Доступність посилання

ТОП новини

Віталій Портников: «Мобілізація» як етнічна чистка


Президент Росії Володимир Путін (праворуч) та міністр оборони Сергій Шойгу на тлі мобілізованих до російської армії. Колаж
Президент Росії Володимир Путін (праворуч) та міністр оборони Сергій Шойгу на тлі мобілізованих до російської армії. Колаж

Рубрика «Погляд», спеціально для Крим.Реалії

Оголошена російським президентом Володимиром Путіним мобілізація громадян до Збройних сил РФ, схоже, вже стала фактором, що дестабілізує і саму державу, і його пропаганду. Російські офіційні медіа не в змозі приховати від співгромадян втечу десятків тисяч людей до сусідніх країн – «втішати» Володимира Путіна довелося його білоруському союзнику Олександру Лукашенку. Нерозуміння самих цілей мобілізації, путінський обман – ще кілька місяців тому російський президент обіцяв співгромадянам, що ніякої мобілізації не буде – все це дозволяє говорити не лише про новий етап війни, а й новий етап зміни суспільних настроїв серед самих росіян.

При цьому, якщо етнічні росіяни стурбовані, насамперед, власним порятунком, то народам Росії доводиться думати ще й про національне виживання. Масштабна мобілізація – це тисячі молодих чоловіків, котрі не повернуться з війни.

Але те, що в житті російського народу може здаватися статистикою, – хоч і в цьому випадку немає жодних сумнівів, що за кожною цифрою стоїть занапащене владою життя – для народів, наприклад, Дагестану може виявитися питанням самого національного існування. Можливо, саме тому в цій республіці спалахнули перші масові протести?

Дагестанські жінки на цій війні можуть втратити не лише чоловіків, братів і синів. Вони можуть втратити Батьківщину

Подивіться на кількість представників кожного з дагестанських народів – найбільші з них не перевищують кількох сотень тисяч, а більшість – кілька десятків тисяч. Порівняйте з ймовірними цифрами мобілізації. І, можливо, ви зрозумієте, чому так схвильовані дагестанські жінки, – на цій війні вони можуть втратити не лише чоловіків, братів і синів. Вони можуть втратити Батьківщину.

Люди біля республіканського збірного призовного пункту протестують проти оголошеної президентом Росії мобілізації. Республіка Дагестан, Махачкала, 22 вересня 2022 року
Люди біля республіканського збірного призовного пункту протестують проти оголошеної президентом Росії мобілізації. Республіка Дагестан, Махачкала, 22 вересня 2022 року
Кожна повістка, що приходить у кримськотатарську родину, нагадує про те, як вирішував проблему стародавнього народу Йосип Сталін

Приклад анексованого Криму показує, що Кремль може свідомо використовувати мобілізацію як інструмент етнічної чистки. Кожна повістка, що приходить у кримськотатарську родину, нагадує про те, як вирішував проблему стародавнього народу Йосип Сталін, який остаточно «очистив» Крим від корінного населення.

Схоже, Володимир Путін не може піти шляхом відкритих депортацій, але може скористатися можливістю, яку експерти називають прихованою демографічною міною. Саме це, на мою думку, в Криму зараз і відбувається.

Російська мобілізація в Керчі, автобуси для мобілізованих біля керченського військкомату. Крим, 23 вересня 2022 року
Російська мобілізація в Керчі, автобуси для мобілізованих біля керченського військкомату. Крим, 23 вересня 2022 року
Президент України заявив про «свідому спробу знищити кримськотатарську націю», і його слова почули у всьому світі

Але на проблеми кримських татар звертає увагу Україна, керівництво якої вважає себе відповідальним нагадувати світові про долі співгромадян, які опинилися під російською окупацією. Президент України заявив про «свідому спробу знищити кримськотатарську націю», і його слова почули у всьому світі.

Але в народів Дагестану, в інших народів Північного Кавказу, у бурятів, тувинців чи удмуртів інший президент – Володимир Путін. І навряд чи він говоритиме про таку спробу знищити ці та інші корінні народи Росії, скориставшись мобілізацією як найзручнішою та найпростішою можливістю.

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Визнання кримських татар корінним народом

Верховна Рада України 20 березня 2014 року визнала кримських татар корінним народом Криму. Таким чином Україна приєдналася до Декларації ООН про права корінних народів. За відповідну заяву проголосували 283 депутата. Україна виступила з гарантією збереження і розвитку етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності кримськотатарського народу як корінного народу і всіх національних меншин України. Меджліс і Курултай кримських татар визнані представницькими органами народу.

Щороку 9 серпня відзначається міжнародний день корінних народів світу. Він затверджений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН в 1994 році.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.

  • 16x9 Image

    Віталій Портников

    Київський журналіст, оглядач Радіо Свобода та Крим.Реалії. Співпрацює з Радіо Свобода з 1991 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

     

XS
SM
MD
LG