Після інформації про арешт в анексованому Криму українського військовослужбовця Євгена Добринського, якого співробітники російської ФСБ затримали поблизу адмінкордону з Херсонською областю, уповноважений України з питань захисту прав військовослужбовців Олег Чуйко направив відповідні листи правоохоронним органам Росії та російському омбудсмену Тетяні Москальковій щодо з'ясування правових підстав затримання громадянина України.
Про це повідомляє Офіс українського омбудсмена.
Згідно з інформацією, в листах до російської сторони також міститься вимога пояснити «процесуальний статус і дотримання прав українського військового під час проведення попереднього слідства, зокрема, права на захист і справедливий суд».
«Також Людмила Денісова (український омбудсмен – КР) звернулася з проханням до Дмитра Кулеби (глава МЗС України – КР) з проханням забезпечити військовослужбовця ЗСУ Євгена Добринського відповідною правовою допомогою», – сказано в повідомленні.
У відомстві зазначили, що під час спілкування з керівництвом української військової частини, де служить Добринський, встановлено, що наразі триває службове розслідування.
«Після його завершення компетентні органи державної влади вживатимуть відповідних заходів реагування», – додали в Офісі омбудсмена.
Реакції Москалькової на згадане звернення поки що не надходило.
Військова служба правопорядку у Збройних силах України повідомила, що 30 травня, приблизно о п'ятій ранку, на адмінкордоні анексованого Росією Криму з Херсонською областю, біля Чонгара, зник український військовослужбовець. Пізніше в ЗСУ повідомили, що зниклий – Євген Добринський.
3 червня підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя заарештував його на місяць. Перед цим про затримання Добринського повідомила російська ФСБ. Відносно українського військового порушено кримінальну справу «про незаконний перетин кордону Росії». Також російські силовики стверджують, що «під час огляду у нього виявили, імовірно, наркотичну речовину, її відправили на експертизу».
Командування десантно-штурмових військ Збройних сил України назвало «прогнозованою російською пропагандою» заяви ФСБ про затриманого українського військового.
Адмінкордон між материковою Україною і Кримом
Після анексії Криму Росією на початку 2014 року між материковою Україною і півостровом проліг формально адміністративний, але фактично – справжній кордон. У Херсонській області на адмінкордоні з Кримом працюють три контрольні пункти в'їзду/виїзду – «Каланчак», «Чонгар» і «Чаплинка». З 19 жовтня 2021 року пункт пропуску «Чаплинка», який був кілька місяців на ремонті, вирішили закрити.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
