Керівник Інституту чорноморських стратегічних досліджень, головний редактор інтернет-видання BlackSeaNews Андрій Клименко вважає, що є два шляхи деокупувати Крим – «санкційний» і «воєнний».
Про це він сказав 6 серпня під час засідання форуму експертної мережі «Кримської платформи» в Києві.
«У нас є тільки два шляхи звільнення Криму – або воєнний, або санкційний. Той, хто не хоче накладати санкції, об'єктивно веде до того, що буде або локальна, або серія локальних воєн, які переростуть у новий глобальний конфлікт», – вважає Клименко.
Він також вказав на те, що з 2014 року зменшилася кількість країн, які готові продовжувати санкційну політику проти Росії.
«У березні 2014 року за першою Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН щодо кримських санкцій через окупацію та анексію голосувало 100 країн. Потім поступово ця цифра зменшилася до 50-52 країн, а на наш саміт 23-го (саміт «Кримської платформи» – КР) приїдуть представники 32 країн. Це дуже небезпечна тенденція, в кінці якої стоїть війна», – зазначив Клименко.
Він вважає, що з роками країни стали менше керуватися в зовнішній політиці «цінностями цивілізованого світу».
«Це означає, що в 2014 році ці 100 країн ухвалювали рішення, тому що були обурені порушеннями засад міжнародного права, тобто цінностями цивілізованого світу, а потім ці цінності поступилися місцем прагматиці. Тобто для цих країн – близько 70, їхні прагматичні, ділові або політичні інтереси у взаємодії з Російською Федерацією стали вище, ніж цінності цивілізованого світу», – додав Клименко.
Тимчасова повірена у справах США в Україні Крістіна Квін на форумі експертної мережі «Кримської платформи» вказала на те, що світ не повинен забувати про російську анексію Криму. За її словами, США продовжать використання санкційної політики щодо Росії.
Посолка Великої Британії в Україні Мелінда Сіммонс вважає, що світова спільнота повинна продовжувати тиск на Росію через анексію Криму.
Українська влада ініціювала створення міжнародного майданчика з деокупації Криму – «Кримська платформа». Її саміт запланований на 23 серпня.
Речниця МЗС Росії Марія Захарова наголошувала раніше, що російська сторона готова брати участь в ініційованій Україною «Кримській платформі», якщо на цьому майданчику обговорюватимуть проблеми півострова – від водопостачання до транспортного сполучення.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
