Російський глава Криму Сергій Аксенов 23 жовтня оприлюднив програму уряду півострова на найближчі п'ять років. Серед пріоритетних названі багато пунктів, які вже звучали п'ять років тому. Крим.Реалії порівняли обіцянки Сергія Аксенова на найближчу п'ятирічку з тими, які він озвучив ще у 2014 році.
Після російських виборів до місцевих рад Криму Сергія Аксенова знову призначили главою півострова, при цьому він відмовився від посади прем'єра. Новий склад Ради міністрів Криму поки в процесі формування. Однак 23 жовтня Сергій Аксенов оприлюднив програму кримського уряду на найближчу п'ятирічку.
В озвученому ‒ десятки планів з розвитку різних сфер життя півострова: від держуправління та взаємодії чиновників з кримчанами до зниження цін і модернізації інфраструктури.
Щоправда, Сергій Аксенов розповів тільки про плановані успіхи і не згадав про невиконані обіцянки минулої п'ятирічки. Ми вирішили заповнити цю прогалину й порівняли його обіцянки 2014 року з нинішніми.
Виявилося, що основні проблеми, з якими зіткнувся півострів у результаті переходу в російські реалії і які Сергій Аксенов обіцяв вирішити в перші роки минулої п'ятирічки, так і залишилися не вирішеними. І тепер глава Криму знову обіцяє вирішити їх за наступні п'ять років.
Інфраструктура: шлях до лідерства, який затягнувся
Серед основних планів на найближчі п'ять років Сергій Аксенов назвав модернізацію автошляхів півострова.
«Стратегічний напрямок нашої роботи ‒ це виконання регіонального проєкту «Безпечні та якісні автошляхи». За його підсумками, частка регіональної дорожньої мережі в нормативному стані має скласти не менше ніж 53% до 2024 року. Сьогодні цей показник трохи більший за 20%. У межах проривного розвитку дорожнього господарства необхідні будівництво, реконструкція та ремонт ще понад 2,7 тис. кілометрів доріг. На ці цілі потрібно більше ніж 200 мільярдів рублів», ‒ сказав він 23 жовтня у кримському парламенті.
Кримчанам, які живуть на півострові, цю заяву, очевидно, слід було б розцінювати як гарну новину. Але треба враховувати, що терміни реалізації плану ремонту доріг можуть затягнутися. Переконатися в цьому можна, якщо згадати, що в 2014 році Сергій Аксенов вже обіцяв облаштування кримських доріг, називаючи це пріоритетом кримського уряду в попередній п'ятирічці.
«Завдання полягає в тому, щоб у найближчі три-п'ять років вивести інфраструктуру Криму на лідерські позиції в Росії. Для цього у нас є колосальна підтримка президента, уряду Росії, політична воля, матеріально-технічна база», ‒ говорив він на сесії кримського парламенту 9 жовтня 2014 року.
У 2014 році Сергій Аксенов вже обіцяв облаштування кримських доріг, називаючи це пріоритетом кримського уряду в попередній п'ятирічці
Серед масштабних інфраструктурних проєктів у Криму за попередні п'ять років чиновники називають міст через Керченську протоку, новий термінал аеропорту в Сімферополі та початок будівництва траси федерального значення «Таврида». Але навіть це поки складно назвати ознакою лідерства півострова в рейтингах регіонів сусідньої Росії. Наприклад, на трасі, яка мала стати головною транспортною артерією Криму, сьогодні відбувається багато смертельних аварій, вона не може зрівнятися ні з однією федеральною трасою сусідньої Росії за швидкістю та комфортом поїздок.
Вода: від водогону до водосховищ
У найближчі п'ять років кримчани будуть забезпечені водою, пообіцяв Сергій Аксенов. Після того, як до Криму припинили подачу дніпровської води, він та інші кримські чиновники не змогли озвучити вирішення цієї проблеми. У 2014 році Сергій Аксенов, наприклад, жодних обіцянок щодо цього не давав, а лише визнавав, що це питання залишається невирішеним.
«Не менш складним залишається забезпечення водою. Третина водогінних мереж ‒ в аварійному стані. Відсутні необхідні споруди і технологічне обладнання для покращення якості води», ‒ йдеться у тексті його виступу про плани кримського уряду в 2014 році.
За п'ять років російська та підконтрольна Кремлю кримська влада пропонували безліч варіантів водопостачання півострова
Тепер же плани з водопостачання півострова він пов'язує з проєктом реконструкції Міжгірного водосховища в Сімферопольському районі, який анонсувала російська влада.
Ремонт, за словами Сергія Аксенова, очікується і на інших водоймах півострова. У 2020 році чиновники планують завершити будівництво водозабірного вузла Феодосійського водосховища, у 2021 році ‒ реконструювати гідротехнічні споруди гідровузла Фронтового водосховища, а в 2023 і 2024 роках хочуть ввести в експлуатацію водогони Ніжинського, Просторненського та Новогригорівського підземних водозаборів Північно-Кримського каналу та інших джерел води.
«Перераховані проєкти спрямовані на забезпечення потреб населення півострова підземною водою питної якості», ‒ сказав Сергій Аксенов 23 жовтня.
Окрім того, у 2021 році, за його словами, очікується повна інвентаризація свердловин у Красногвардійському, Совєтському, Нижньогірському районах, Ялті, Алушті, Судаку та Феодосії, «щоб запобігти забрудненню підземних вод і виснаженню водоносних горизонтів через неврахований водозабір».
Водночас експерти зазначають, що реконструкція водосховищ Криму здатна забезпечити тільки питні потреби кримчан, але не зможе покрити потреби у зрошенні сільгоспземель.
За п'ять років російська та підконтрольна Кремлю кримська влада пропонували безліч варіантів водопостачання півострова: від опріснення морської води до спорудження водогону з Росії через Керченську протоку. Але жоден з них реалізувати поки не вдалося.
Газифікація: перспектива десятиліття
Те, що Крим де-факто контролюється Росією ‒ постачальником газу в інші країни ‒ не відбилося на оперативності вирішення проблеми газифікації півострова. Сергій Аксенов говорить, що забезпечення кримчан блакитним паливом, як і раніше, залишається одним із головних завдань кримського уряду.
«Одне з головних питань для нас ‒ це, звичайно, газифікація півострова. На реалізацію програми з доведення газифікації до 100% Криму сьогодні необхідно близько 50 мільярдів рублів. Ми будемо вирішувати це питання з урядом Росії, щоб повністю його закрити. У межах затвердженої програми до 2022 року будуть газифіковані 68 населених пунктів. Наше першочергове завдання ‒ довести рівень газифікації тих регіонів, які поки відстають у цьому плані, до середнього по Криму на сьогодні. Після цього будемо разом рухатися далі», ‒ пообіцяв глава Криму.
Таке ж завдання він ставив кримському уряду і в попередню каденцію. Забезпечити газом кримські села Сергій Аксенов обіцяв до 2015 року.
«Основною проблемою сільського населення залишається питання газифікації. У нас централізованим газопостачанням забезпечена лише третина поселень. Радмін посилено працює над тим, щоб наступного року зняти цю проблему», ‒ говорив він.
Вирішити цю проблему не вдалося не тільки до кінця 2015 року, а й за всі п'ять попередніх років
Зрештою, вирішити цю проблему не вдалося не тільки до кінця 2015 року, а й за всі п'ять попередніх років. Виявилося, що плани чиновників з газифікації істотно затягуються. На сьогодні Крим у середньому газифікований на 74,6%, повідомляв у серпні 2019 року заступник міністра палива та енергетики Криму Олег Петров. До деяких кримських сіл черга, за його словами, дійде не раніше 2022 року, після будівництва та модернізації магістральних газогонів, газорозподільних мереж і підземних сховищ газу за кошти російської федеральної цільової програми.
Мобільний зв'язок: надії не виправдалися
Ще одним пріоритетом кримського уряду на найближчі п'ять років, за словами глави Криму, стане підвищення якості мобільного зв'язку. На нього кримчани скаржаться практично з перших днів переходу на послуги російських операторів у 2014 році. Незважаючи на масові скарги, обіцянки Сергія Аксенова в 2014 році якості мобільного зв'язку не торкнулися. Тоді влада Криму сподівалася, що цю проблему виправлять російські оператори. Але цього не сталося. Тому цей пункт тепер внесений у програму пріоритетів кримського уряду на найближчі п'ять років.
«На жаль, великі гравці ринку в Крим не прийшли. Це так звана «велика четвірка», до складу якої входять МТС, Мегафон, Білайн і Теле2. У серпні цього року нам вдалося домогтися зупинення рішення про підвищення для кримчан тарифів на мобільний зв'язок. Сьогодні в Криму працює близько 2,9 тис. базових станцій мобільного зв'язку. За п'ять років будуть встановлені ще 100 базових станцій. Цього року проведені роботи з дообладнання 183 станцій до рівня 4G. У процесі будівництва перебувають п'ять станцій у Сімферополі», ‒ повідомив Сергій Аксенов 23 жовтня.
На жаль, великі гравці ринку в Крим не прийшли. Це так звана «велика четвірка», до складу якої входять МТС, Мегафон, Білайн і Теле2Сергій Аксенов
Він стверджує, що якість зв'язку в Криму покращать завдяки будівництву додаткових базових станцій, зокрема на курортних напрямках. Користувачі, нагадаємо, скаржаться на те, що мобільна мережа в їх телефонах зникає на багатьох ділянках траси Сімферополь-Ялта-Севастополь. Сергій Аксенов обіцяє, що вже найближчим часом цю проблему вирішать, запустивши додаткові чотири базові станції в селі Перевальному та в Алушті, а також одну станцію в Сімферопольському районі та десять на ділянці від Алушти до Фороса.
Сергій Аксенов також пообіцяв стійку мобільну мережу на трасі «Таврида» до кінця першого кварталу 2020 року. Для цього, за його словами, будуть введені в експлуатацію вісім базових станцій.
