Екскомандувач збройних сил США в Європі Бен Годжес вважає, що про реальну деокупацію Криму поки говорити зарано.
Про це він сказав під час обговорення українськими та американськими політиками, дипломатами і військовими аналітиками
мілітаризації анексованого півострова і ситуації в Чорноморському регіоні.
«Я думаю, що про Крим потрібно говорити в довгостроковій перспективі. Це стратегічно важливо. Той факт, що Сполучені Штати ніколи не сприймали і не визнавали анексію Литви, Латвії та Естонії, є гарною моделлю. І нам потрібно робити те саме з Кримом. Кожен, навіть найменший аспект, будь-які місцеві вибори, або коли росіяни зі своїми кораблями заходять в кримські порти, ми повинні миттєво реагувати: визнавати власників суден контрабандистами і декларувати, що Крим – це не частина Росії», – зазначив генерал США.
Водночас експосол США в Україні Джон Гербст вважає, що операція Кремля проти України зайшла у глухий кут. Він називає три фактори, чому це сталося: «По-перше, звичайно, російський народ не хоче, щоб його солдати воювали з Україною. По-друге, відіграють роль санкції США та Європи. Путін заперечує, звичайно, що це російська війна проти України. Він каже, що в Україні йде громадянська війна. Але він каже про це, щоб приховати війну від свого народу».
Детальніше читайте і дивіться на сайті Крим.Реалії.
У Києві в травні 2021 року планують міжнародний саміт з деокупації Криму. Зацікавленість в участі висловили у низці країн, серед яких – Туреччина, США і країни Балтії, також Київ планує запросити за стіл переговорів Росію.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
