Доступність посилання

ТОП новини

«Закон не обмежує права інших національностей»: мовний закон і кримчани


Акція на підтримку ухвалення закону про українську мову під Верховною Радою. Київ, 25 квітня 2019 року

Верховна Рада України 25 квітня ухвалила в остаточному читанні проект закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Він передбачає, що саме українська мова як державна має використовуватися в органах влади та в усіх інших публічних сферах суспільного життя. Дія закону не поширюється лише на приватне спілкування та на богослужіння.

Наскільки важливий новий закон про українську мову й чому він не був ухвалений раніше? Що зміниться у ставленні до російської та кримськотатарської мов в Україні? Як закон про державну мову позначиться на кримчанах? На ці та інші актуальні теми в студії Радіо Крим.Реалії в ток-шоу «Кримський вечір» разом із ведучим Сергієм Громенком відповідали член Національної ради з питань теле- і радіомовлення України Сергій Костинський і член Меджлісу кримськотатарського народу, координатор Комітету із захисту прав кримськотатарського народу Абмеджит Сулейманов.

‒ Чому цей закон ухвалюють саме зараз, а не, наприклад, у 1990-ті роки, Сергію?

Якщо в людини немає конкретної національної ідентичності ‒ а українська мова це один з її елементів ‒ то вона байдужа до української держави
Сергій Костинський

Костинський: Громадяни України почали будувати свою національну державу тільки після 2014 року. До цього, я вважаю, ми користувалися досягненнями СРСР, були такою собі пострадянською країною, де домінував стереотип, що мовне питання розділяє суспільство. Насправді до 2014 року різні політичні еліти використовували його як ресурс для мобілізації свого електорату. Наші слухачі в Криму пам'ятають ці часи аж до 2010 року, коли мовне питання спеціально актуалізувалося для виборців, які виступали за хороші відносини з Росією і таке інше. Потім цей ресурс вичерпався, і виявилося, що для кримчан абсолютно не важливе мовне питання. Зараз українці стали зрілими, як і політичні еліти, і змінилося ставлення до української мови. Це дійсно фактор створення державності, об'єднання України. Якщо в людини немає конкретної національної ідентичності ‒ а українська мова це один з її елементів ‒ то вона байдужа до української держави.

‒ Чи загрожує тепер щось російській мові в Україні, як можуть непокоїтись деякі кримчани?

У приватному спілкуванні, у веденні бізнесу, в громадській діяльності можна спокійно використовувати будь-яку мову
Сергій Костинський

Костинський: Абсолютно нічого не загрожує ‒ закон не забороняє російську мову. Це взагалі смішно, коли кажуть, ніби російськомовні постраждають у своїх правах. Я це вам говорю як кримчанин, у якого перша мова ‒ російська. У приватному спілкуванні, у веденні бізнесу, в громадській діяльності можна спокійно використовувати будь-яку мову. А вже в сфері адміністрування, надання певних послуг у держуправлінні, у політиці, у сфері теле- та радіомовлення, звичайно, будуть зміцнюватися позиції саме української мови, тому що це держава Україна. Це абсолютно нормально. Навпаки, завдяки цьому закону громадяни зрівнюються в правах, тому що україномовні українці нарешті зможуть отримувати й послуги, і контент саме тією мовою, якою вони щодня користуються.

‒ Як український закон про державну мову впливає на стан кримськотатарської, Абмеджите?

Сулейманов: Ухвалення цього закону жодним чином не обмежує права якихось інших національностей, а тим більше корінного кримськотатарського народу. Звичайно, якби сьогодні Крим був під контролем України, ми говорили б про те, щоб на його території кримськотатарська мова сприймалася нарівні з державною ‒ але, на жаль, сьогодні такої можливості немає.

‒ Як вважаєте, чи до 2014 року в цьому відношенні робилося недостатньо?

Те, що саме на території Криму не віддали належне українській мові свого часу, я вважаю, і стало одним з факторів окупації
Абмеджит Сулейманов

Сулейманов: Взагалі, коли кримські татари почали повертатися до себе на батьківщину, коли у 1993 році з'явилася перша школа з навчанням кримськотатарською мовою, ми намагалися робити так, щоб нарівні в Криму також розвивалася й українська. До початку окупації в Криму було 15 кримськотатарських шкіл, 6 шкіл з навчанням українською та 1 гімназія. Те, що саме на території Криму не віддали належне українській мові свого часу, я вважаю, і стало одним з факторів окупації. Звичайно, цей закон необхідно було ще вчора ухвалювати, як то кажуть.

Костинський: Хочу додати, що сьогодні українське законодавство передбачає роботу кримськотатарських ЗМІ, ця мова певною мірою прирівнюється до української.

‒ Наскільки державна мовна політика важлива у справі деокупації Криму?

Українська мова ‒ один з основних елементів об'єднання та прагнення українського народу до захисту своєї державності
Сергій Костинський

Костинський: Нам необхідно зміцнювати нашу державність. Ми не зможемо повернути Крим, якщо Збройні сили України будуть слабкими, якщо буде слабка Служба безпеки, слабкі державні інститути. Зараз нам необхідно будувати свою державність на камені, а не на піску. Якраз українська мова ‒ один з основних елементів об'єднання та прагнення українського народу до захисту своєї державності. Ми маємо збудувати такі інституції, які можна було б перенести після деокупації на територію Криму, щоб він знову не перетворився на російськомовну автономію. Новий закон ‒ якраз основний елемент розбудови держави Україна.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

XS
SM
MD
LG