Проблема звільнення громадян України, яких незаконно утримують в анексованому Криму та Росії, була однією з головних тем III парламентського саміту «Кримської платформи» в Ризі. Крим.Реалії, з'ясовували, чому найчастіше цивільним складніше здобути свободу, ніж військовополоненим? Та які країни задіяні у процесі?
«Коли ми говоримо про звільнення цивільних полонених та українських дітей, то це четвертий пункт формули миру. Саме з депортації кримських дітей розпочалася історія з депортацією та незаконним усиновленням українських дітей. Про це вже говорять різні міжнародні організації, наприклад, «Московський механізм» ОБСЄ, які підготували окремий звіт та розпочинали історію переміщення незаконного та адопції дітей з 2014-го року», – розповідає постійна представниця президента України у Криму Таміла Ташева.
«Питання гуманітарної підтримки було одним із найважливіших. І в тому числі, у частині визволення, як українських бранців свободи, зокрема й тих, які були викрадені з території Криму. І сьогодні особливо хотів би наголосити, що дуже важливо, що у третьому саміті брав участь Наріман Джелял. Це яскравий приклад того, що Україна бореться за кожного свого громадянина. За кожного!» – під час підсумкової пресконференції заявив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук.
Першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла заарештували у Криму у вересні 2021 року, а звільнили наприкінці червня 20224 року. Зараз він пояснює, якщо стосовно військовополонених можна хоч якось спиратися на міжнародні норми, то щодо цивільних таких норм просто немає.
«Ми знаємо, що, за підрахунками, близько 66 тисяч українських громадян утримуються сьогодні в полоні. Чи зникли вони безвісти, ми не знаємо. Яке співвідношення? І чи військовополонені вони? Але достеменно відомо, що цивільних набагато більше, ніж військовополонених. І ми не знаємо, де їх утримують, що з ними», – каже Наріман Джелял.
Кожне звільнення громадянина України є унікальним кейсом, пояснює Таміла Ташева. Єдиної успішної формули у переговорах з окупантами не існує.
Кримську татарку Леніє Умерову затримали у грудні 2022-го року на російсько-грузинському кордоні, коли вона намагалася потрапити до Криму. Дівчина їхала доглядати батька після того, як той пройшов курс лікування від онкології. У Криму її хотіли судити за шпигунство. Звільнити дівчину вдалося у вересні цього року.
«Це справді один із найскладніших топіків. Кожен кейс індивідуальний. Кожна країна-партнер долучається окремо. Тобто, по кейсу Нарімана працювала і Турецька Республіка, країни Перської затоки, Ватикан долучався до звільнення Леніє, долучалися, здається, Об'єднані Арабські Емірати, Катар», – пояснює Таміла Ташева.
Про українців, які незаконно утримуються в Криму, говорять на полях Ради Європи. Серед них і про Владислава Єсипенка – фрилансера редакції Крим.Реалії. Його затримали у Сімферополі 10 березня 2021 року. Російська влада анексованого півострова звинуватила журналіста у зборі інформації на користь спецслужб України, а також зберіганні в автомобілі саморобного вибухового пристрою. Російський суд засудив журналіста до п'яти років позбавлення волі та штрафу в 110 тис. рублів.
«Знаємо, з Владом футболку я одягаю просто на кожну сесію. Знаю дружину. Ми включали окремо прізвища пана Єсипенка та інших, і кримських журналістів. У нас окрема резолюція щодо журналістів, цивільних, військових. Але нещодавно ми об'єднали, це вперше на такому високому рівні, 46 держав, в одну резолюцію, де говоримо про заклик до загального, ширшого механізму МЧХ (Міжнародний Червоний Хрест), Ради Європи та всіх держав, які можуть долучитися на цей майданчик. Від Фіджі до Індонезії. Це не мають бути лише країни Ради Європи», – розповідає на полях «Кримської платформи» представниця постійної делегації України у ПАРЄ Марія Мезенцева.
За словами політиків і дипломатів, Україна розробляє та планує імплементувати єдиний міжнародний механізм обміну чи звільнення цивільних, які незаконно утримуються в Криму або в Росії.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
