Доступність посилання

ТОП новини

«Коронавірус ‒ ще один привід порушувати права кримчан»: про заборони проводити мітинги в Криму та Росії


Російська влада поки не відмовляються від проведення голосування за так звану конституційну реформу 22 квітня, незважаючи на розвиток пандемії коронавірусу. Громадянам пропонують серед іншого підтримати обнулення президентських термінів Володимира Путіна. Виборчі дільниці планують відкрити і в анексованому Криму.

Разом з тим і на півострові, і в Росії починають запроваджувати карантинні заходи: від закриття шкіл до заборон на масові заходи. Як пише Радио Свобода, влада Москви, відмовляючись узгодити мітинги проти конституційних поправок, посилаються саме на карантин. Про те, чи можливий організований громадянський протест у таких умовах, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Колишній депутат підконтрольної Кремлю Алуштинської міськради Павло Степанченко був заарештований у Москві після проведення одиночного пікету ще 28 лютого, задовго до запровадження карантинних заходів. Окрім 10-добового арешту, його оштрафували на 15 тисяч рублів. Після звільнення ексдепутат продовжує виходити на пікети. Він розповів Крим.Реалії, які акції протесту відбуваються у Москві в останні дні.

‒ Основні ‒ це, звичайно, проти пакета змін до конституції, де йдеться і про обнулення термінів чинного президента, і про обмеження пріоритету міжнародного права над російським, і про віру в бога. Тобто люди незадоволені не тільки обнуленням, а й багато чим іншим, у них накипіло від цього знущання. Карантин ‒ це, звичайно, привід припиняти невдоволення громадян. Вони хочуть проводити і пікети, і мітинги, а влада по-тихому це все прибирає. Вчора (19 березня ‒ КР) у Москві було два заходи: перший ‒ з приводу спроби рейдерського захоплення підприємства члена Компартії Росії Павла Грудініна, другий ‒ проти будівництва ядерного могильника, Південно-Східної хорди. Окрім того, біля станцій метро стояли одиничні пікети з вимогою свободи політв'язням, проти державного перевороту. Поруч ‒ 15-20 співробітників ОМОНу та поліції. Я здивований тому, скільки їх зігнали.

Павло Степанченко переконаний, що російська влада, посилаючись на карантин, скоро заборонить проводити не тільки мітинги, але й одиночні пікети.

Не можна мовчати, це все вже дістало!
Павло Степанченко

‒ Але я вважаю, що виходити обов'язково потрібно, тому що вони вже вище голови сіли. Скільки можна терпіти це свавілля? Причому цей цирк відбувається на очах у всіх країн. Є сильне невдоволення громадян щодо усіх питань ‒ щодо соціальних, щодо релігійних, щодо проблем політв'язнів, щодо фабрикацій кримінальних справ. Не можна мовчати, це все вже дістало! Конституційна правка з приводу переваги національного права суперечить міжнародним договорам, які Росія сама ж підписала і взяла на себе зобов'язання виконувати. Я вже подав скаргу до ЄСПЛ з приводу порушень у СІЗО, її ще можуть задовольнити. А за іншими, більш глобальним позовами на мільярди, як у справі Михайла Ходорковського, будуть посилатися на поправки й не виконувати. Думаю, міжнародне товариство вживе заходів у зв'язку з цим.

Радіослухач з Криму вважає, що голосувати за конституційні правки варто навіть під час пандемії коронавірусу:

«Я вважаю, що на голосування 22 квітня треба йти і голосувати або «за», або «проти». Якщо ви залишитеся вдома, то порахують тільки тих, хто прийшов. А я б навіть проголосував за обнулення термінів Путіна, якби вони внесли ще одну поправку: графу «проти всіх» на виборах».

Павло Степанченко вважає, що висока явка дасть російській владі зайвий привід легітимізувати це голосування.

‒ Прийдеш на виборчу дільницю, проголосуєш проти, а вони потім скажуть: «Бачите, як у нас все демократично? Були і проти ‒ 10%, були і за ‒ 70%. У нас свобода, але більшість вирішує». При цьому, звичайно ж, був би плюс у тому, якби на голосування прийшло менше половини країни ‒ 30-40%. У будь-якому випадку я піду на голосування, але сам голосувати не буду: збираюся стежити за тим, що відбувається на виборчій дільниці. Я дуже обурений: 20 років вони терпіли, а тепер просто йдуть напролом ‒ карантин чи не карантин. Я закликаю всіх, хто згодний з моєю позицією, виходити на одиничні пікети. Поки що ми ще можемо висловлювати свою позицію.

Активісти російської ініціативи «Стратегія-18» ввечері 18 березня вийшли на вулиці Москви та Санкт-Петербурга з плакатами та одиночними пікетами, щоб підтримати заарештованих кримських татар і нагадати росіянам про події анексії Криму. Одна з учасниць московських акцій, російська громадянська активістка та правозахисниця Віра Лаврешина розповідає, як змінилася ситуація в російській столиці.

‒ Частина активістів 18 березня традиційно виходить до Адміністрації президента і стоїть з портретами політв'язнів ‒ там є усі кримські, українські в'язні Кремля. Наскільки я знаю, ніяких скандальних ситуацій не сталося, хоча зазвичай бувають ексцеси. Зараз у західному окрузі Москви, де завжди дуже людно, багато молоді, народу стало набагато менше. Коли вже активісти їхали назад, то заходили в порожній автобус. У магазині були порожні полиці, ми навіть відео зняли. Тобто зміни відбуваються: може бути, в центрі народу більше, але загалом люди під впливом ситуації з коронавірусом починають ховатися в домівках. Проте одиночні пікети проходять ‒ люди мотивовані тим, що не хочуть бачити вічного Путіна. Їх б'ють, але на їхнє місце стають нові. Явище не масове, але воно не затихає. Люди доведені до відчаю.

На думку Віри Лаврешиної, подальші соціальні потрясіння можуть «довести ситуацію в дещо інертному російському суспільстві до революційної».

‒ Цікаво, що раніше, коли люди бачили український прапор або плакат на тему окупації Криму ‒ хтось міг кидатися з кулаками, плюнути, сказати щось хамське, почати бійку. Потім ця ситуація вирівнялася, стало більше тих, хто співчував. Зараз з приводу в'язнів «Хізб ут-Тахрір» ставлять запитання: невже ці люди дійсно щось зробили таке, що їм дали по 20 років і більше? Ситуація змінюється. Насправді пікети на вулицях важливі для того, щоб поширювати інформацію в Інтернеті ‒ саме там велика кількість народу може побачити наші звернення, тим більше в умовах пандемії коронавірусу.

Голова Кримського антикорупційного комітету Ілля Большедворов раніше анонсував акцію на підтримку кримського казацтва ‒ проти знищення казацьких традицій. Зараз він сумнівається в тому, що мітинг відбудеться, і не тільки через карантин.

‒ У кримських казаків проблеми з працевлаштуванням, а ініціативи, які вони пропонують, місцевою владою не розглядаються. Ми разом з ними неодноразово подавали повідомлення до адміністрації Білогірського району про проведення публічного масового заходу у вигляді пікету. Двічі нам незаконно відмовили, ми збиралися подавати третє, а також заяви в прокуратуру, в суд, але робити цього зараз вже не будемо у зв'язку з забороною на масові заходи через коронавірус. У нас і без цього є проблеми зі свободою зібрань: постійно порушуються права громадян, влада видає необґрунтовані відмови або в різкій формі пропонує перенести наші акції в непублічні місця ‒ нібито всі інші місця зайняті. Так що коронавірусна інфекція дала кримській владі додатковий привід порушувати права громадян. Напевно, це інструмент на тривалий час.

Ілля Большедворов підкреслює, що незадоволений насамперед економічною політикою російської влади в Криму, а голосування щодо конституційних правок вважає другорядним питанням.

Російський філософ і публіцист Ігор Чубайс впевнений, що Володимир Путін заради збереження своєї влади не стане скасовувати голосування 22 квітня через пандемію.

‒ По суті, плани Кремля не змінюються. Навіть більше, вони мають знаковий характер. Путін оголосив, що голосування відбудеться 22 квітня, у розпал епідемії коронавірусу, коли закриваються школи ‒ цим він, по суті, сказав, що йому плювати на те, що люди заразилися. Головна цінність для нього ‒ власна влада, і ніякі зміни навколо його не зупиняють. Опозиція у нас розгромлена: одні сидять, інші вбиті, треті виїхали ‒ до того ж у нас немає лідерів. Хто може закликати на мітинг? У цій ситуації залишається останній шанс ‒ підписи під різного роду зверненнями, петиціями, які пропонують скасувати голосування і не міняти конституцію. Я таких підписав вже пів дюжини. Мабуть, влада Путіна хитається, і він вирішив зробити її залізобетонною: вся судова, законодавча та виконавча влада буде в руках однієї людини.

Влада Путіна хитається, і він вирішив зробити її залізобетонною
Ігор Чубайс

Ігор Чубайс прогнозує зростання протестних настроїв навіть серед тих росіян, які раніше підтримували політику Володимира Путіна та анексію Криму. На думку публіциста, Кремль рано чи пізно втратить підтримку російських силовиків у придушенні масових акцій, оскільки це такі ж громадяни, як і всі інші.

Тим часом голова Центральної виборчої комісії Росії Елла Памфілова 17 березня зробила таку заяву:

«В умовах розгортання пандемії ніхто не збирається проводити голосування. Якщо ближче до 22 квітня буде зрозуміло, і відповідні відомства, Росспоживнагляд і керівництво країни, оцінивши всі можливі ризики, вирішать, що голосування треба переносити ‒ ми до цього готові».

Коронавірусна інфекція COVID-19

Коронавірус SARS-CoV-2, раніше відомий як 2019 nCoV, виявили в Китаї наприкінці 2019 року.

Він викликає захворювання COVID-19. У деяких випадках перебіг хвороби легкий, в інших – із симптомами застуди та грипу, в тому числі з високою температурою і кашлем. Це може перерости в пневмонію, що може бути смертельною. Більшість хворих одужує; помирають переважно люди з ослабленою імунною системою, зокрема літні.

11 березня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров'я визнала спалах захворювання, що викликається новим коронавірусом, пандемією.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

XS
SM
MD
LG