На прикладі «Кримської платформи» світ повинен довести Росії, а також і потенційним агресорам, що консолідовані мирні способи захисту міжнародного права, територіальної цілісності держав, прав людини, прав народів сильніші й ефективніші, ніж силова агресія. Таку думку в інтерв'ю Крим.Реалії висловив колишній прем'єр-міністр України, екссекретар РНБО Євген Марчук.
«Я бачу «Кримську платформу» як процес напрацювання форм і методів мирного повернення Криму до України, створення обстановки нетерпимості до агресії взагалі як методу досягнення своїх цілей», – сказав Марчук.
За його словами, крім завдання залучення до «Кримської платформи» якомога ширшого кола держав, необхідне залучення міжнародних організацій – як ООН, Європарламент, ОБСЄ, а особливо – компетентних світових фахівців з міжнародного права, які могли б дати проривні поради.
Марчук зазначив, що в організації «Кримської платформи» потрібно досягти «такого рівня, щоб навколо цієї ідеї згуртувати більшу частину світових правових сил і більшість впливових держав».
«Образно кажучи, за нами має бути явна більшість світу. Це реально, тому що більшість світу не сприймає агресію як форму взаємин. І тоді тільки Росія буде змушена змінити свою позицію, відмовитися від критики платформи, відмовитися від заперечення самої можливості обговорення статусу Криму. В такому випадку їй важко буде ухилитися від участі в дискусії та виконання рішень майбутнього саміту», – додав Марчук.
Заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква повідомив, що міжнародний саміт щодо «Кримської платформі» в Україні відбудеться 23 серпня 2021 року.
Перша заступниця міністра закордонних справ Еміне Джеппар в ефірі Радіо Крим.Реалії розповіла, що за підсумками саміту «Кримської платформи» з деокупації півострова буде ухвалена відповідна декларація.
Речниця МЗС Росії Марія Захарова зазначала раніше, що російська сторона готова брати участь в ініційованій Україною «Кримській платформі», якщо на цьому майданчику обговорюватимуть проблеми півострова – від водопостачання до транспортного сполучення.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
