Фотовиставка робіт журналістів Аліни Смутко, Олени Савченко і Тараса Ібрагімова, які раніше співпрацювали з Крим.Реалії, відкрилася в рамках Першого Парламентського саміту Міжнародної «Кримської платформи» у Хорватії, у будівлі Національної та університетської бібліотеки Загреба.
Як повідомляє кореспондент Крим.Реалії, на виставці представлено близько двох десятків фоторобіт, присвячених життю кримських татар в умовах репресій, розгорнутих Росією в анексованому Криму. Знімки були зроблені в період з 2014 до 2019 року, поки ФСБ не заборонила журналістам в'їзд до Криму.
Презентувала виставку одна зі співавторів, Аліна Смутко. За її словами, донесення до світової аудиторії інформації про те, що насправді відбувається в Криму, залишається одним із найважливіших завдань в умовах інформаційної ізоляції анексованого півострова.
«Будь-який професійно створений продукт із Криму, про Крим дуже важливий у питанні повернення Криму до порядку денного загалом. Зараз туди взагалі немає доступу, і все, з чому ми можемо судити про ситуацію там – уривки приватних розмов і свідчень. Ми іноді не маємо уявлення про те, з чим там зараз змушені жити люди», – вважає фотограф. Крім того, документальні кадри з Криму можуть допомогти сфокусувати увагу на темі політв'язнів у Криму, можливий обмін якими виглядає як ніколи ілюзорним на тлі повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
На думку Аліни Смутко, презентація фоторобіт на саміті Кримської платформи дозволить залучити ще більше людей до дискусії про права людини в анексованому Криму.
«Такі майданчики допомагають не лише привернути більшу увагу до теми, а й залучити до цього інформаційного простору людей, яких важко було б залучити іншими каналами комунікації», – каже журналістка.
Олена Савчук працювала у Криму до 2018 року, допоки ФСБ не заборонила їй в'їзд до Криму на 10 років. 2019 року ФСБ заборонила Аліні Смутко в'їзд до Криму до 2028 року. 2020 року ФСБ заборонила в'їзд до Криму Тарасу Ібрагімову на 34 роки.
24 жовтня в Хорватії розпочав роботу перший Парламентський саміт «Кримської платформи». Як повідомляє кореспондент Крим.Реалії, саміт триватиме два дні, перший з яких присвячений дискусіям про реінтеграцію Криму після його деокупації, перехідне правосуддя та притягнення Росії до відповідальності за міжнародні злочини.
Другий саміт «Кримської платформи» відбувся 23 серпня 2022 року в онлайн режимі за участі представників 59 країн і міжнародних організацій.
Перший установчий саміт «Кримської платформи» відбувся торік 23 серпня. У ньому взяли участь 47 іноземних держав і міжнародних організацій.
«Кримська платформа» – це ініційований Україною міжнародний консультаційно-координаційний формат, спрямований на підвищення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму, відповідь на зростання загроз безпеці, посилення міжнародного тиску на РФ, запобігання подальшим порушенням прав людини та захисту жертв російського режиму, а також досягнення головної мети – деокупації Криму та повернення його Україні.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа»)
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.