Доступність посилання

ТОП новини

Як річки залишають Крим: карта вододефіциту


Пересохла річка Біюк-Карасу поблизу Білогірська, червень 2020 року

Дефіцит води в Криму поступово розширює географію. Крим.Реалії підрахували, що майже за рік на півострові зникли як мінімум десять річок. Багато інших водойм також виснажені. Стрімко висихають джерела води в центрі й на південно-західному узбережжі півострова.

Ідею цього матеріалу Крим.Реалії запропонував читач, який нещодавно надіслав лист до редакції.

«Часто можна прочитати новини, що пересохла якась річка чи водосховище, а в якомусь місті обмежили подачу води. Але деколи складно зрозуміти картину цілісно. Було б дуже добре, якби ви нанесли ці відомості на мапу і, можливо, періодично її оновлювали. Хоча й вартує така робота дуже багатьох годин аналізу. Дякуємо. Маю велику надію, що це реальне для вас завдання, і ми зможемо побачити відомості щодо Криму ще і в такому вигляді», ‒ йдеться в листі.

Аналіз ситуації вододефіциту в Криму дійсно складно вмістити в одній інфографіці. Ми вирішили розділити історію зневоднення півострова на частини. Першу частину присвячуємо річкам, які через посуху зникають з карти півострова.

Зникла вода

Результатом посушливого літа 2020 року стало зникнення близько десяти водойм з прісною водою.

Серед втрачених ‒ дві гірські річки: Альма, що підживлювала Партизанське водоймище в Сімферопольському районі, та Чорна, яка наповнювала водою Чорноріченське водосховище під Севастополем.

У результаті обидва водосховища перестали отримувати воду.

Торішня кримська спека повністю осушила річку Боса під Севастополем. Вона була лівою притокою річки Чорної, але тепер вода в ній повністю зникла.

Міст над пересохлою річкою Боса в Байдарській долині
Міст над пересохлою річкою Боса в Байдарській долині

Не залишилося й сліду від річки Бага поблизу села Новобобрівське під Севастополем.

Річка Бага без води
Річка Бага без води

Водойми Криму продовжили пересихати й восени минулого року, коли в Криму після спекотного літа так і не дочекалися опадів.

Річка Ліменка пересохла геть. Вичерпалися й інші джерела
Кореспондент Крим.Реалії

Так у Криму зникла річка Ліменка у Великій Ялті. «Річка Ліменка пересохла геть. Вичерпалися й інші джерела. На початку вересня на території Голубої Затоки загострилася ситуація з водопостачанням, для місцевих жителів встановили ємності з водою», ‒ повідомляв кореспондент Крим.Реалії.

У Білогірському районі пересохла річка Танасу ‒ права притока річки Біюк-Карасу, що живить Білогірське водосховище.

Висохле річище річки Танасу біля села Кирпичне Білогірського району, вересень 2020 року
Висохле річище річки Танасу біля села Кирпичне Білогірського району, вересень 2020 року

Танасу пересохла всього за два місяці, оскільки ще на початку літа вода в ній була.

Такого не пам'ятають і старожили. Колодязі теж порожніють. Відбувається щось страшне, і це лякає нас
Житель села Кирпичне

Восени в селі Кирпичне Білогірського району вперше за багато років повністю висох ставок, що служив водопоєм для худоби й місцем риболовлі для місцевих жителів.

«Такого не пам'ятають і старожили. Колодязі теж порожніють. Відбувається щось страшне, і це лякає нас. З кожним днем ми все більше стурбовані ситуацією з водою», ‒ говорив кореспонденту Крим.Реалії житель села Кирпичне, який не називає своє ім'я з міркувань безпеки.

Припинила своє існування річка Сарису (з кримськотатарської «Жовта вода»), що текла через місто Білогірськ. За інформацією кореспондента Крим.Реалії, річище, що простягалося на 28 кілометрів, повністю висохло і в ньому не залишилося навіть залишкової води.

Річка Сарису в Білогірському районі, лютий 2021 року
Річка Сарису в Білогірському районі, лютий 2021 року

«Будь-якою бачив цю річку ‒ і повноводною, і маловодною, але не пригадую, щоб вона висихала, що називається наглухо. Це ще одне свідчення погіршення проблеми вододефіциту в Криму. Надії на зимові опади не виправдалися», ‒ сказав Крим.Реалії активіст громадського руху «Вільний Крим» з Білогірського району Решад Меметов.

На мілині

На межі пересихання опинилася ще низка кримських водойм. Торік у жовтні в Криму пересохла річка Улу-Узень (з кримськотатарської ‒ «Велика ріка»), що впадала в Ізобільненське водосховище у Великій Ялті. Восьмикілометрова річка, що бере початок у кримських горах, у літню пору пересихала до розмірів струмка, а восени й навесні знову наповнювалася. Тепер же від водойми, яка протікала тут десятки років, не залишилося й сліду.

Річка Улу-Узень
Річка Улу-Узень

Наприкінці січня стало відомо, що річка Суук-Су, яка вважається найдовшою на Південному узбережжі Криму, настільки обміліла, що перестала впадати в море, як це було раніше.

Гирло річки Суук-Су біля мису Алчак, січень 2021 року
Гирло річки Суук-Су біля мису Алчак, січень 2021 року

Гирло річки розташоване біля підніжжя мису Алчак у Судаку. Ще декілька років тому ця річка приносила неприємності місцевим жителям, підтоплюючи їхні будинки. Тепер же вони турбуються, оскільки навіть зимові опади не підняли рівень води в Суук-Су.

На межі висихання опинилася друга за повноводністю в Байдарській долині річка Узунджа ‒ права притока річки Чорної. Минулої осені Узунджа висохла у верхній течії. Однак зимові опади знову наповнили її водою, повідомляє кореспондент .

Річка Узунджа, січень 2021 року
Річка Узунджа, січень 2021 року

Невеликий стік після опадів з'явився і в місцевій річці Арманка, що теж майже висохла минулої осені.

З початку січня підвищився і рівень води в річці Бельбек у цій же Байдарській долині.

Річка Бельбек, січень 2021 року
Річка Бельбек, січень 2021 року

Минулої осені повідомлялося, що ця річка, яка впадає в Чорне море, повністю пересохла.

Зимові дощі та снігопади також оживили водоспад Су-Учхан (з кримськотатарської мови ‒ «Падаюча вода») у Сімферопольському районі.

Водоспад Су-Учхан, 14 лютого 2021 року
Водоспад Су-Учхан, 14 лютого 2021 року

Цей водоспад ‒ частина верхньої течії річки Кизилкобінка, витік якої розташований у глибині знаменитих Червоних печер (Кизил-Коба). Ще в січні водоспад помітно обмілів. Однак у лютому знову наповнився, хоча й виглядає не таким повноводним, як у попередні роки.

Що стане з цими водоймами влітку, безпосередньо залежить від кримської погоди. Оскільки саме вона в останні роки регулює кількість прісної води в Криму.

«Де менше води, гірші умови існування»

Водні джерела, що висихають, стають причиною вимирання звичних видів рослин і тварин, а також створюють сприятливі умови для засолення ґрунтів, вважає кримський еколог Маргарита Литвиненко.

Коли йде вода, зменшуються випаровування, клімат стає більш посушливим і менш комфортним для життя людей
Маргарита Литвиненко

«Там, де менше води, гіршими стають умови існування для водних і наземних екосистем. Зникають тварини та рослини, не пристосовані до посушливих умов. Наприклад, замість зелених чагарників можуть розростатися ковила й трави, які ростуть на солонцюватих ґрунтах. Коли зменшується кількість прісної води, зменшується і кількість листопадних дерев. Також це може загрожувати зникненням різних видів птахів, зокрема й рідкісних, які сьогодні живуть у кримських заповідниках. Для них зменшення прісних водойм означає зменшення харчової бази», ‒ пояснила вона Крим.Реалії.

Маргарита Литвиненко
Маргарита Литвиненко

Зникнення прісної води, за словами Маргарити Литвиненко, призводить до суттєвих змін клімату та умов проживання в регіоні.

«Коли йде вода, зменшуються випаровування, клімат стає більш посушливим і менш комфортним для життя людей. З видимих наслідків цього може бути напружена ситуація в суспільстві. Вона вже відчувається зараз. Тому що люди активно обговорюють питання, а що буде далі з водою в Криму і як ми всі будемо жити?» ‒ каже еколог.

Проблема вододефіциту на півострові вимагає комплексного вирішення, оскільки самі снігопади в цій ситуації навряд чи допоможуть, вважає Маргарита Литвиненко.

Кримська влада зі свого боку обіцяє збудувати на півострові опріснювачі морської води й шукає нові джерела підземних вод.

Водопостачання Криму

Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році, постачання води на півострів припинили.

Запаси води в Криму поповнюють із водосховищ природного стоку та підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові. Влада Криму регулярно закликає жителів півострова економити воду.

  • 16x9 Image

    Вікторія Веселова

    Кримська журналістка, оглядач політичних, економічних і соціальних тем в анексованому Росією Криму. З Крим.Реалії співпрацює з 2014 року. З метою безпеки справжнє ім'я та інші відомості про автора не розкриваються.

XS
SM
MD
LG