«Можливо, цьому буде дано визначення етнічних чисток». Вибіркова мобілізація у Криму

У Росії та анексованому Криму триває «часткова мобілізація». За повідомленнями з російських регіонів, непропорційно велику кількість повісток отримують представники корінних нечисленних народів Росії. В анексованому Криму, за даними українських органів влади та правозахисників, активно мобілізують кримських татар.

Чому в прицілі російських військкомів непропорційно часто опиняються представники корінних народів Росії та анексованого Криму? Які варіанти дій залишаються у цій ситуації? І що відбувається у сусідніх із Росією країнах, куди кримчани тікають від війни? Про це ведучий Сергій Мокрушин говорив в ефірі Радіо Крим.Реалії з кримчанкою, волонтеркою в Грузії Тамарою, головою Меджлісу кримськотатарського народу Рефатом Чубаровим, кандидатом історичних наук, експертом Українського інституту майбутнього Сергієм Громенком, координатором Координаційного центру Меджлісу з гуманітарних питань Юсуфом Куркчі.

«Питань дуже багато»

Підконтрольний Росії глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) ще 25 вересня заявив про «завершення мобілізаційних заходів» на території Криму до кінця дня. За його словами, їх було виконано в повному обсязі.

Крим.Реалії зв'язалися з кримчанкою Тамарою (на її прохання, ім'я ми змінили з міркувань безпеки – у неї залишилися рідні в Криму), яка зараз живе в Грузії та займається волонтерством. Вона підтвердила, що на кордоні між Росією і Грузією спостерігається велика кількість автомобілів. Напередодні розмови, 26 вересня, за словами Тамари, на кордоні відкрили пішохідну зону, але черги утворилися й там.

«Для кримчан умовою перетину є внутрішній «кримський паспорт» із зазначенням реєстрації. З ним більшість тих, хто виїжджав, змогли перетнути російський кордон. Щодо грузинських прикордонників – можна перетнути кордон і за внутрішнім українським документом і за закордонним паспортом. Якщо паспорт прострочений, людину можуть пустити, але на території Грузії потрібно буде звернутися до посольства за отриманням уже дійсного паспорта», – розповідає Тамара.

Вона також звертає увагу на те, що для сімей, які перетинають кордон, великою проблемою є відсутність у дітей свідоцтв про народження українського зразка. Тамара нагадала, що українське свідоцтво про народження можна отримати, підписавши онлайн-договір з українським адвокатом, який представлятиме інтереси людини в суді. Проте, визнає вона, на це потрібен час.

«Мінімальна кількість годин очікування на кордоні – це 30-36 годин. Треба запастися і водою, і їжею, і теплим одягом, – повідомила Тамара. – Водії дуже швидко підняли ціни на перевезення. Тому це вийде досить дорога подорож. Ще 22-23 вересня дорога від Криму в Тбілісі коштувала від 500 доларів за особу».

У Меджлісі кримськотатарського народу створили координаційний центр з гуманітарних питань для допомоги співвітчизникам, які, рятуючись від мобілізації, залишили півострів.

«Чотири оператори на гарячій лінії, і в жодного з них не буває перерви в 5-10 хвилин, щоб хтось не зателефонував чи не написав, – розповідає координатор центру, колишній перший заступник міністра у справах ТОТ України Юсуф Куркчі. – Запитань дуже багато. Здебільшого вони стосуються можливостей перетнути той чи інший кордон із тим чи іншим пакетом документів».

На його думку, заява Аксьонова про «завершення мобілізаційних заходів» свідчить про те, що кримська влада побачила, який процес розпочався в Криму після оголошення мобілізаційної хвилі, і тепер намагається знизити його темпи.

Також Куркчі уточнив, що поки що кримчани можуть вільно залишити півострів – тотальної перевірки при виїзді з Криму немає ні перед Керченським мостом, ні після нього.

Історичний прецедент у Криму

«У самій Росії мобілізація насамперед посилено проводиться там, де живуть народи, які з погляду Москви мають невиправдано високу пропорцію у складі загального населення Росії: через високу народжуваність та інші фактори. І тому вони у війні проти України вирішують паралельно завдання знищення представників цих народів, які у них, як у ксенофобів, викликають страх, – вважає голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. – Але коли йдеться про окупований Крим, то ці дії вдвічі цинічніші».

На його думку, дисбаланс, що спостерігається серед мобілізованих у Криму, коли в багатьох населених пунктах, за інформацією Чубарова, мобілізовані кримські татари становили до 80-90%, свідчить про те, що «Кремль продовжує сталінську політику щодо повного знищення кримських татар».

Чубаров радить жителям Криму не йти до військкомату, відмовлятися від отримання повісток. «Усіляко уникати призову до російської армії. Тут наш заклик повністю збігається із закликом української держави, зокрема й президента України, щоб люди аж двиїжджали, не давали змоги їх силоміць призвати до російської армії. І, звичайно, ми говоримо людям, що потрібно готуватися до протестів на центральній площі Сімферополя. Те, що такий час настане, коли люди вийдуть на площу – ми в цьому не маємо сумніву», – каже Чубаров.

«Ми можемо припустити, що подібна практика виборчого призову до армії представників відносної меншини буде охарактеризована і може бути згодом кваліфікована умовно судом як геноцид чи замах на геноцид. Можливо, цьому буде надано визначення етнічних чисток, – припускає кандидат історичних наук Сергій Громенко. – Якщо на те кримськотатарське населення, яке залишається у Криму і становить приблизно 13% або трохи більше від усього населення Криму, справді припадає 90% усіх повісток, то очевидно, що це вибіркова мобілізація. Так само, як згідно зі звітами ООН, Росія проводила і проводить у Криму вибіркове правосуддя. Мені здається, тут буде над чим працювати юристам у майбутньому».

На його думку, в Криму створюється певний історичний прецедент. Громенко каже, що у 13 столітті монгольські хани, збираючись на війну, випробували механізм мобілізації місцевого населення – воно вирушало в перших хвилях наступу і приймало на себе основний удар. Водночас у Російській імперії, за словами Громенка, певна категорія населення – так звані інородці – взагалі в армію не призивалися. Тоді, зазначає експерт, це стосувалося і кримських татар; був лише один лейб-гвардійський кримськотатарський полк для аристократії.

«У Радянському Союзі під час війни не було вибіркової мобілізації – спеціально кримських татар. Загальна кількість призваних більш-менш відповідала їхньому відсотку в загальній структурі населення Криму, – розповідає Громенко. – Тобто Росія зараз повертає з монгольських часів таку тактику або навіть стратегію, за якої мобілізуються представники національних меншин корінних народів більшою мірою, ніж етнічні росіяни».

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.