Національний банк України готується знову зробити кримчан резидентами країни, щоб спростити зареєстрованим в анексованому Криму українцям роботу з банками на материковій частині країни. Раніше такі громадяни мали надавати додаткові документи для обміну валюти, оформлення кредитів, рахунків та інших стандартних операцій.
Ці обмеження були запроваджені постановою Нацбанку №699 від листопада 2014 року внаслідок ухвалення закону «Про створення вільної економічної зони «Крим». У березні 2020 року пресслужба фінансового регулятора повідомила, що останні правки в документ дозволять знову вважати жителів анексованого Криму резидентами України, а саме відпаде необхідність надавати довідку внутрішньо переміщеної особи для низки банківських операцій. Ці зміни мають набути чинності з 27 квітня, і про них йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Закон «Про створення вільної економічної зони «Крим» почав діяти з осені 2014 року і, за задумом авторів, був покликаний полегшити евакуацію українських громадян і підприємств з окупованого півострова та врегулювати економічні взаємини бізнесами, які залишилися там. Низка політиків, експертів і правозахисників не раз висловлювали сумніви в доцільності дії цього закону на непідконтрольній Україні території та вказували на його негативні наслідки для громадян ‒ зокрема, статус нерезидентів для кримчан.
Начальник Управління з питань Автономної Республіки Крим та міста Севастополя Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Сергій Мокренюк розповів Крим.Реалії, що представники різних українських відомств побачили можливість змінити постанову НБУ без скасування закону, на якому вона була заснована.
‒ Закон «Про створення вільної економічної зони «Крим» запровадив певні відмінності в регулюванні для кримчан у податкових, валютних, митних, банківських відносинах. Постанова Національного банку України була лише одним із кроків, який змінив тільки один із напрямків ‒ валютне регулювання. Тобто не йдеться про зміни в податковому регулюванні, а також у тому, як кримчани перетинають адміністративний кордон із материковою Україною, немає нічого про митне регулювання. Торік у грудні ми спільно з Нацбанком, з Мінфіном, з Мінекономіки, Держфінмоніторингом та Представництвом Президента України в АРК розробили логіку змін, щоб усунути дискримінацію щодо кримчан. Стало зрозуміло, що в одному аспекті можна домогтися цього, змінивши не закони, а лише підзаконний акт.
Сергій Мокренюк підкреслює, що після набуття чинності цими змінами для українських банків не буде жодної різниці, де зареєстрований громадянин України ‒ на материку чи в Криму.
‒ Тим часом ми вже розробили конкретні зміни для групи законів, серед іншого і для закону «Про вільну економічну зону «Крим», для Податкового кодексу, митного та бюджетного законодавств. Зараз ми маємо узгодити їх, щоб уряд надіслав відповідні законопроєкти до Верховної Ради. Ми б зробили це і раніше, але через зміну Кабінету міністрів довелося відійти від початкового графіка.
Український адвокат, голова Ради з питань захисту прав споживачів фінансових послуг Дмитро Дугінов вказує на те, що зміни в постанові Нацбанку №699 не торкнуться проблеми повернення грошей із кримських депозитів «Приватбанку».
‒ Дійсно, тепер кримчанам немає потреби при обслуговуванні в українських банках отримувати так звану довідку переселенця, і вони можуть вільно відкривати банківські рахунки без додаткових обмежень. Однак зміни необхідні на рівні держави: «Приватбанк», як і раніше, відмовляється визнавати свої борги перед кримчанами. Якщо раніше там стверджували, що у них немає жодної інформації з цього приводу, то в останні кілька місяців говорять, хоча інформація і є, відповідати має не «Приватбанк». Річ у тім, що ці зобов'язання банку восени 2014 року були продані фінансовій компанії «Фінілон», і тепер вона виступає належним відповідачем.
Раніше Дмитро Дугінов докладніше розповідав в ефірі Радіо Крим.Реалії про судову тяганину кримчан із «Приватбанком» та аргументи сторін.
Повідомляючи про зміни в постанові №699, пресслужба Нацбанку уточнила, що банки найближчим часом отримають додаткові пояснення щодо особливостей ідентифікації та верифікації громадян України з реєстрацією в анексованому Криму при відкритті рахунків. На підставі цього координаторка Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник вважає, що для остаточного висновку про усунення дискримінаційних норм для кримчан необхідно дочекатися застосування нових правил у банках.
‒ Ми ще з 2014 року говорили про дискримінацію кримчан. Найголовніше з позитивного, що можна відзначити: через майже шість років Нацбанк визнав існування проблем і пішов назустріч кримчанам, щоб з ними працювати. Один із перших кроків ‒ питання валютного регулювання. Але мені здається, що в першу чергу треба побачити, як це працюватиме на практиці та відстежити конкретні пояснення для банків. Навіть до цього закон «Про створення вільної економічної зони «Крим» фінансові установи застосовували по-різному і вимагали різні пакети документів від кримчан. Звісно, в умовах карантину промоніторити це практично неможливо, тому займемося цим уже після його закінчення. Поки йдеться про валютні питання і про те, що довідка переселенця не має бути основним документом кримчан при обслуговуванні в українських банках.
Ольга Скрипник зазначає, що, окрім цього, залишаються чинними безліч інших обмежень, пов'язаних зі статусом нерезидентів для кримчан.
‒ Наприклад, ситуація з податками. Зараз кримчани як нерезиденти оподатковуються, якщо успадковують майно, і ставка становить 18%, хоча для всіх інших громадян України такого податку немає. Навіть більше, якщо він успадковує майно людини, яка зареєстрована на території півострова, він теж платить ці 18%. Люди зіштовхуються з цими проблемами, навіть якщо переїхали на материк і мають довідку переселенця. Найголовніша необхідна зміна ‒ це, звісно, скасування закону «Про створення вільної економічної зони «Крим» і запровадження іншого нормативного акта, який регулював би тільки економічні відносини і не торкався б фізичних осіб, як зараз. На жаль, робота в цьому напрямку припинена через епідемію, але зробити все це можна було ще у 2014 році.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
