувати кримчан із проукраїнськими та антивоєнними поглядами. Він також опублікував фрагмент оперативного відео російських силовиків, на якому вони приходять до кримчанина додому і піднімають сплячого з ліжка.
Гліб Меркушев – житель Сак, йому 18 років. Він, як стверджує «Крымский смерш», «образив товариша майора із ЦПЕ МВС».
За це поліцейські склали на нього чотири адміністративні протоколи: за статтями 6.21 (пропаганда нетрадиційних сексуальних відносин), 20.3 (демонстрація нацистської символіки), 20.3.3 (дискредитація Збройних сил Росії) та 20.29 (поширення екстремістських матеріалів) КоАП РФ.
Про результати розгляду цих протоколів наразі невідомо. У відкритому доступі матеріалів не було. Що саме стало підставою для переслідування Гліба Меркушева, достеменно невідомо. На його сторінці в соцмережі немає постів, які б відповідали суті обвинувачень.
З Глібом Меркушевим Крим.Реалії зв'язатися не вдалося. Ми готові надати йому можливість висловити свою позицію щодо цього. Правозахисники побоюються, що заборона ЛГБТ-руху може означати репресії як щодо його представників, так і щодо тих, хто виступає на захист їхніх прав.
Звідки взялися «ЛГБТ-екстремісти»?
Наприкінці листопада Верховний суд Росії за позовом Міністерства юстиції Росії заборонив так званий міжнародний рух ЛГБТ і визнав його екстремістським. На момент подання позову жодного «Міжнародного громадського руху ЛГБТ» не існувало як юридичної особи. Тому відповідач у суді був відсутній. Згідно з рішенням суду, обмеження пов'язані з «необхідністю дотримання заборони ЛГБТ-пропаганди, рекламування, формування зацікавленості, залучення до ЛГБТ-руху».
Правозахисні організації країни просили Верховний суд Росії відхилити позов про визнання «міжнародного громадського руху ЛГБТ» екстремістським, апелюючи до «антиправового характеру» позову. Але ці аргументи не були прийняті судом. Згодом група російських ЛГБТ-активістів заявила про намір створити «Міжнародний громадський рух ЛГБТ» для захисту інтересів у Верховному суді Росії. Вони повідомили, що готують для цього реєстраційні документи.
Російські ЛГБТ-активісти критикують вказану заборону, прирівнюючи її до «повернення до СРСР».
Поки невідомо, як саме дія заборони може вплинути на ЛГБТ-спільноту в регіонах Російської Федерації.
Практика показує, що визнання в Росії тієї чи іншої організації екстремістською означає заборону публічного використання її символіки. Також російська влада може визнавати публічні заяви про такі організації виправданням екстремізму чи закликами до здійснення екстремістської діяльності.
«Бути геєм чи трансгендером небезпечно для життя»
Рішення Верховного суду Росії може безпосередньо загрожувати безпеці мільйонів людей, як у цій країні, так і на окупованих нею територіях України, оскільки поза законом оголошено будь-яку ЛГБТ-діяльність, зазначає представник українського правозахисного ЛГБТ-Центру «Наш світ» Андрій Кравчук.
«ЛГБТ-спільнота в Росії і раніше була де-факто під забороною, через що тисячі людей виїжджали з країни. Зараз там офіційно оголосили полювання на представників ЛГБТ. Це ставить під загрозу життя мільйонів людей. На окупованих територіях – у Криму, Донецькій та Луганській областях, де немає навіть умовних механізмів захисту, ЛГБТ-люди зараз – особливо в небезпеці. Бути там відкритим геєм і трансгендером – фактично небезпечно для життя. Тому що російська влада взяла курс на їх знищення», – повідомив він Крим.Реалії.
Заборона ЛГБТ-спільноти фактично відкриває шлях для позасудових розправ над цими людьми, вважає Андрій Кравчук. Щоб уникнути небезпек, представникам ЛГБТ у Криму і на територіях, контрольованих угрупованнями «Л/ДНР», доведеться «піти в глибоке підпілля».
«У Росії і так уже практикуються неправові репресії щодо ЛГБТ-людей. Їх убивають у Чечні. На окупованих територіях України зараз теж діють загони Кадирова, які, я думаю, з радістю сприймуть натяк, надісланий їм російською владою. Це також команда «фас» для силовиків і неформальних угруповань, які переслідують ЛГБТ-людей. Це та ж практика, що й за Сталіна, коли людей і цілі народи оголошували ворогами народу і зрадниками батьківщини. Зараз заручниками цієї ситуації стали українці на окупованих територіях України», – вважає експерт.
Кінець кримським традиціям?
В анексованому Криму в російських реаліях суттєво змінилася ситуація у ЛГБТ-спільноті. 2013 року там навіть провели першу публічну акцію проти дискримінації представників ЛГБТ. Активісти намагалися провести ходу і після російської анексії півострова, але зіткнулися з протидією з боку місцевої влади.
Проти таких демонстрацій виступає зокрема російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов). Підтримують цю політику і керівники російських адміністрацій кримських регіонів. Найпопулярнішим місцем у ЛГБТ-спільноти в Криму багато років вважається бар «Ежи» в Сімеїзі. Заклад у минулому приваблював багатьох туристів розважальними травесті-програмами.
Власники клубу та більшість відвідувачів у нинішніх реаліях відмовляються від розголосу, побоюючись неприємностей. Колишній артдиректор і головна зірка клубу «Ежи» Жанна Сімеїз (Денис Кратт) залишив Крим після його анексії. Рівень нетерпимості до представників ЛГБТ на півострові значно зріс, розповідав він Крим.Реалії.
Загалом у Криму після російської аннексії представники ЛГБТ-спільноти перестали виявляти активність. Відбувається це, зокрема, і через публічну політику російської влади. Вони з перших днів свого правління почали пропонувати ЛГБТ-спільноті «їхати до вільної Гейропи».
Підтримують таку політику і місцеві проросійські ЗМІ. Така практика, на думку Андрія Кравчука, потрібна російській владі, щоб «мобілізувати суспільство, відволікти його від реальних проблем і поставити перед уявним ворогом», яким цього разу оголошено представників ЛГБТ.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
