Ексголова Рескомітету АРК з водогосподарського будівництва і зрошуваного землеробства Олександр Лієв вважає, що одну з головних загроз в умовах дефіциту води на півострові несе хімзавод «Кримський титан» в Армянську.
Як пояснив Крим.Реалії Лієв, це підприємство, технологічний цикл якого був тісно пов'язаний з Північно-Кримським каналом. За його словами, раніше дніпровська вода використовувалася в розведенні кислотонакопичувача заводу. Це таке озеро, куди скидаються хімічні відходи. І для того щоб з нього небезпечні випари не потрапляли в атмосферу, їх постійно повинні розбавляти водою. Але через нестачу води цього не робиться, стверджує Лієв.
«Зараз цей кислотонакопичувач нікуди не подівся, а завод працює. Відсутність води на «Кримському титані» – це проблема, яка «відкашлюється», в прямому сенсі цього слова, людям, які живуть у районі від Красноперекопська до Генічеська, а може, і до Херсона. Інших заводів, які безпосередньо і дуже залежали б від води, на території Криму немає», – стверджує Олександр Лієв.
Реакції підконтрольної Росії влади Криму і керівництва заводу на висловлені побоювання поки немає.
На початку липня повідомлялося, що на заводі «Кримський титан» будують установки для нейтралізації кислотних стоків. А в серпні минулого року тимчасово зупинили роботу одного з цехів підприємства «Кримський титан» і збільшили подачу води в кислотонакопичувач, щоб «запобігти погіршенню екологічної ситуації на півночі Криму».
Детальніше про наслідки посухи в Криму дивіться в новому випуску телепроєкту «Крим.Реалії», а також читайте в матеріалі на сайті.
З понеділка, 7 вересня, в Сімферополі, Бахчисараї та Сімферопольському районах через посуху й обміління водоймищ починається третій, найсуворіший, етап обмежень подачі води.
У російському уряді Криму повідомили, що готуються до «найгіршого сценарію» з водопостачанням півострова. Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов раніше повідомляв, що не виключає того, що Росія визнає надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Під час візиту до Криму 27 серпня президент сусідньої Росії Володимир Путін сказав, що питання водопостачання півострова «ще треба вирішувати».
Українська влада неодноразово робили заяви про те, що водопостачання анексованого Криму буде відновлено тільки після деокупації півострова.
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
