Доступність посилання

ТОП новини

«Кримські резиденти» Держдуми: робота кримчан у російському парламенті й нові вибори


Наталя Поклонська в 2014 році

У Росії стартує виборча кампанія перед виборами в Держдуму, які призначені на єдиний день голосування у вересні 2021 року. Це вже другі вибори до російського парламенту, які проведуть в анексованому Криму. Україна, США, Євросоюз і низка інших країн світу вважають ці голосування незаконними.

У 2016 році депутатами російського парламенту від анексованого півострова стали вісім осіб ‒ сім від Криму та один від Севастополя: Костянтин Бахарєв, Михайло Шеремет, Світлана Савченко, Наталія Поклонська, Андрій Козенко, Руслан Бальбек, Павло Шперов і Дмитро Бєлік. Кримське відділення партії «Единая Россия» призначило внутрішні праймеріз перед новими виборами на 24-29 квітня. Для участі в них вже зареєструвалися Костянтин Бахарєв та Олексій Черняк, який займає посаду голови Комітету російського парламенту Криму з туризму, курортів та спорту. Про своє бажання знову брати участь у виборах повідомила Наталія Поклонська. Про роботу пов'язаних з Кримом російських депутатів і майбутнє голосування йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Російський політолог, член партії «Яблоко» Іван Большаков висловив Крим.Реалії думку, що майбутні парламентські вибори будуть складними для російської опозиції, а електронне голосування в деяких регіонах дасть владі додаткові можливості для фальсифікацій.

‒ Вибори в Росії не конкурентні вже давно, і це пов'язане перш за все з політичним режимом, з тим, як проходить виборча кампанія, з тим, що основні ЗМІ контролюються Кремлем. Тому в опозиції набагато менше можливостей, щоб донести свою інформацію до потенційного виборця. На цих виборах планується електронне голосування, але слава богу, що воно планується тільки в шести регіонах, зокрема в Москві, де виборці давно не дуже активно голосують за «Единую Россию». Тут є основне питання щодо прозорості та довіри учасників: електронне голосування неможливо проконтролювати пересічному виборцю. Це можуть зробити тільки технічні фахівці, і то не всі. А оскільки немає контролю, то не буде й довіри. У Росії впроваджувати електронне голосування ‒ це давати можливості для масових фальсифікацій, тому ми виступаємо проти.

Іван Большаков
Іван Большаков

Щодо роботи Держдуми сьомого скликання, Іван Большаков оцінює її вкрай негативно.

Кримський консенсус, який був ще на виборах 2016 року, нарешті закінчився
Іван Большаков

‒ Вона перш за все ухвалювала репресивні закони ‒ нескінченні заборони, обмеження. У цьому сенсі всі чотири думські парламентські партії ‒ «Единая Россия», ЛДПР, КПРФ, «Справедливая Россия» ‒ виступають як одна єдина монолітна партія влади. У дуже рідкісних питаннях вони голосували по-різному, тому, звичайно, ці чотири партії є провідниками, виконавцями, інструментами реалізації курсу президента Володимира Путіна. Дуже багатьом виборцям це набридло, вони хочуть змін: протестні настрої в Росії ростуть, рейтинги влади падають ‒ через нескінченну брехню, через нескінченні заборони, через підвищення пенсійного віку, через те, що влада не впоралася з проблемами в умовах пандемії коронавірусу. Кримський консенсус, який був ще на виборах 2016 року, нарешті закінчився, його вплив на мобілізацію сильно знизився.

Іван Большаков вважає, що така ситуація все ж дає можливість опозиційним партіям на кшталт «Яблока» отримати представництво в Держдумі.

Кримський політолог Євгенія Горюнова, яка живе та працює на материковій частині України, вважає, що здебільшого російські депутати з анексованого Криму обслуговують інтереси влади та різних груп впливу.

‒ Представництво інтересів Криму, кримчан, на перший погляд, є ‒ наприклад, спрощення деяких процедур, типу прийом у громадянство Росії для тих, хто живе в Криму, або ж кримчан за його межами. Словом, це розширення російської бази Криму. Далі є безліч законопроєктів, пов'язаних з економічною діяльністю ‒ про держзакупівлі, про вільну економічну зону тощо. Я б сказала, що ці законопроєкти більшою мірою лобіюють інтереси не кримчан, а швидше кримської регіональної влади ‒ Сергія Аксенова та компанії. Ті питання, які він сам не може вирішити, він проштовхує через законодавчі акти російського рівня за допомогою своїх депутатів у Держдумі. На цьому тлі цікава активність Михайла Шеремета ‒ 140 з гаком законопроєктів, причому в абсолютно різних сферах. Мені здається, його використовує не тільки кримська влада, але й інші російські структури.

Євгенія Горюнова
Євгенія Горюнова

Дійсно, судячи з інформації, опублікованої на сайті Держдуми, Михайло Шеремет став рекордсменом серед кримських депутатів, виступивши співавтором 141 законопроєкту. При цьому найефективнішим виглядає Дмитро Бєлік, який увійшов до числа ініціаторів у 97 законопроєктах, більше ніж 90% з них ухвалені та опубліковані в «Парламентской газете». Співавтором найменшої кількості ініціатив став Павло Шперов, обраний від ЛДПР: за ним числяться тільки 10 законопроєктів, з яких ухвалені та опубліковані наразі лише п'ять. Євгенія Горюнова переконана, що цьому депутату просто не дістається багато роботи від сторонніх ініціаторів.

Російський парламент ‒ абсолютно несамостійний орган, і він працює тільки в залежності від побажань президента
Євгенія Горюнова

‒ Шперов практично не пов'язаний з Кримом, це швидше просто особа, а не законодавець. Той випадок, коли людину відіслали сидіти в Держдуму ‒ і він сидить. Російський парламент ‒ абсолютно несамостійний орган, і він працює тільки в залежності від побажань президента. В цьому випадку грає роль і те, що Шперов потрапив до Держдуми від ЛДПР, адже основним провідником законів виступає «Единая Россия». Ось, наприклад, Руслан Бальбек та Наталія Поклонська пропонують законопроєкти, пов'язані зі спрощенням отримання російського громадянства для населення окупованих районів Донецької та Луганської області. Частина з них ухвалена, частина на доопрацюванні. Я думаю, це не просто так, оскільки Бальбек і Поклонська так чи інакше пов'язані з Україною, тобто таким чином у Держдумі намагаються використовувати депутатів за певними напрямами.

Редакція Крим.Реалії провела порівняння й за іншим показником ‒ декларацій про доходи депутатів Держдуми від анексованого Криму за 2016 та 2019 роки. Так, у Руслана Бальбека в безоплатному користуванні є депутатська квартира на 121 квадратний метр, а також дві земельні ділянки на 800 і 950 квадратних метрів, два будинки. У порівнянні з декларацією 2016-го річний прибуток зріс з 2,3 мільйона рублів до 5,4 мільйона рублів. Прибутки дружини, які у 2016 році становили більше ніж мільйон рублів, у декларації Бальбека відсутні.

Прибутки Наталії Поклонської зросли приблизно так само. Щодо нерухомості, 2016 року в користуванні Поклонської та її дочки перебували дві службові квартири ‒ депутатська та прокурорська. У декларації 2019 років присутні ті ж квартири й земельна ділянка для індивідуального житлового будівництва, на 1014 квадратних метрів.

Михайло Шеремет у 2016 році декларував, що не володіє нічим, і тільки на дружину записав 10 соток під житлове будівництво, а також машину Toyota RAV4. У безоплатному користуванні Шеремета є депутатська квартира та кімната. До 2019 року у власності його сім'ї з'явилася квартира на 55 квадратних метрів, а тих 10 соток під житловий будинок у дружини вже немає, але є сім соток під дачне господарство.

Зовсім нічого не було у 2016 році у власності Павла Шперова ‒ лише службова квартира та житловий будинок у безоплатному користуванні. Ще один будинок і ділянка, зазначені в декларації Шперова, належать його дружині. Без особливих змін залишився майновий стан Дмитра Бєліка: він як володів одним нежитловим приміщенням на 59 квадратних метрів, так і володіє. Зате його дружина, судячи з декларацій, з 2016 до 2019 року придбала у власність дві земельні ділянки майже на 15 соток і половину нежитлового приміщення на 517 квадратних метрів. За декларацією 2016 року дружина Бєліка вже володіла однією ділянкою та трьома житловими будинками.

На думку Євгенії Горюнової, ці декларації далеко не повністю відображають справжнє матеріальне становище депутатів.

Держдума ‒ дуже непогане джерело прибутків, і ті, хто туди потрапив, значно покращили своє матеріальне становище, навіть якщо й не показують це громадськості
Євгенія Горюнова

‒ Особливо це видно у випадку з Шереметом: стільки років людина працює, стільки законопроєктів подає ‒ і за все це нічого не отримує. Зараз Держдума ‒ дуже непогане джерело прибутків, і ті, хто туди потрапив, значно покращили своє матеріальне становище, навіть якщо й не показують це громадськості. Думаю, є навіть певна вказівка від керівництва Росії, щоб депутати не хвалилися своїми статками. А ось у російському парламенті Криму депутати показують по двадцять ділянок, декілька будинків, тобто для місцевої еліти в цьому сенсі можливостей більше. У випадку з Поклонською, швидше за все, вона показала стільки всього, оскільки до неї прикута увага преси, а той же Шеремет ЗМІ особливо не цікавить.

Євгенія Горюнова переконана, що новий склад «кримського корпусу» депутатів Держдуми буде повністю узгоджений з Кремлем. Політолог прогнозує, що Наталія Поклонська не буде переобрана, а Руслан Бальбек залишиться, оскільки він представляє в Держдумі кримських татар. Кримський публіцист і журналіст Микола Семена, який виїхав з півострова після переслідувань, згодний з оцінкою щодо Поклонської.

‒ Вибори в Росії перетворилися на абсолютно керовану процедуру, так що за одним списком зареєстрованих кандидатів можна сказати, хто пройде, а хто ні. Думаю, що Черняк і Бахарєв пройдуть, а Поклонська вже ні, оскільки вона вплуталася в декілька конфліктних ситуацій і продемонструвала зайву, з точки зору російської влади, незалежність. Я думаю, їй доведеться обирати інше місце для докладання своїх бурхливих сил. Взагалі, до нових виборів готуються кандидати, які будуть посилено демонструвати російський патріотизм та українофобію. Саме цим шляхом вони будуть переконувати виборців голосувати тільки за них.

Микола Семена
Микола Семена

Журналісти Крим.Реалії в межах підготовки цього матеріалу намагалися безліччю способів зв'язатися з Русланом Бальбек, Наталією Поклонською та іншими депутатами Держдуми від анексованого Криму ‒ через помічників, за особистими номерами телефонів, у соціальних мережах. Проте ніяких відповідей жодним чином отримано не було. Редакція залишає за депутатами Держдуми від включеного Криму право прокоментувати наведені вище оцінки в цьому або наступних матеріалах.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

  • 16x9 Image

    Сергій Мокрушин

    Народився в місті-герої Керчі. Отримав диплом Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за спеціальністю «журналістика». Починав роботу на ДТРК «Крим», останні 4 роки до окупації вів тему бюджетних закупівель і корупції в Кримському центрі журналістських розслідувань. Виїхав з Криму через рік після окупації. 

XS
SM
MD
LG