Доступність посилання

ТОП новини

«Одягли на голову мішок, били струмом»: кримський ексдепутат домагається покарання за тортури в ФСБ


Павло Степанченко

Колишній опозиційний депутат підконтрольної Росії Алуштинської міськради Павло Степанченко, звинувачений у вимаганні, стверджує, що його катували співробітники ФСБ Росії. Близько трьох років він писав скарги в силові структури, але ті відмовлялися розслідувати дії співробітників спецслужб. Звільнившись із СІЗО, Степанченко намагається через суд притягнути до відповідальності тих, хто його катував. Після подачі позову він отримав «попередження» від невідомих. Детальніше про це читайте в матеріалі Крим.Реалії.

Павло Степанченко стверджує, що пройшов через тортури 4 жовтня 2016 року. У руки силовиків він потрапив під час затримання в алуштинському кафе в межах «справи про вимагання» коштів у представника «Единой России» за нерозголошення компрометуючих відомостей.

Того ж дня затримали журналіста місцевого видання «Твоя газета» Олексія Назімова та оператора видання Андрія Облєзова. Останній пішов на угоду зі слідством і отримав умовний термін. Степанченко та Назімов провину не визнали, після вироку суду вони провели в СІЗО більше ніж три роки.

Редактор видання «Твоя газета» Олексій Назімов (п) і ексдепутат російської Алуштинської міськради Павло Степанченко в суді, архівне фото
Редактор видання «Твоя газета» Олексій Назімов (п) і ексдепутат російської Алуштинської міськради Павло Степанченко в суді, архівне фото


Павло Степанченко вийшов на свободу 3 жовтня 2019 року. Олексія Назімова звільнили через місяць ‒ 1 листопада 2019 року. Нещодавно він виїхав із Криму і перебуває на материковій частині України.

Степанченко залишається в Алушті й домагається притягнення до відповідальності представників ФСБ Росії, які, за його словами, застосовували до нього моральне та фізичне насильство.

«Побили, кинули в підвал»

Перебуваючи в СІЗО, Павло Степанченко подав скарги в російські наглядові відомства, у яких просив провести розслідування за фактом свого незаконного утримування в алуштинському відділі ФСБ Росії у 2016 році. Але тільки після звільнення зміг ознайомитися з повним пакетом матеріалів перевірок за своїми заявами ‒ у військового слідчого Слідкому Росії.

Він з'ясував, що на скарги приходили відповіді, які суперечили одна одній: силовики спочатку заперечували факт його утримування, а потім писали, що він перебуває у ФСБ «з власної ініціативи». Упродовж трьох років розслідування так і не просунулося. Ексдепутату кілька разів відмовляли у порушенні кримінальної справи. А спроби оскаржити їх виявилися безрезультатними.

«Після звільнення з СІЗО я ознайомився з матеріалами перевірок за моєю заявою. І вони шокували мене. Замість того, щоб порушити кримінальну справу стосовно співробітників ФСБ за незаконне тримання та тиск, правоохоронні органи всіляко згладжували це питання та уникали розгляду цієї справи», ‒ говорить він.

Тортури, клопи і сон на підлозі: перше інтерв'ю Павла Степанченка після звільнення (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:05:22 0:00
Завантажити на комп'ютер


Після чергової відмови в порушенні кримінальної справи стосовно співробітників ФСБ, Павло Степанченко звернувся до підконтрольного Росії Кримського військового гарнізонного суду. У позові йдеться, що 4 жовтня 2016 року Степанченко був затриманий співробітниками ФСБ, які «завдали йому численних побоїв». Після цього вони помістили його «в підвальне приміщення відділу ФСБ в Алушті, де незаконно тримали упродовж доби».


«Мене били струмом»

Павло Степанченко розповідає, що після затримання над ним знущалися в місцевому відділі ФСБ, вимагаючи співпраці та визнання провини.

Мене били струмом. Після цього кинули на підлогу й зачинили двері
Павло Степанченко

«Мене добу без протоколу тримали в катівнях. Це було якесь приміщення без вікон у будівлі ФСБ Алушти. Коли мене перевозили, наділи на голову мішок і били. У ФСБ співробітник схопив мене за кадик і смикав. Інші знімали це на відео. Мене били струмом. Після цього кинули на підлогу й зачинили двері. Я там був до 20-ої години наступного дня. Лежав на холодній бетонній підлозі, мене не випускали в туалет», ‒ розповів він Крим.Реалії.

Згодом Павлу Степанченку вдалося знайти документи, які він використовував у скаргах на підтвердження свого незаконного тримання в ФСБ.

Зокрема, у рапорті старшого слідчого відділу слідства Алушти кримського управління Слідкому Росії Олексія Скоріна зазначено, що ексдепутат був затриманий в Алушті 4 жовтня 2016 року о 15:18.


А у протоколі затримання йдеться, що це відбулося о 22:06 5 жовтня.


«Ці два документи, підписані слідчим, саме і говорять про те, що десь я добу все-таки був», ‒ каже Степанченко.

«Ніхто не береться судити цих перевертнів у погонах»

Вперше зі скаргою на дії співробітників ФСБ Павло Степанченко звернувся 24 січня 2017 року, ще перебуваючи в СІЗО. Він надіслав документ до військового слідчого відділу Слідкому Росії з проханням притягнути співробітників кримського управління російської ФСБ, причетних до його затримання, до відповідальності за частиною 3 статті 286 Кримінального кодексу Росії (перевищення посадових повноважень).

За словами Степанченка, тоді в операції брали участь більше ніж десять силовиків у формі з написом «ФСБ», але без інших розпізнавальних знаків. За підписами у протоколах ексдепутату потім вдалося ідентифікувати співробітника кримського управління ФСБ Олександра Ляха, який проводив операцію в Алушті 4 жовтня 2016 року.

Він фігурує у списку колишніх співробітників СБУ, які у 2014 році перейшли на службу до ФСБ. За інформацією СБУ, Олександр Лях обіймав посаду старшого оперуповноваженого головного відділу боротьби з корупцією та організованою злочинністю кримського главку СБУ.

Павло Степанченко в Алуштинському міському суді, березень 2017 року
Павло Степанченко в Алуштинському міському суді, березень 2017 року


У порушенні кримінальної справи Павлу Степанченку відмовили «через відсутність складу злочину». До такого висновку слідчі дійшли, зокрема й на підставі відповіді з ФСБ.

У липні 2018 року начальник відділу ФСБ Росії в Алушті Андрій Павлов повідомив, що «не має відомостей про відвідування відділу ФСБ особою із зазначеними установочними даними (Павлом Степанченком ‒ КР) у період з 4 до 6 жовтня 2016 року».

Павло Степанченко оскаржив постанову про відмову в порушенні кримінальної справи і домігся того, що у квітні 2019 року її було скасовано. У серпні 2019 року матеріали перевірки надіслали на додаткову перевірку. Однак після неї Степанченко знову отримав відмову в порушенні кримінальної справи.

«З усього видно, що ті органи, які зобов'язані контролювати дії співробітників ФСБ, намагаються згладити цю ситуацію. У нас співробітники ФСБ ‒ що, недоторканні? Є явні докази того, що я добу був у підвалі. Що ще треба для порушення кримінальної справи? Про які права можна говорити у Криму?» ‒ каже він.

Ексдепутат вважає, що всі відмови, які він отримав, пов'язані з небажанням силових відомств зв'язуватися з ФСБ.

«Я розумію тенденцію: одна справа ‒ порушити кримінальну справу стосовно звичайних поліцейських, а інша ‒ щодо співробітників ФСБ. Я з 2014 року не знаю в Криму жодної кримінальної справи стосовно них. Не кажучи вже про те, щоб довести цю справу до логічного кінця. Тому що вони вважаються елітою, однією з опор нинішньої влади в Росії. Недоторканні. Тому ніхто не береться судити цих перевертнів у погонах», ‒ зазначив Степанченко.

Коментарів кримського главку ФСБ Росії з приводу претензій Павла Степанченка Крим.Реалії отримати не вдалося.


«Три амбали сказали бути обережним»

Павло Степанченко вирішив домагатися справедливості в підконтрольному Росії Кримському військовому гарнізонному суді. Він вимагає скасувати постанову про відмову в порушенні кримінальної справи щодо своєї скарги до військового слідчого комітету Слідкому Росії, зобов'язати відомство порушити кримінальну справу і передати матеріали новому слідчому.

Після того як ексдепутат звернувся до суду, невідомі люди передали йому «попередження»

За його словами, після того як ексдепутат звернувся до суду, невідомі люди передали йому «попередження».

«28 грудня (2019 року ‒ КР) я поспішав на пошту. Ішов у Ялті на головпоштамт. Дорогою помітив «Мерседес», з якого якийсь бугай мені сказав: «Будь обережний!». Я спочатку подумав, що це сказано не мені. Пішов далі, але «Мерседес» знову під'їхав до мене, і та сама людина повторила: «Ти що, мене не зрозумів?». Я зайшов на пошту. А коли вийшов, то при виході з набережної якісь три амбали перегородили мені дорогу і сказали щось в такому дусі: «Будь акуратний, тихіше їдеш ‒ далі будеш». Не знаю, чи пов'язане це з моїми скаргами на ФСБ, але які ще можуть бути приводи, мені не зрозуміло. Я зараз нічим у місті не займаюся, перебуваю, переважно, вдома», ‒ розповів він.


Попереднє засідання суду за позовом Павла Степанченка відбулося 21 січня. Розглядати позов суд почне з 29 січня. Справедливим Павло Степанченко вважає порушення кримінальної справи за своїми скаргами та публічні вибачення від ФСБ за своїх співробітників. Надалі він планує звернутися у цій справі до Європейського суду з прав людини, куди він вже подав чотири скарги.

«Це єдина корпорація, де своїх не видають»

Російський адвокат міжнародної правозахисної групи «Агора» Олексій Ладін стверджує, що в нинішніх реаліях домогтися позитивного рішення за позовом до ЄСПЛ більш перспективно, ніж притягнути до реальної відповідальності російських силовиків.

Олексій Ладін
Олексій Ладін
На жаль, силові та наглядові органи ‒ це така єдина корпорація, де своїх не видають
Олексій Ладін

«Не тільки у кримських, але в російських реаліях співробітників силових органів, а тим більше ФСБ, проблематично притягнути до якоїсь відповідальності. На практиці виходить так, що навіть на очевидні докази суди та наглядові органи закривають очі. Я вважаю, що, на жаль, силові та наглядові органи ‒ це така єдина корпорація, де своїх не видають», ‒ говорить він.

Олексій Ладін раніше намагався притягнути до відповідальності співробітників ФСБ, які катували його колишнього підзахисного Ісмаїла Рамазанова з Сімферопольського району, якого у 2018 році звинуватили у «закликах до розпалювання ворожнечі та ненависті щодо соціальної групи росіян». Однак адвокату кілька разів відмовляли у порушенні кримінальної справи. Аналогічна ситуація була і в інших випадках, коли адвокати намагалися захистити своїх підзахисних.


Голова російської міжрегіональної громадської організації «Комітет із запобігання катуванням» Ігор Каляпін стверджує, що притягнення до відповідальності силовиків у Росії ‒ це «вкрай складна і тривала процедура».

Ігор Каляпін
Ігор Каляпін
У Росії домогтися ефективного розслідування щодо будь-якого силовика надзвичайно складно
Ігор Каляпін

«У Росії домогтися ефективного розслідування щодо будь-якого силовика надзвичайно складно. Я цілком припускаю, що стосовно ФСБшників це ще складніше. Хоча, наскільки я знаю, військові слідчі відділи, які ведуть нагляд за ними, працюють дещо краще, ніж звичайний цивільний Слідчий комітет. Це пов'язане з тим, що у нас більшість силовиків законно працювати не вміють і не хочуть. Якщо їх почати за це саджати, тоді справи, в яких вони фігурують, будуть розсипатися і настане крах всієї цієї системи», ‒ пояснив він Крим.Реалії.

Каляпін зазначає, що рішення ЄСПЛ «не мають стосунку до відновлення справедливості», оскільки виплата компенсацій за ними «ніяк не зачіпає силовиків, причетних до тортур». Тоді як більшість постраждалих, які звертаються в організацію по захист, хочуть тюремного ув'язнення силовиків.

За інформацією Ігоря Каляпіна, за 15 років діяльності «Комітету із запобігання тортурам» його представникам вдалося довести до суду 80 справ про катування. Обвинувальні висновки щодо них винесені щодо 150 співробітників силових структур Росії. У деяких випадках на це знадобилося майже десятиліття.

XS
SM
MD
LG