Доступність посилання

ТОП новини

«Православна Мекка» з готелем: Севастополь забудовують російськими храмами


Проєкт храмового комплексу Святої блаженної Матрони Московської в Севастополі

У Севастополі обговорюють проєкт будівництва храму Святої блаженної Матрони Московської поблизу від бухти Круглої. Його планують звести на пустирі за адміністрацією Гагарінського району, навпроти парку Перемоги й неподалік від пляжів.

Видання «Примечания» раніше звернуло увагу на те, що проєкти, оприлюднені на місці майбутнього будівництва та на сайті російського уряду міста, відрізняються. Якщо на паспорті об'єкта зображений тільки храм, то на сайті уряду ‒ храм і причтовий будинок, тобто готель для прихожан.

Протоієрей Сергій Халюта в коментарі для видання «Форпост» 16 липня запевнив, що готель разом із храмом будувати не будуть:

«Поблизу бухти Омега не планується спорудження готелю, буде збудований храм. Закладка фундаменту робиться тільки під храм... Про готель не йдеться. Це був один із планів, який був відкинутий. У Севастополі взагалі немає жодного паломницького готелю при храмах благочиння, хоча ці готелі вкрай потрібні».

Журналіст з Севастополя Давид Аксельрод пояснює, чому будівництво нового храму викликало невдоволення частини городян.

Зараз територія обнесена парканом, там стоїть дерев'яний хрест і паспорт об'єкта, як належить за законом

‒ Зараз територія обнесена парканом, там стоїть дерев'яний хрест і паспорт об'єкта, як належить за законом. По суті, готується майданчик. Там із одного боку територія районної ради, довкола неї ділянка зелених насаджень, а з іншого ‒ порожня, незабудована територія, де й планується зведення храму. Історія стала актуальною саме на тлі подій у Єкатеринбурзі, коли люди протестували проти зведення храму в сквері. Раптом учасники міського форуму виявили, що серед скверу й у Севастополі теж будуватиметься храм. Я б не сказав, що була агресія, але невдоволення частини містян було видно. Люди виступають не проти храму, не проти культових споруд ‒ вони говорять, що в Севастополі серйозний дефіцит громадських просторів, зелених насаджень. У місті точкова хаотична забудова, це одна з найбільших проблем.

Давид Аксельрод відзначає, що після 2014 року російський уряд Севастополя дав дозвіл на будівництво в місті десятків культових споруд.

Так чи інакше території для храмів виділяються: колись це відбувається зі схвалення громадян, колись викликає протести
Давид Аксельрод

‒ Під час будівництва дерев'яного храму в районі Столетівського проспекту теж були невеликі протести. Ніби знайшли консенсус у тому, щоб церква облаштувала сквер, що дерева не будуть вирубувати, і храм усе-таки збудували. Найяскравіший приклад ‒ будівництво храму в Ушаковій балці, який подарував Севастополю мер Москви Сергій Собянін. Територію балки вдалося відстояти, жителі намагалися переконати церкву перенесли храм на 30 метрів далі. Ця історія тривала досить довго, якось хвилями накочувала: через протести відкладали будівництво, потім знову починали. Паломники приходили на це місце читати молитви, люди виходили, обурювалися ‒ знову відкладали. Потихеньку там щось будується. Так чи інакше території для храмів виділяються: колись це відбувається зі схвалення громадян, колись викликає протести.

Радіослухач із Криму Олександр вважає, що храм Святої блаженної Матрони Московської нікому не завадить:

«Я як раз живу недалеко від цього храму, який будується біля адміністрації Гагарінського району. Він будується на пустирі, який не був нікому ніколи й даром не треба. Там навіть деревця жодного не росло ‒ те, що там збудують, ну збудують, і все. Громадського простору там немає, там взагалі нічого не росло».

Соціолог релігії, автор книги «Російська православна Церква. Сучасний стан та актуальні проблеми» Микола Мітрохін стверджує, що так звані готелі при храмах не надто поширені в Російській православній церкві.

‒ Зазвичай це називається паломницький будинок, а ніяк не готель для прихожан. Є такий відомий об'єкт, як Покровський монастир у Москві, при якому є паломницький центр, де-факто готель для паломників. Іноді це буває в інших місцях, але в принципі це не дуже характерна річ. Зазвичай це дає не основний прибуток монастирю. А взагалі Севастополь у широких межах позиціонується російським керівництвом як важливий історичний центр для російської нації, тому що тут важлива частина військово-історичної спадщини, меморіальної спадщини. У цьому сенсі розташування чергових храмів цілком природне в межах цієї концепції. З моєї точки зору, набагато краще, якщо Севастополь розвиватиметься як туристична зона, аніж як військова. Якщо навіть на основі храму збудують перший для Севастополя паломницький центр, черговий готель, я не бачу проблеми.

У посланні Федеральним зборам 2014 року президент Росії Володимир Путін відзначав особливу роль Херсонеса в історії саме сусідньої Росії:

«Адже саме тут, у Криму, в стародавньому Херсонесі, або, як називали його руські літописці, Корсуні, прийняв хрещення князь Володимир, а потім і хрестив усю Русь... Християнство стало потужною духовною об'єднавчою силою, яка дозволила долучити до формування єдиної руської нації та утворення спільної державності найрізноманітніші по крові племена та племінні союзи усього великого східнослов'янського світу. І саме на цьому духовному ґрунті наші предки вперше і назавжди усвідомили себе єдиним народом... І це дає нам всі підстави сказати, що для Росії Крим, давня Корсунь, Херсонес, Севастополь мають величезне цивілізаційне та сакральне значення. Так само, як Храмова гора в Єрусалимі для тих, хто сповідує іслам чи іудаїзм».

Пізніше, у серпні 2017 року, президент Росії Володимир Путін закликав розвивати в Криму так званий культурологічний туризм і створити «російську Мекку» в Херсонесі.

Український історик Василь Павлов переконаний, що створення «російської Мекки» в Криму не витримує критики.

Росія в особі Путіна так маркує територію, хоча в Україні це давно викликає сміх: скріпи, сакральність
Василь Павлов

‒ Ні історичної, ні ідеологічної. Тут питання про маркування території. Тобто Росія в особі Путіна так маркує територію, хоча в Україні це давно викликає сміх: скріпи, сакральність. Створення такого релігійного центру в Севастополі, який асоціюється з військово-морською базою, з «містом російської слави», викликає певне неприйняття з нашого боку, тому що в українській історичній науці питання хрещення Русі та зв'язку з цією подією території Севастополя та Херсонеса давно обговорюється, історики дійшли висновку, що остаточне хрещення Русі там не відбулося. Будувати на цьому якусь ідеологічну концепцію як мінімум дивно. У цього міста, у міст на цій території дуже багато сторінок, але вони старанно затираються, а виділяється окремий пункт, на якому базується ідеологія сучасної російської держави.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

У матеріалі використовується термінологія, вживана на анексованому Росією півострові​

XS
SM
MD
LG