4-5 липня Крим знову накрило хвилею злив. Як повідомляє МНС Росії, у Бахчисарайському районі зійшов селевий потік, підтопивши декілька будинків і змив двох жінок. Одну з них госпіталізували, а вранці 5 липня рятувальники знайшли тіло іншої. Із зони підтоплень евакуювали понад 160 людей, серед них 31 дитину.
За повідомленнями севастопольських ЗМІ, які посилаються на російського голову Бахчисарайського району, через зливи з берегів вийшли річки Бельбек, Коккозка та Бага. Найбільше постраждало село Куйбишеве. Нові підтоплення також спостерігаються в Ялті. Пресслужба кримського Гідрометцентру прогнозує, що дощі продовжать іти в Криму щонайменше до середи, але з вівторка їх інтенсивність зменшиться. Про новий виток стихії на півострові та про те, що російська влада робить за підсумками попередніх повеней, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Журналіст з Севастополя Давид Аксельрод розповів Крим.Реалії, що в самому місті ситуація стабільна, а ось у навколишніх селах виникли проблеми через зливи.
‒ Зараз основна больова точка ‒ це, перш за все, Байдарська та Бельбецька долини на південний схід та на північ від міста відповідно. Вихід з берегів річок Коккозка та Бельбек спровокував великі повені у Верхньосадовому. Там якщо не все село, то принаймні більша його частина залишилася без водопостачання в нічний час доби. Влада обіцяла відновити його до ранку 5 липня, але я поки не маю інформації, чи виконали вони цю обіцянку. Окрім того, вийшла з берегів річка Бага в Байдарській долині, і там проходили екстрені заходи, організовані оперативним штабом, у місцевих селах Родниківське та Колгоспне. Їх єднає одна вузька дорога, що проходить над урвищем. Минулого потопу ця дорога була повністю залита водою, люди стояли мало не до колін у воді.
За інформацією Давида Аксельрода, російська влада Севастополя почала прочищати систему зливових каналізацій ще під час попередньої, червневої серії дощів.
‒ Є спеціальна гаряча лінія, куди можуть зателефонувати мешканці проблемних міських районів з вимогою прочистити зливостік. Взагалі, у Севастополі на першому етапі бурхливої стихії не було великих проблем через повінь, можливо, зливостоки не були дуже забиті. А саме сільська зона що першого разу постраждала, що зараз страждає. Місцеві жителі нарікають на те, що досвід першого потопу не врахували, річища Коккозки та Бельбека залишилися або нечищеними, або погано чистилися ‒ це й могло спровокувати вихід води з берегів.
Голова Кримського антикорупційного комітету Ілля Большедворов вважає, що російська влада Криму погано дає раду з подібними стихійними лихами й водночас створює перешкоди для виплат компенсацій.
‒ Загалом наслідки попередньої повені були ліквідовані, за винятком ремонту пошкодженого майна. Влада стала розчищати річища, але зробити це до ладу не встигла. У цілому вони не дають ладу з позаштатними ситуаціями, раз доводиться залучати армію. Сказати, що ліквідацією нормально керували до того, як долучилася Москва, я не можу. Я не бачив, щоб влада нормально організовувала цю роботу. Я також чув про проблеми з компенсаціями завданої шкоди: обіцяли виплати за автомобілі, ніби як почали їх, а потім обмежили термін дії 30 червня. Проте постраждалим варто розраховувати на компенсації й вимагати їх. У тому, що сталося, звичайно, частково винна стихія, але основна частина відповідальності, на мій погляд, лежить на нашій кримській владі ‒ взяти хоча б запущені, не чищені річища.
У свою чергу, інженер лісового господарства із Судака Дмитро Демчук зазначає, що в такій ситуації навіть невелике відхилення від звичайного клімату може спричинити ексцеси.
‒ Судак поки залишається без сильних підтоплень: вчора була сильна злива, але вода розійшлася, а змиви ґрунту на дорозі прибрали муніципальні служби. На щастя, обійшлося без серйозних ексцесів. Безумовно, клімат змінюється, стає більш континентальним: два-три місяці може стояти посуха, а потім починаються такі зливи. Я думаю, кримчанам варто до цього звикати ‒ що такого м'якого клімату, як раніше, вже не буде. Але з приводу систем меліорації я як інженер можу сказати, що всі ці споруди, збудовані за Радянського Союзу, виконували свої функції, коли їх кожні декілька років спускали, прочищали. Зараз у Росії немає грошей на ці трудомісткі й витратні роботи. Ці споруди опинилися в жахливому, занедбаному стані, їх ніхто не ремонтує й не проводить якихось робіт. У результаті навіть через невеликі зливи у нас бувають аварії на дорогах.
Втім, колишній віцемер Сімферополя та ексміністр житлово-комунального господарства Криму Микола Порицький переконаний, що ніяка влада не впоралася б з наслідками червневих повеней до нових дощів у липні, проте визнає, що комплексне вирішення проблем зі зливостоками та системами меліорації Криму вкрай необхідне.
‒ Чисто фізично, чисто технічно часу для усунення наслідків першого потопу минуло дуже мало. Абсолютно недостатньо для того, щоб усе це прибрати й підготуватися до можливих нових злив. Це не виключає того факту, що, на жаль, ні до окупації Криму, ні зараз не приділяється увага розробці програм зі стримування таких стихійних лих у зв'язку зі зміною погодних умов в усьому світі. Тому хотілося б, щоб заяви мера Сімферополя Валентина Демидова про відновлення розробки програми зливової каналізації міста не виявилися голослівними. Я вже не кажу про приморські міста на кшталт Ялти, Гурзуфа, Кореїза. Раніше існували програми меліорації, а зараз вони просто не виконуються, як уже говорив Дмитро Демчук. Це божевільні капіталовкладення, але абсолютно необхідні заходи.
Дійсно, 17 червня на сайті підконтрольної Росії адміністрації Сімферополя з'явилося повідомлення про те, що вже створена робоча група для вирішення проблем місцевої зливової каналізації. Як сказав сам Валентин Демидов, «приблизно 2 мільярди рублів треба витратити тільки на проєктування й приблизно 28 мільярдів ‒ на будівництво та реконструкцію мереж зливової каналізації».
(Текст підготував Владислав Ленцев)
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
