Минулого року російські силовики продовжували «традиції» попередніх років: обшуки, масові затримання і кримінальні переслідування кримчан. Однак 2018-го з'явилася нова тенденція – під репресії потрапляють адвокати і члени сімей фігурантів політичних справ. Крим.Реалії згадують найрезонансніші випадки з репресивної кримської практики. Першу частину матеріалу читайте тут.
Облави у кримських мечетях
2018 року російські силовики продовжили ходити кримськими мечетями з обшуками. Це відбувається під приводом перевірки документів, хоча кримські мусульмани зазвичай ходять на молитву без них. За словами прихожан мечетей, силовики зазвичай проводять обшуки, під час яких підкидають «екстремістську літературу». Однак у Духовному управлінні мусульман Криму, що співпрацює з підконтрольною Росії кримською владою, факти обшуків заперечують.
«Колекція» кримських «хізбів»
Підвищений інтерес до кримських мусульман російські силовики демонструють не перший рік. У Криму щорічно зростає кількість фігурантів справ забороненої в Росії організації «Хізб ут-Тахрір». 2018 року одним із них став житель селища Долинне Бахчисарайського району Едем Смаїлов. Він, як і інші обвинувачені в цих справах, провину не визнає. Смаїлов кілька місяців перебуває в СІЗО. В його родині стверджують, що співробітники російських спецслужб під час обшуку в них удома обговорювали розмір фінансової винагороди, який їм належить за слідчі дії і затримання Смаілова.
Під арештом за аналогічною «справою Хізб ут-Тахрір» опинився й будівельник із села Тилове Енвер Сейтосманов.
Санкція статті, за якою кваліфікують дії Смаїлова і Сейтосманова, передбачає позбавлення волі на термін від 10 до 20 років.
Переслідування активістів «Кримської солідарності»
Цього року російські силовики почали переслідувати активістів об'єднання «Кримська солідарність», яке надає допомогу політв'язням та їхнім сім'ям.
У «публічних закликах до тероризму» (частина 2 статті 205.2 Кримінального кодексу Росії) звинуватили блогера Нарімана Мемедемінова. Претензії в силовиків викликав його відеоблог на YouTube, який активіст вів із 2013 по 2015 роки. У ньому розміщені відеоблоги Мемедемінова про державні свята й заходи в Криму релігійної організації «Хізб ут-Тахрір», забороненої в Росії. Звинувачення в закликах до тероризму Мемедемінов заперечує.
Під арештом цього року опинився також блогер і координатор «Кримської солідарності» Сервер Мустафаєв. Його звинувачують у причетності до Бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір». Мустафаєв звинувачення заперечує.
«Хранитель боєприпасів»
2018 року змушений був разом із родиною втекти з Криму колишній юрист адміністрації Алушти Микола Бігняк.
Він стверджує, що до такого кроку його підштовхнув візит співробітників ФСБ. Вони заявили, що підозрюють його в незаконному зберіганні та збуті боєприпасів, і обшукали його підвал у пошуках зброї. Бігняк стверджує, що силовики хотіли сфабрикувати проти нього справу й відібрати квартиру через його проукраїнські погляди. Бігняк був одним із співробітників мерії Алушти, який не здав український паспорт на вимогу. У зв'язку з цим мер Алушти Галина Огнєва повідомила про це в МВС Росії.
На цей момент залишається невідомим, чи порушена відносно Бігняка кримінальна справа й чим йому це загрожує.
Викрадення активіста
Невідомі у формі співробітників ДАІ 2018 року викрали делегата Курултаю кримськотатарського народу Асана Егіза. Його заштовхали в машину в Сімферопольському районі, возили протягом декількох годин, застосовували фізичне насильство, після чого залишили в лісі зі слідами побоїв недалеко від Сімферополя.
У кримському главку ФСБ Росії затримання Асана Егіза заперечують. У кримському управлінні Слідчого комітету Росії за зверненням захисту делегата Курултаю перевіряли інформацію про причетність співробітників ДІБДР до події. Але досі нічого про це не відомо.
Кримські адвокати стверджують, що за майже п'ять років російських реалій на півострові жодне резонансне викрадення людей не розслідується.
У СІЗО за печиво
Минулого року опинилися в СІЗО кримськотатарський бізнесмен із Білогірська Ресуль Веліляєв і директор його компанії «КримОпт» Алі Барієв. Їх звинувачують у порушенні статті 238 Кримінального кодексу Росії (перевезення, зберігання та збут товарів і продукції, що не відповідають вимогам безпеки). За версією слідства, «КримОпт» зберігав та збував прострочені цукерки і печиво.
Веліляєв і Барієв перебувають під арештом у московському СІЗО. Провину вони не визнають.
Низка кримськотатарських політиків і громадських діячів вважає, що переслідування Веліляєва і Барієва – політично мотивоване, а прострочені продукти – це лише привід для їхнього арешту. Ресуль Веліляєв відомий як меценат, який допомагає розвивати культуру та історичну спадщину кримських татар.
Ще за однією з версій, за кримінальною справою бізнесмена можуть стояти його конкуренти, охочі відібрати або послабити його фірми.
Обшук у активістки Українського культурного центру
Із обшуком російські силовики 2018 року приходили до активістки Українського культурного центру в Сімферополі Галини Балабан.
Співробітники ФСБ прийшли до неї рано вранці, пред'явили рішення Київського райсуду Сімферополя про обшук і вилучили всю техніку з носіями інформації, включаючи мобільний телефон.
Причиною, через яку в активістки провели обшук, послужив її пост у соцмережах. Але який саме, поки залишається невідомим, оскільки адвоката під час слідчих дій силовики не допустили. Адвокати намагаються з'ясувати, чи є Галина Балабан фігуранткою кримінальної справи.
Обшуки в будинках проукраїнських активістів у Криму проводяться не вперше. Раніше російські силовики викликали на допити і попереджали про неприпустимість екстремізму інших активістів Українського культурного центру. Через тиск ФСБ змушені були залишити Крим його активні учасники Леонід Кузьмін, Ольга Павленко і Михайло Батрак.
«Тротилова справа»
Наприкінці грудня фігурантом кримінальної справи ФСБ став кримськотатарський активіст, житель Новоолексіївки Херсонської області Едем Бекіров.
Його затримали при в'їзді на півострів, куди він прямував до 78-річної матері та родичів. Бекірова підозрюють у скоєнні злочину за статтею 222.1 Кримінального кодексу Росії (зберігання й передача вибухових речовин і боєприпасів).
Кримський юрист Ліля Гемеджи повідомляє, що активісту закидають поширення і транспортування більш ніж 10 кілограмів тротилу і 190 бойових патронів. Бекірова арештували на два місяці. Його рідні стверджують, що активіст – інвалід I групи, пересувається за допомогою протеза, має цукровий діабет, нещодавно переніс інфаркт і операцію на серці. Тому утримання в СІЗО серйозно загрожує його здоров'ю.
Незважаючи на складний стан здоров'я, Едема Бекірова помістили в загальну камеру сімферопольського СІЗО. Його адвокат каже, що в СІЗО активісту не надають необхідної медичної допомоги.
