Доступність посилання

ТОП новини

«У межах Севастополя купатися не можна»: проблема місцевих пляжів та очисних споруд


Вид на пляж «Учкуєвка» з боку головного входу і автобусної зупинки, Севастополь, 2019 рік
Вид на пляж «Учкуєвка» з боку головного входу і автобусної зупинки, Севастополь, 2019 рік

Холероподібні мікроорганізми виявили на пляжі «Омега» в Севастополі ‒ документ із такими висновками потрапив у розпорядження місцевих ЗМІ минулого тижня. Проте в міському управлінні Роспотребнадзора стверджують, що ці бактерії не можуть викликати захворювання на холеру, і що вони потрапили на пляж через природний рух води.

У червні севастопольський пляж «Хрустальний» закривали для купання через виявлення у воді бактерій ентерококів. Місцеві журналісти та активісти пов'язують подібні випадки з тим, що очисні споруди міста не можуть уже впоратися з навантаженням від населення, що зросло. На реконструкцію цієї інфраструктури російська влада виділила кошти, однак роботи досі не виконані.

Журналіст із Севастополя Давид Аксельрод зазначає, що міські пляжі з цих причин закривають регулярно.

Ситуація абсолютно типова. Щорічно той чи інший пляж закривають через виявлення якоїсь інфекції

– Ситуація абсолютно типова. Щорічно той чи інший пляж закривають через виявлення якоїсь інфекції, бактерій. За тривалістю на різний час ‒ іноді на тиждень, іноді більше, іноді менше. Експерти, з якими мені вдавалося поговорити на цю тему, пов'язують потрапляння бактерій у місця купання громадян із тим, що в Севастополі відсутні очисні станції. Я б навіть не вживав тут слово «реконструкція» ‒ це будівництво. Якщо не брати до уваги наявне грубе очищення каналізаційних вод, уся ось ця рідина йде в море. Багато хто говорить про те, що будь-яке зараження зони купання прямо або побічно пов'язане саме з відсутністю очисних. Зараз будівництво в принципі заморозилося, але рух іде у бюрократичній частині проєкту.

У 2017 році російський уряд Севастополя перерахував у московський «ОФК Банк» 2 мільярди рублів коштів із федерального бюджету, щоб оплатити банківську гарантію для підрядника з будівництва очисних споруд АТ НПП «Біотехпрогресс». Влітку 2018 року банк визнали банкрутом, гроші повернути не вдалося, і почалася судова тяганина з підрядником, яка закінчилася розірванням контракту у квітні 2019 року. Відтоді російський уряд Севастополя почав пошук нового виконавця робіт із будівництва очисних, а уряд Росії пообіцяв виділити ще 2 мільярди рублів на ці цілі. Давид Аксельрод стверджує, що остаточне рішення ще не ухвалене.

‒ Зараз постійно говорять про те, звідки візьмуть нові гроші, хто перерахує та на яких умовах, як їх повертатимуть. Тобто певні плани з оголошенням тендерів, із пошуком фінансів і з комунікацією з федеральними інститутами у зв'язку з цим є. В усякому разі, є видимість комунікації.

Російський громадський активіст, голова організації «Чистий берег. Крим» Володимир Гарначук упевнений, що очисні споруди в Севастополі однозначно збудують.

Володимир Гарначук
Володимир Гарначук
Проблема зі стоками існує в усіх пляжних зонах, окрім Фороса

– Ситуація, звісно, вкрай неприємна і не дає нормально розвиватися місту, цій агломерації, але в цілому вона буде вирішена. Гроші надходитимуть до бюджету, будівництво продовжать. Насправді, проблема зі стоками існує в усіх пляжних зонах, окрім Фороса. Те, що вирішать проблему зі стоками основного колектора в Козачій бухті, не вирішить проблему в інших бухтах, на тому ж пляжі «Омега», де така ж критична ситуація зі стоками. Нагадаю, що туди просто без будь-якого очищення зливаються відходи житлових будинків і всіляких лазень, будинків відпочинку. Фактично це бульйон із бактеріями, в якому розмножується що завгодно. Це і дифтерія, і ентеробактерії, і та ж сама холера. Проблема системна, і вирішуватимуть її ще дуже довго.

Володимир Гарначук стверджує, що на всіх пляжах у межах міста Севастополя взагалі не можна купатися.

Треба закривати пляжі, щоб туди просто не було доступу до того, як вода стане безпечною

– Ви ж не купаєтеся у вигрібній ямі? Там приблизно така ж консистенція хвороботворних бактерій, просто ви не відчуваєте запах у прибережній смузі. Люди часто не розуміють ризиків, і російське авось спричиняє досить тяжкі наслідки. Діти хворіють, дорослі хворіють ‒ подивіться статистику за минулий рік, яка кількість звернень була з інфекційними захворюваннями шлунково-кишкового тракту після купання. Міська межа Севастополя фактично не призначена для купання. Треба закривати пляжі, щоб туди просто не було доступу до того, як вода стане безпечною.

Кримський еколог Маргарита Литвиненко вказує на те, що в Севастополі зараз не проводять такого очищення моря та моніторингу його стану, як до анексії в 2014 році.

Розсудливі місцеві жителі на загальні пляжі не йдуть ‒ вони їдуть у дикі місця купатися

– Дуже легковажне ставлення тих, хто приїжджає до Севастополя, і місцевих жителів до стану моря, до свого здоров'я, коли вони йдуть купатися на міські пляжі. Розсудливі місцеві жителі на загальні пляжі не йдуть ‒ вони їдуть у дикі місця купатися. Звісно, будівництво очисних споруд ‒ найважливіший крок, причому має бути біологічне очищення. Але потрібно подбати і про інше: у Севастопольській бухті досі не з'явилося судно, яке збирало б сміття з моря. Зараз там дуже багато побутового сміття, вже навіть місцева влада визнає, що забруднення нафтопродуктами перевищує норму. Також немає як такого санітарно-епідеміологічного нагляду, який був раніше. Зараз це називається «соціально-гігієнічний моніторинг». Інформація просто не подається в тому обсязі, в якому громадськість хотіла б її знати.

Маргарита Литвиненко наполягає на тому, що в умовах Севастополя санітарно-епідеміологічний контроль має бути всеосяжним і прозорим, щоб усі охочі могли швидко отримати об'єктивну інформацію про стан пляжів.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

  • 16x9 Image

    Олена Ремовська

    Ведуча програм Радіо Крим.Реалії з 2018 року. До цього – кореспондент, редактор і ведуча на Радіо Свобода. Зокрема, брала участь у запуску проекту Радіо Донбасс.Реалії. Автор книги «Говорить Радіо Свобода: iсторія української редакції» (2014). Закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

XS
SM
MD
LG