У Росії перенесли засідання суду щодо апеляції на вирок фігурантам другої бахчисарайської справи Хізб-ут-Тахрір після того, як адвокат заявив відвід суддям.
Про це Крим.Реалії повідомили в об'єднанні «Кримська солідарність».
За інформацією активістів, судді пішли до дорадчої кімнати, а потім оголосили про перенесення засідання на 26 листопада без будь-якого рішення.
Відвід суддям 25 листопада заявляв адвокат Едем Смаїлов.
«Оскільки раніше деякі судді з цього складу брали участь у розгляді апеляційної скарги на запобіжний захід, Едем аг'а вважає, що ці судді мають упереджене ставлення», – розповів Еміль Курбедінов.
Сторона захисту брала участь у відеоконференцзв'язку з підконтрольного Росії Кримського гарнізонного військового суду. Підсудні брали участь у відеоконференцзв'язку із СІЗО міста Ростов-на-Дону, повідомили в об'єднанні.
16 вересня 2020 року колегія Південного окружного військового суду Росії винесла вирок фігурантам другої бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір». Марлен Асанов отримав 19 років суворого режиму, Мемет Бєлялов – 18 років, Тимур Ібрагімов – 17 років, Сейран Салієв – 16 років суворого режиму. Ернеса Аметова виправдали та звільнили у залі суду.
Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»
Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».
Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.
