Глава МЗС України Дмитро Кулеба привітав рішення парламенту Латвійської Республіки створити депутатську групу підтримки «Кримської платформи», повідомляє пресслужба українського міністерства за підсумками зустрічі Кулеби зі спікером парламенту Латвії Інарою Мурнієце.
Глава МЗС України назвав такий крок проявом справжньої дружби Латвії та України, а також висловив надію на активну участь членів Сейму в роботі парламентського виміру «Кримської платформи».
Крім цього, Дмитро Кулеба зазначив символізм візиту спікера латвійського парламенту в Україні у дні пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
«Як і сімдесят сім років тому, так і зараз, в умовах російської окупації Кримського півострова, представники кримськотатарського народу знову опинилися під загрозою свого існування. Важливо, щоб міжнародне співтовариство максимально консолідувало свої зусилля з метою припинення порушень прав людини в тимчасово окупованому Криму і притягнення Росії до відповідальності», – зазначив український міністр.
Також Дмитро Кулеба та Внара Мурнієце окремо обговорили підготовку саміту «Кримської платформи», що відбудеться 23 серпня в Києві, додали у пресслужбі МЗС України.
Раніше повідомлялося, що спікер латвійського Сейму Інара Мурнієце планує взяти участь у вшануванні пам'яті жертв депортації кримських татар 18 травня.
18 травня виповнюється 77 років від часу депортації радянським режимом кримських татар з Криму. В цей день в Україні і світі згадують жертв геноциду кримськотатарського народу.
До цього перша заступниця голови Міністерства закордонних справ Еміне Джеппар повідомила, що сейм Латвії створив депутатську групу міжнародної «Кримської платформи» для підтримки України в її зусиллях стосовно деокупації Криму та відновлення територіальної цілісності в міжнародно визнаних кордонах.
Нагадаємо, заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква повідомив, що міжнародний саміт «Кримської платформи» відбудеться 23 серпня 2021 року – до 30-ої річниці Незалежності України.
Перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар в ефірі Радіо Крим.Реалії розповіла, що за підсумками саміту «Кримської платформи» буде ухвалена відповідна декларація.
Речник МЗС Росії Марія Захарова наголошувала раніше, що російська сторона готова брати участь в ініційованій Україною «Кримській платформі», якщо на цьому майданчику обговорюватимуть проблеми півострова – від водопостачання до транспортного сполучення.
День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу
18 травня в Україні та світі згадують про жертв депортації кримськотатарського народу з Криму у 1944 році. У цей день з півострова відправили перший ешелон кримських татар. Загалом було депортовано близько 200 тисяч осіб.
У цей день проходять жалобні заходи пам'яті жертв депортації кримськотатарського народу з Криму.
Згідно з постановою Верховної Ради України, день 18 травня оголошено Днем пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
