Постійне представництво Росії при ООН вважає, що влада України порушує права жителів анексованого Криму, продовжуючи «водну блокаду» півострова і обмежуючи в'їзд через КПВВ на адмінкордоні з Херсонською областю.
«На словах турбуючись про дотримання прав кримчан, на ділі київська влада порушує їхні права, в тому числі на воду і свободу пересування, продовжуючи водну блокаду півострова і закриваючи КПП на кордоні з Кримом», – йдеться в повідомленні представництва Росії при ООН у Twitter.
Так Росія відреагувала на повідомлення представників української влади до Дня корінних народів щодо порушення прав у Криму.
Реакції української сторони на це поки немає.
8 серпня президент України Володимир Зеленський доручив уряду переглянути режим роботи КПВВ між Кримом і Херсонською областю. Таке доручення президент дав через стрімке зростання хворих коронавірусом в Україні.
Уряд України схвалив рішення про тимчасове припинення роботи КПВВ на адмінкордоні анексованого Криму з Херсонською областю з 9 до 30 серпня.
Представництво президента України в АРК опублікувало шість «гуманітарних підстав», при яких можна перетинати адмінкордон півострова з Херсонщиною, попри обмеження.
Українська влада наполягає на тому, що постачання води в анексовані Росією Крим і Севастополь Північно-Кримським каналом можливе тільки після деокупації півострова.
У недавньому інтерв'ю Радіо Свобода український прем'єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що допускає можливість постачання прісної води з материкової частини України в анексований Крим у разі, як він висловився, гуманітарної катастрофи на півострові. При цьому він наголосив на нездатності відновлення запуску води з материкової частини України Північно-Кримським каналом через його поганий стан.
Підконтрольний Росії глава Криму Сергій Аксенов стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень. У травні наповнюваність водосховищ Криму знизилася на 7,1 мільйона кубометрів, визнали в кримському Держкомводогоспі.
Голова російського уряду Криму Юрій Гоцанюк стверджує, що півострів не потребує постачань дніпровської води з материкової України Північно-Кримським каналом.
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
Адмінкордон між материковою Україною і Кримом
Після анексії Криму Росією на початку 2014 року між материковою Україною і півостровом проліг формально адміністративний, але фактично – справжній кордон. У Херсонській області на адмінкордоні з Кримом працюють три контрольні пункти в'їзду/виїзду – «Каланчак», «Чонгар» і «Чаплинка». З 19 жовтня 2021 року пункт пропуску «Чаплинка», який був кілька місяців на ремонті, вирішили закрити.
