Дефіцит води в Криму поступово розширює географію. Крим.Реалії підрахували, що майже за рік на півострові зникли як мінімум десять річок. Багато інших водойм також виснажені. Стрімко висихають джерела води в центрі й на південно-західному узбережжі півострова.
Ідею цього матеріалу Крим.Реалії запропонував читач, який нещодавно надіслав лист до редакції.
«Часто можна прочитати новини, що пересохла якась річка чи водосховище, а в якомусь місті обмежили подачу води. Але деколи складно зрозуміти картину цілісно. Було б дуже добре, якби ви нанесли ці відомості на мапу і, можливо, періодично її оновлювали. Хоча й вартує така робота дуже багатьох годин аналізу. Дякуємо. Маю велику надію, що це реальне для вас завдання, і ми зможемо побачити відомості щодо Криму ще і в такому вигляді», ‒ йдеться в листі.
Аналіз ситуації вододефіциту в Криму дійсно складно вмістити в одній інфографіці. Ми вирішили розділити історію зневоднення півострова на частини. Першу частину присвячуємо річкам, які через посуху зникають з карти півострова.
Зникла вода
Результатом посушливого літа 2020 року стало зникнення близько десяти водойм з прісною водою.
Серед втрачених ‒ дві гірські річки: Альма, що підживлювала Партизанське водоймище в Сімферопольському районі, та Чорна, яка наповнювала водою Чорноріченське водосховище під Севастополем.
У результаті обидва водосховища перестали отримувати воду.
Торішня кримська спека повністю осушила річку Боса під Севастополем. Вона була лівою притокою річки Чорної, але тепер вода в ній повністю зникла.
Не залишилося й сліду від річки Бага поблизу села Новобобрівське під Севастополем.
Водойми Криму продовжили пересихати й восени минулого року, коли в Криму після спекотного літа так і не дочекалися опадів.
Річка Ліменка пересохла геть. Вичерпалися й інші джерелаКореспондент Крим.Реалії
Так у Криму зникла річка Ліменка у Великій Ялті. «Річка Ліменка пересохла геть. Вичерпалися й інші джерела. На початку вересня на території Голубої Затоки загострилася ситуація з водопостачанням, для місцевих жителів встановили ємності з водою», ‒ повідомляв кореспондент Крим.Реалії.
У Білогірському районі пересохла річка Танасу ‒ права притока річки Біюк-Карасу, що живить Білогірське водосховище.
Танасу пересохла всього за два місяці, оскільки ще на початку літа вода в ній була.
Такого не пам'ятають і старожили. Колодязі теж порожніють. Відбувається щось страшне, і це лякає насЖитель села Кирпичне
Восени в селі Кирпичне Білогірського району вперше за багато років повністю висох ставок, що служив водопоєм для худоби й місцем риболовлі для місцевих жителів.
«Такого не пам'ятають і старожили. Колодязі теж порожніють. Відбувається щось страшне, і це лякає нас. З кожним днем ми все більше стурбовані ситуацією з водою», ‒ говорив кореспонденту Крим.Реалії житель села Кирпичне, який не називає своє ім'я з міркувань безпеки.
Припинила своє існування річка Сарису (з кримськотатарської «Жовта вода»), що текла через місто Білогірськ. За інформацією кореспондента Крим.Реалії, річище, що простягалося на 28 кілометрів, повністю висохло і в ньому не залишилося навіть залишкової води.
«Будь-якою бачив цю річку ‒ і повноводною, і маловодною, але не пригадую, щоб вона висихала, що називається наглухо. Це ще одне свідчення погіршення проблеми вододефіциту в Криму. Надії на зимові опади не виправдалися», ‒ сказав Крим.Реалії активіст громадського руху «Вільний Крим» з Білогірського району Решад Меметов.
На мілині
На межі пересихання опинилася ще низка кримських водойм. Торік у жовтні в Криму пересохла річка Улу-Узень (з кримськотатарської ‒ «Велика ріка»), що впадала в Ізобільненське водосховище у Великій Ялті. Восьмикілометрова річка, що бере початок у кримських горах, у літню пору пересихала до розмірів струмка, а восени й навесні знову наповнювалася. Тепер же від водойми, яка протікала тут десятки років, не залишилося й сліду.
Наприкінці січня стало відомо, що річка Суук-Су, яка вважається найдовшою на Південному узбережжі Криму, настільки обміліла, що перестала впадати в море, як це було раніше.
Гирло річки розташоване біля підніжжя мису Алчак у Судаку. Ще декілька років тому ця річка приносила неприємності місцевим жителям, підтоплюючи їхні будинки. Тепер же вони турбуються, оскільки навіть зимові опади не підняли рівень води в Суук-Су.
На межі висихання опинилася друга за повноводністю в Байдарській долині річка Узунджа ‒ права притока річки Чорної. Минулої осені Узунджа висохла у верхній течії. Однак зимові опади знову наповнили її водою, повідомляє кореспондент .
Невеликий стік після опадів з'явився і в місцевій річці Арманка, що теж майже висохла минулої осені.
З початку січня підвищився і рівень води в річці Бельбек у цій же Байдарській долині.
Минулої осені повідомлялося, що ця річка, яка впадає в Чорне море, повністю пересохла.
Зимові дощі та снігопади також оживили водоспад Су-Учхан (з кримськотатарської мови ‒ «Падаюча вода») у Сімферопольському районі.
Цей водоспад ‒ частина верхньої течії річки Кизилкобінка, витік якої розташований у глибині знаменитих Червоних печер (Кизил-Коба). Ще в січні водоспад помітно обмілів. Однак у лютому знову наповнився, хоча й виглядає не таким повноводним, як у попередні роки.
Що стане з цими водоймами влітку, безпосередньо залежить від кримської погоди. Оскільки саме вона в останні роки регулює кількість прісної води в Криму.
«Де менше води, гірші умови існування»
Водні джерела, що висихають, стають причиною вимирання звичних видів рослин і тварин, а також створюють сприятливі умови для засолення ґрунтів, вважає кримський еколог Маргарита Литвиненко.
Коли йде вода, зменшуються випаровування, клімат стає більш посушливим і менш комфортним для життя людейМаргарита Литвиненко
«Там, де менше води, гіршими стають умови існування для водних і наземних екосистем. Зникають тварини та рослини, не пристосовані до посушливих умов. Наприклад, замість зелених чагарників можуть розростатися ковила й трави, які ростуть на солонцюватих ґрунтах. Коли зменшується кількість прісної води, зменшується і кількість листопадних дерев. Також це може загрожувати зникненням різних видів птахів, зокрема й рідкісних, які сьогодні живуть у кримських заповідниках. Для них зменшення прісних водойм означає зменшення харчової бази», ‒ пояснила вона Крим.Реалії.
Зникнення прісної води, за словами Маргарити Литвиненко, призводить до суттєвих змін клімату та умов проживання в регіоні.
«Коли йде вода, зменшуються випаровування, клімат стає більш посушливим і менш комфортним для життя людей. З видимих наслідків цього може бути напружена ситуація в суспільстві. Вона вже відчувається зараз. Тому що люди активно обговорюють питання, а що буде далі з водою в Криму і як ми всі будемо жити?» ‒ каже еколог.
Проблема вододефіциту на півострові вимагає комплексного вирішення, оскільки самі снігопади в цій ситуації навряд чи допоможуть, вважає Маргарита Литвиненко.
Кримська влада зі свого боку обіцяє збудувати на півострові опріснювачі морської води й шукає нові джерела підземних вод.
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
