Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар представила депутатам Європарламенту платформу з деокупації Криму і запросила їх взяти участь у цій ініціативі.
Як повідомили в українському зовнішньополітичному відомстві, в онлайн-заході взяли участь депутат Європейського парламенту від Польщі, генеральний секретар партії «Європейські консерватори і реформісти» Анна Фотига і депутат Європейського парламенту від Литовської Республіки Петрас Австревічус.
«Педікреслюючи необхідність активізувати зусилля з деокупації Криму та подолання наслідків окупації, перша заступниця міністра представила учасникам заходу нову ініціативу України – Кримську платформу – і запросила євродепутатів долучитися до її роботи на парламентському напрямі. Важливим елементом заходу також стало представлення народними депутатами України Рустемом Умеровим, Лізою Ясько і Вадимом Галайчуком нового міжфракційного об'єднання «Кримська платформа» у Верховній Раді України», – йдеться у повідомленні.
На початку грудня офіційний представник зовнішньополітичної служби ЄС Петер Стано повідомив, що Брюссель розглядає пропозицію України щодо створення «Кримської платформи» і посади спеціального представника Євросоюзу по Криму, водночас, там очікують додаткової інформації про структуру цієї платформи.
Влада України активно залучає країни ЄС і Заходу до участі в «Кримській платформі» з деокупації півострова. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба раніше повідомив, що саміт з деокупації Криму планують провести в Києві у травні 2021 року.
Речник МЗС Росії Марія Захарова сказала, що російська сторона готова брати участь в ініційованій Україною Кримської платформі, якщо на цьому майданчику обговорюватимуть проблеми півострова – від водопостачання до транспортного сполучення.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
