Доступність посилання

ТОП новини

Як ховають у Криму: нові труни з картону та нестача місць на цвинтарі в Сімферополі


Виробництво картонних трун у Сімферополі

У середині листопада в Криму стартувало виробництво трун з картону. Як стверджують виробники, такі вироби завдають меншої шкоди навколишньому середовищу, швидко згорають у камері крематорію й дешевші за звичайні. Коштує картонна труна близько 2,5 тисячі рублів, тоді як ціна за дерев'яну на кримських сайтах стартує від 3 тисяч рублів.

Тим часом у Сімферополі на християнській частині кладовища «Абдал» залишається все менше місць для поховань, її пропонують розширити через скорочення мусульманської. Окрім того, в Сімферопольському районі російська влада має намір виділити ще 100 гектарів під нове кладовище. Про проблеми похоронної сфери півострова йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Президент громадської організації «Центр сучасних інновацій» Тетяна Годовська висловила Крим.Реалії сумніви в тому, що виготовлені в Криму картонні труни дійсно екологічні та практичні.

Середньостатистичний громадянин не сприйме пропозицію поховати родича в картонній труні
Тетяна Годовська

З чого зроблений цей картон, де ГОСТи на нього або хоча б ДСТУ? З точки зору технології, він може бути виготовлений зовсім не з тих матеріалів, які будуть цілком безпечними при закопуванні у ґрунт. Якщо картон дешевий, то виробник, звичайно, виграє фінансово. Щоправда, просто до картонної труни людину не покладеш ‒ потрібні ребра жорсткості. З чого вони зроблені? Яка конструкція використовується? Відповідей у мене немає. До того ж я думаю, що середньостатистичний громадянин не сприйме пропозицію поховати родича в картонній труні. До всього іншого, сьогодні у світі не знають безпечнішого способу поховати людину, яка хворіла на COVID-19, окрім кремації. Щоб зрозуміти, наскільки картонна труна підходить у цьому випадку, треба бачити всі складові цього виробу.

Виробництво картонних трун у Сімферополі
Виробництво картонних трун у Сімферополі

Генеральний директор «Кримської національної меморіальної компанії», віцепрезидент Союзу похоронних організацій і крематоріїв Росії у Криму Михайло Ремез запевняє, що картонні труни витримують достатню вагу й зовні не відрізняються від традиційних дерев'яних.

Когда говоришь «картонный гроб», это вроде как насмешка, но на самом деле мы ставили задачу, чтобы он ничем не отличался внешне от деревянного
Михаил Ремез

‒ Ми ще у 2018 році на виставці в Москві показали експериментальну партію. Нам потрібний був час на доопрацювання конструкції, щоб труна витримувала близько 150 кілограмів, а для цього знадобилося обладнання. Ми отримали субсидію від кримського Міністерства промислової політики і закупили все, що потрібне. Зараз вже почали виробництво, і у нас багато запитів із сусідніх регіонів. Першу партію ми готуємо для партнерів, які і займаються кремацією, і ховають ‒ щоб люди не думали, що це щось погане. Коли говориш «картонна труна», це ніби як насмішка, але насправді ми ставили завдання, щоб вона нічим не відрізнялася зовні від дерев'яної. Причому кришку можна прикрутити будь-якого кольору, з нанесенням будь-яких зображень. Робили заміри з колегами: картонна труна горіла 2,5 хвилини, дерев'яна ‒ 15 хвилин.

Михайло Ремез
Михайло Ремез

На думку Михайла Ремеза, це означає, що при спалюванні картонної труни відбувається набагато менше шкідливих викидів в атмосферу.

‒ У мене немає відомостей, за скільки часу вона розкладеться в землі, але я думаю, це станеться за декілька місяців. Тут насправді нічого нового немає, це світова тенденція, і мені здається, така продукція буде потрібною.

Тим часом на початку листопада російська адміністрація Сімферополя звернулася в підконтрольне Росії Духовне управління мусульман Криму з проханням погодити передачу 7 гектарів мусульманського кладовища «Абдал» для поховань християн. У відповідь у ДУМК повідомили, що остаточне рішення з цього приводу поки не ухвалили. Заступник голови російської адміністрації Сімферополя Володимир Парінов в ефірі телеканалу «Крым 24» розповів про підготовку нових місць для поховань у тому ж районі:

«Нове кладовище буде розташовуватися в Сімферопольському районі й залишиться в транспортній доступності. Орієнтовна площа ‒ близько 100 гектарів. Це район «Абдала», Живописного, частина розташована на території Трудовського сільського поселення, Молодіжненського сільського поселення. Території майбутнього кладовища є приватними неосвоєними сільськогосподарськими паями, і їх будуть викуповувати».

Кримськотатарський активіст Наріман Джелял вважає, що російська влада затягла з вирішенням проблеми, яку можна було передбачити.

‒ Мусульмани Сімферополя роками вибивали землю для мусульманського кладовища. На мій погляд, тут вкотре проглядається недалекоглядність і неготовність влади вирішувати ці питання. У підсумку обирають не найкраще рішення. Нестача місць на цвинтарі прогнозується дуже легко. Більше того, я читав матеріали ще за 2017 рік, де говорилося, що скоро місця на християнській частині «Абдала» закінчаться. Що робила влада три роки? Потрібно вести чітку пояснювальну роботу. Вже має бути зафіксовано на папері, які ділянки відходять під кладовище, щоб усі люди розуміли, що відбувається.

Нариман Джелял
Нариман Джелял

Зі свого боку Михайло Ремез переконаний, що виділення 100 гектарів землі не вирішить проблему з нестачею місць для поховань у цілому.

‒ І крематорій тут не панацея, необхідне комплексне рішення. Хочуть виділити додатково 100 гектарів ‒ але це зовсім не те саме, що виділити 100 гектарів, з якими знають, що робити і яких вистачить на найближчі 300-500 років. Ті, хто цим займається, на жаль, не мають спеціальної освіти і не розуміють, про що говорять. У Німеччині за останні 70 років не збудовано жодного нового кладовища. Що, німці не помирають? Ні, просто у них комплексний підхід. Зараз у світі вивільняють до 40% місця у межах уже наявних кладовищ.

Голова російської громадської організації «Екологи Комі» Ніна Ананіна зазначає, що в її регіоні також гостро відчувається нестача місць для поховання.

‒ У Сиктивкарі 280 тисяч жителів, на них припадає 11 кладовищ, і вони ростуть. На Півночі процес розкладу останків набагато довший: якщо за нормативами це 20 років, то у нас ‒ усі 50 років. Альтернативні способи поховання у нас не передбачені, крематоріїв немає. Спроби збудувати їх у нашому регіоні стикаються із серйозними перешкодами, причому навіть не з релігійними ‒ противиться похоронний бізнес, який майже завжди пов'язаний із криміналом. Я опитувала близько 500 осіб різного віку: 43% виступають за традиційний метод поховання, 40% ‒ за кремацію, інші не визначилися. По-моєму, цього достатньо для відкриття крематорію. Що стосується картонних трун, подібні технології використовувалися в Європі ще у 1980-х роках, зокрема, для поховання малозабезпечених. Я вважаю, це має бути ‒ людям треба дати вибір.

Виробництво картонних трун у Сімферополі
Виробництво картонних трун у Сімферополі

Ніна Ананіна вважає, що держава має субсидіювати впровадження альтернативних способів поховання для скорочення площі кладовищ ‒ враховуючи, що ця проблема особливо загострилася в рік пандемії коронавірусної інфекції.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

  • 16x9 Image

    Сергій Мокрушин

    Народився в місті-герої Керчі. Отримав диплом Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за спеціальністю «журналістика». Починав роботу на ДТРК «Крим», останні 4 роки до окупації вів тему бюджетних закупівель і корупції в Кримському центрі журналістських розслідувань. Виїхав з Криму через рік після окупації. 

XS
SM
MD
LG