Доступність посилання

«Україна – це народ із неймовірно багатою культурою» – погляд із Німеччини


День знань в одній зі шкіл Львова. Архівне фото

Берлін – Від часу Революції гідності Україна постала перед світом у новому образі – вона голосно заявила про себе українською мовою, убравшись у вишиванки й національну синьо-жовту символіку. Досі українців там знали, як «росіян» або їхніх «молодших братів». Загалом Україна залишалася невідкритою територією, такою собі «білою плямою» на географічній мапі світу, де вибухнув Чорнобиль і панує бідність. Нині до них додалися жахи війни на сході країни і корумповані політики. Українці ж, які вийшли на Майдан під прапорами Європейського союзу, претендують на місце в колі демократичних, вільних і високоосвічених суспільств світу. Чи бачать Україну такою в Європі, приміром, у Німеччині?

І досі німецькі громадяни – мої тутешні знайомі запитують, чи справді українська мова відрізняється від російської? Хоча тепер це лунає інакше, оскільки раніше сенс запитання був: чи справді Україна має власну мову? Щоправда, здебільшого це балачки в побутових розмовах із пересічними громадянами, котрі цікавляться навколишнім світом саме стільки, скільки їм про нього розповідають у новинах. Ті, котрі прагнуть пізнати Україну краще, знають, що українці, подолавши систему диктатури, долаючи її терикони зараз, спрямовують свої зусилля, аби належати до кращих у світі.

Евелін Шір
Евелін Шір

Прагнення українців на шляху до справжньої демократії підтримує Евелін Шір, координатор проекту «MeetUp! Німецько-українські зустрічі молоді», що його 2014 року започаткував фонд «Пам’ять, відповідальність і майбутнє» – як відповідь на збройний конфлікт в Україні. Евелін Шір каже Радіо Свобода, що молоді німці вже знають, що Україна насправді не так далеко, як це раніше здавалося в Німеччині.

В Німеччині пізнання України, усвідомлення, яка саме це країна, змінюється
Евелін Шір

Україна – це народ з неймовірно багатою культурою, який для Європи є великим збагаченням
Евелін Шір

«Нині в мене склалося відчуття, що в Німеччині пізнання України, усвідомлення, яка саме це країна, змінюється. Раніше в нас було уявлення, що Україна – це така собі «біла пляма». Якщо хто й знав дещо про неї, то загалом це знання асоціювалося з бідністю й корупцією, з війною й Чорнобилем. На мій погляд, така думка нині змінюється. Спочатку з’являється усвідомлення її території, того, що це величезна країна, розташована так само далеко чи так само близько, як, приміром, Франція. Якщо вдатися до порівняння, то з Берліна до Києва можна так само швидко дістатися, як із Берліна до Парижа. Україна – це народ із неймовірно багатою культурою, який для Європи є великим збагаченням», – відзначає Евелін Шір.

Великий творчий потенціал, висока професійна освіта

Проект «MeetUp! Німецько-українські зустрічі молоді» надав підтримку 130 таким самим починанням, котрі реалізувалися в Україні й Німеччині й у яких узяли участь понад чотири тисячі молодих людей із обох цих країн.

На українську молодь, точніше, на її душевний потенціал спирається й диригентка Оксана Линів. Саме вона ініціювала створення спільного молодіжного симфонічного оркестру, який об'єднав талановитих юних музикантів України та Німеччини. У коментарі для Радіо Свобода Оксана Линів вкотре наголосила на особливому таланті молодих українських музикантів.

Оксана Линів
Оксана Линів

Мені здається дуже важливим, що німці бачать наш потенціал, наші сили, наші справжні бажання і нашу енергію
Оксана Линів

Генетика українців унікальна, ми дуже талановиті люди
Оксана Линів

«Мені здається дуже важливим, що нині, власне, німці бачать наш потенціал, наші сили, наші справжні бажання й нашу енергію. Адже саме молодь, зокрема талановита, прагне стати іншим суспільством і змінити свою державу та її історію. Ви могли самі переконатися, що молоді музиканти кожен твір виконували по-іншому, вони вживалися в нього. Що свідчить про надзвичайно високий рівень їхньої музичної освіти. Генетика українців унікальна, ми дуже талановиті люди. Нам необхідні лише умови, невеличка підтримка. Потрібно лише, щоб нам не заважали і трішечки підтримали, тоді ми зможемо насправді вразити світ», – розповіла Оксана Линів.

Також диригент розповіла про надзвичайну мотивацію молодих українських музикантів, їхню високу дисциплінованість. Німецькі музиканти з оркестру – дев’ятнадцятирічні скрипалька Малін Ґрас і контрабасист Ґанс Греве – розповіли, що познайомилися з українськими колегами ще перед зустріччю через Facebook.

Учасники спільного молодіжного симфонічного оркестру юних музикантів України та Німеччини
Учасники спільного молодіжного симфонічного оркестру юних музикантів України та Німеччини

Історії, пов’язані з українськими творами, мене дуже вразили. Україна – чудова країна
Малін Ґрас

«Також історії, пов’язані з українськими творами, мене дуже вразили. Я дізналася, скільки високих думок у них вкладено. Україна – чудова країна. Принаймні, для мене. Нас приймали неймовірно гостинно. Цей досвід нас дуже збагатив», – говорить Малін Ґрас.

Мені було цікаво познайомитися з українською музикою, приміром, з творчістю композитора Лятошинського
Ґанс Греве

«Мені було цікаво познайомитися з українською музикою, приміром, із творчістю композитора Лятошинського. Надзвичайно цікава музика, яка нагадує мені Шостаковича, якого я граю з великим задоволенням. Також все, що стосується Лятошинського, дуже цікаво», – захоплюється Ґанс Греве.

Завоювати німецький мистецький ринок

Молоді німецькі музиканти хоч і бідкалися, що незнання іноземної мови ставало на заваді спілкуванню, але таку незручність повністю компенсувала музика, яка об’єднала й збагатила всіх.

Інша мова, котра не потребує перекладу, мова мистецтва лунала цими вихідними днями у галереях Berliner Week 2017 – на одному з найпрестижніших митецьких заходів Німеччини, як розповів Радіо Свобода його директор Юрґен Ґольтц.

Директор Berliner Week 2017 Юрґен Ґольтц і українська художниця Олена Бандурка
Директор Berliner Week 2017 Юрґен Ґольтц і українська художниця Олена Бандурка

Україна є однією із 36 націй, представлених на нашій виставці. Українці представили цього року дуже цікаві роботи. Ми чекаємо українських митців із задоволенням
Юрґен Ґольтц

«Україна є однією із 36 націй, представлених на нашій виставці. Найголовніше для нас – якість мистецтва. Українці представили цього року дуже цікаві роботи. Вони збагатили німецький ринок мистецтва. Ми підтримаємо кожного, хто приїде до нас з України, щоб укріпитися на німецькому ринку. Зауважу, що це непросто і вимагає часу, але ми чекаємо українських митців із задоволенням: «Ласкаво просимо!» – говорить директор берлінської виставки.

У Berliner Week 2017 брали участь українські художниці з Києва Таня Василенко і Олеся Дворак-Галік, а також Олена Бандурка з Харкова і львівська арт-галерея STH. Вони не лише представляли свої твори, а й, як вони поділилися в розмові з Радіо Свобода, здійснювали просвітницьку роботу, розповідаючи, хто вони, звідки і над чим працюють. Куратори виставки для участі у вернісажі так добирають художників, щоб їхні твори доповнювали та урізноманітнювали жанри. Тож виставка охоплює широку палітру сучасного мистецтва: від керамічних виробів, скульптури й напрямків живопису до інсталяції і фотографії. Українські митці, котрі брали участь у Berliner Week 2017, переконані, що вони і їхні колеги мають що показати.

Українські художниці киянки Таня Василенко і Олеся Дворак-Галік
Українські художниці киянки Таня Василенко і Олеся Дворак-Галік

Таня Василенко радить: «Нашим митцям слід більше дізнаватися, шукати інформацію в інтернеті і не боятися подавати заявки на різні заходи скрізь на світових виставках», – говорить українська художниця.

Мости між національними меншинами

Якщо для людей мистецтва створені різноманітні платформи обміну, то національним меншинам в Україні бракує таких програм. Приміром, Німеччина досі не має сталої співпраці з ними, як і культурного обміну з політичних причин: зв’язки таких спільнот будувалися на загальноєвропейському рівні. Як розповіла Радіо Свобода координатор проекту зустрічей «Разом будуємо мости між меншинами України та Німеччини» Юлія Портнова, нині ситуація змінилася.

Для Німеччини обмін досвідом дуже важливий. Її представники прагнуть мати інформацію про умови, в яких перебувають національні меншини в Україні
Юлія Портнова

«Для Німеччини обмін досвідом дуже важливий. Її представники прагнуть мати інформацію про умови, в яких перебувають національні меншини в Україні, як реалізуються їхні права на політичному рівні, у парламенті, також у суспільстві. Німецькі колеги шукають можливості за допомогою нашого проекту якомога більше дізнатися про українські національні меншини, щоб тісніше співпрацювати з ними», – ділиться Юлія Портнова.

Особливо німців цікавить доля кримських татар. Вони хочуть знати, як цей корінний народ, який уже вкотре позбавляють батьківщини, здійснює політичну діяльність в Україні – і в національних державних структурах, і в недержавних організаціях. Проект, який разом організовують міжнародна організація «Товариство захисту пригноблених народів» та неурядова організація «Девам», спрямований на те, щоб представники корінного народу і національних меншин України та Німеччини познайомилися ближче й змогли обмінюватися досвідом. Перша зустріч відбудеться 25 вересня, про що німецькі ЗМІ вже повідомили. Залишається чекати, яким буде наступне запитання пересічного німця про Україну, адже перші кроки до відкриття «білої плями» на географічній мапі зроблені.

XS
SM
MD
LG