Доступність посилання

ТОП новини

«Важливо, що правовий контакт із кримчанами залишається»: про роботу нового центру адмінпослуг на «Чонгарі»


Центр надання адмінпослуг на КПВВ «Чонгар»

Повільність персоналу, черги, невідповідність телевізійній картинці ‒ так кримчани розкритикували в соцмережах роботу нещодавно відкритого центру надання адміністративних послуг на контрольно-пропускному пункті «Чонгар».

12 лютого на «Чонгар» вирушили з перевіркою українські чиновники та депутати: зокрема, голова Херсонської обласної державної адміністрації Юрій Гусєв, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров та лідер кримських татар Мустафа Джемілєв. Однак кілька днів по тому кримчани, які приїхали туди оформити документи, зіштовхнулися з труднощами. Про це йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.


Кримчанин Емір, який нещодавно скористався послугами нового центру надання адміністративних послуг, розповів Крим.Реалії, що саме його не влаштувало.

‒ Не те щоб мене це сильно обурило, просто засмутило, що інформація про роботу центру на «Чонгарі» у новинах не відповідає дійсності. Я приїхав туди о 9:30, щоб оформити документи, і виявилося, що люди, які прийшли туди о 8:00, навіть не встигли зайти. Адміністратор сказав, що я можу навіть не чекати, що я вже не встигну. Дивно було таке чути, враховуючи що в залі сиділо лише 8 осіб. Виявилося, що у них дуже повільно працює єдиний співробітник ‒ я так розумію, що це не дуже досвідчена людина, стажист. Ті два робочі ноутбуки, які показували в сюжеті ‒ їх уже не було, їх прибрали. Люди, звичайно, незадоволені. У живій черзі пробитися неможливо, та й ті, хто взяв талони, не встигали на свій час. Там закладений інтервал у пів години, а одній людині надавали послуги годину-півтори.

За словами Еміра, людям пропонували поїхати до села Новотроїцьке, де також працює центр надання адміністративних послуг, на таксі за 3000 рублів в обидва боки.

Вийшло, що центр з великою помпою відкрили, а фактично він не працює. Навіщо було поспішати?
Кримчанин Емір

‒ Три або чотири людини поїхали ‒ мабуть, зробити документи їм було важливіше, ніж мені. У сам Херсон звідти їхати далеко. Я не думаю, що у співробітників на «Чонгарі» завдання ‒ погано працювати, просто вийшло, що центр з великою помпою відкрили, а фактично він не працює. Навіщо було поспішати? Можна було дати два тижні, місяць, щоб знайти співробітників, навчити їх тощо.

Начальник відділу цифрових послуг Херсонської обласної державної адміністрації Павло Кулик зазначає, що на «Чонгарі» працює одна станція Державної міграційної служби, яка за чотири дні видала 34 паспорти.

Не варто звинувачувати хлопців, які тільки почали працювати і намагаються якісно зробити документ для перетину будь-якого кордону Євросоюзу
Павло Кулик

‒ Вона здатна обробляти 15, ну максимум 20 осіб на день. Бувають випадки, що система вилітає: наприклад, Новотроїцький центр вчора не працював з 11:00 до 13:00, був технічний збій. На «Чонгарі» ми не ділимо людей на тих, хто живе в Криму, і тих, хто живе поруч. Там більше ніж п'ять населених пунктів, звідки люди постійно приходять за закордонними паспортами та першими ID-паспортами. Не варто звинувачувати хлопців, які тільки почали працювати і намагаються якісно зробити документ для перетину будь-якого кордону Євросоюзу. Чи потрібно їм поспішати? Я думаю, ні, тому що нам потрібні правильні фотографії, правильні підписи. Людина має право перефотографуватися, якщо їй щось не сподобалося. На прийом зазвичай витрачається від 30 до 40 хвилин, але при перевірці паспорта можуть знадобитися додаткові документи.

Кримська активістка Ельмаз Акімова вказує на те, що для багатьох жителів півострова проблематично дістатися до центру надання адміністративних послуг на адмінкордоні, не говорячи вже про тривале очікування.

Навіщо вводити в оману людей, які так тяжко їдуть з Криму, перетинають адміністративний кордон, витрачають гроші на дорогу?
Ельмаз Акімова

‒ За моїми спостереженнями, зі спілкування з молоддю і не тільки ‒ люди хочуть виїжджати за кордон, звичайно, з материкової частини України і для цього оформляють українські документи. Звичайно, людям похилого віку їздити не дуже легко: треба далеко добиратися автобусом, плюс це недешеве задоволення. Поїздка з Сімферополя до Києва ‒ мінімум 2000 рублів в одну сторону. Щодо проблем на «Чонгарі», мені не дуже зрозуміло, навіщо потрібні такі популістські дії, якщо центр не готовий до роботи, до нормального функціонування. Навіщо вводити в оману людей, які так тяжко їдуть з Криму, перетинають адміністративний кордон, витрачають гроші на дорогу? А їм ще їхати назад. Нехай ці центри запустяться в нормальному режимі, а не в тестовому. Добре б чиновники самі поїздили, як кримчани, побачили зачинені двері та поверталися б назад. Це безвідповідально.

Заступниця постійного представника президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева заперечує, що запуск центрів надання адміністративних послуг був передчасним.

Центри працюють у тестовому режимі, туди найняли нових співробітників. Зараз дуже важливий зворотний зв'язок як від громадян, які перетинають адмінкордон, так і від профільних органів влади
Таміла Ташева

‒ Робота центрів почалася фактично з минулої середи. Було заявлено, що вони працюють у тестовому режимі, туди найняли нових співробітників. Зараз дуже важливий зворотний зв'язок як від громадян, які перетинають адмінкордон, так і від профільних органів влади. Ми розуміли, що відразу після відкриття сервісів на контрольно-пропускних пунктах будуть проблеми, але це не означає, що їх не потрібно було запускати. Я не згодна з твердженням, що це популістські дії. Зараз відбулося виїзне засідання комітету Верховної Ради, і нам було важливо, щоб народні депутати нового скликання подивилися, як люди перетинають адмінкордон, як їм надаються послуги. Цей комітет також вивчатиме скарги на надання послуг, щоб ще раз акцентувати на цьому увагу. Проблеми є, і нам потрібно спільно працювати над їх усуненням.

Таміла Ташева висловлює сподівання на те, що надалі кількість робочих станцій на контрольно-пропускних пунктах буде збільшуватися, щоб вони могли обслуговувати всіх охочих. Паралельно, за її словами, українська влада вивчатиме, які послуги користуються у кримчан найбільшим попитом.

Виконавча директорка українського Центру громадських свобод Олександра Романцова переконана, щодо облаштування адміністративного кордону з Кримом Україна загалом діє в правильному руслі.

Важливий сам факт, що про населення Криму не забули, що правовий контакт з громадянами залишається
Олександра Романцова

‒ З точки зору міжнародних зобов'язань, Україна має відкривати такі центри поблизу окупованої території і забезпечувати соціальні права та надання державних послуг для кримчан. Дуже добре, що це нарешті починають реалізовувати. Зрозуміло, що буде якийсь період налаштування, але важливий сам факт, що про населення Криму не забули, що правовий контакт з громадянами залишається. Хочеться, щоб усе було просто і безболісно, але півострів окупований, і це від початку непроста ситуація. Важливо, щоб Україна зі свого боку спрощувала процедури і покращувала якість сервісу, і мені здається, що вона на правильному шляху. Було б добре створити готельно-адміністративні комплекси, де люди могли б залишатися ночувати, але тут фінансування поки недостатньо, плюс є питання безпеки. Звичайно, ці проблеми потрібно вирішувати.

Олександра Романцова вважає, що регулярні автобусні рейси від адміністративного кордону з Кримом до найближчих населених пунктів у Херсонській області, де працюють інші центри видачі документів, допомогли б вирішити проблему черг.

Ревізія адмінкордону: як змінилися «Чонгар» і «Каланчак» (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:07:36 0:00
Завантажити на комп'ютер


Довідка: 12 лютого в сервісній зоні КПВВ «Чонгар» відкрили Центр надання адміністративних послуг (ЦНАП). За словами начальниці ЦНАП Новотроїцької сільради Ірини Собчишеної, тут можуть надавати 168 видів послуг. Кримчани розкритикували роботу центру.

Раніше в Херсонській ОДА повідомляли, що в сервісній зоні КПВВ «Чонгар» планують «реалізацію хаба ‒ зовсім іншого підходу до надання адміністративних послуг».

15 листопада 2019 року був відкритий рух через оновлений пункт пропуску «Чонгар».

Адмінкордон між материковою Україною і Кримом

Після анексії Криму Росією на початку 2014 року між материковою Україною і півостровом проліг формально адміністративний, але фактично – справжній кордон. У Херсонській області на адмінкордоні з Кримом працюють три контрольні пункти в'їзду/виїзду – «Каланчак», «Чонгар» і «Чаплинка».

(Текст підготував Владислав Ленцев)

XS
SM
MD
LG