Держдума Росії в першому читанні ухвалила два законопроєкти, які покликані повернути систему витверезників, скасовану ще в 2011 році. Як говориться в пояснювальній записці, «за інформацією МВС Росії, кількість злочинів, скоєних особами в стані алкогольного сп'яніння, з 2011 до 2018 року зросла на 34,9%».
Передбачається, що нові витверезники відкриватимуть на основі державно-приватного партнерства. Один із законопроєктів розширює повноваження поліцейських, дозволяючи їм привозити п'яних людей не тільки до медичних установ для надання допомоги, але й до витверезників. Окрім цього, співробітники МВС зможуть на підставі письмових скарг доставляти туди тих, хто може завдати шкоди іншим людям або пошкодити майно.
Керівник російської Міжрегіональної громадської організації захисту прав споживачів «Громадський патруль» Ростислав Антонов переконаний, що повернення витверезників допоможе врятувати чимало людських життів.
‒ Поки не можу сказати, як закон буде реалізований на практиці, але він потрібний і корисний. Дійсно, у нас є проблема, що людину у стані алкогольного сп'яніння, м'яко скажемо, нікуди подіти. Вона залишається в родині, вона загрожує безпеці людей довкола. Таких громадян необхідно приводити до тями. Поліція не бажає ними займатися, медики теж: людина може поводитися агресивно, неадекватно, завдати шкоди не тільки собі, а й тим же медпрацівникам. Буквально сьогодні натрапив на новину, що одне сибірське містечко проводить тендер на держзакупівлі з вивезення трупів з вулиць. Передбачається, що за зиму замерзнуть близько 18 осіб. Зрозуміло, що це відбувається переважно під дією алкоголю, відповідно, якщо буде працювати закон про витверезники, ці люди будуть врятовані. Їх заберуть, вони потраплять у тепле місце, відіспляться і, може бути, навіть повернуться в суспільство.
Одне сибірське містечко проводить тендер на держзакупівлі з вивезення трупів з вулиць
Ростислав Антонов вказує на те, що за останні роки в Росії за статистикою скорочується кількість людей, що п'ють.
‒ Тобто проблема пияцтва зараз стоїть не так гостро, як 20-30 років тому, у 90-і роки. Проте вона є, і людей потрібно реабілітувати. Я вважаю, якщо ми створюємо витверезники, то треба допомагати людям позбутися від цієї недуги... Звичайно, хто б цим не займався, завжди є ризик зловживань. Чи буде це спеціальна служба, чи буде це поліція або медики ‒ завжди є ймовірність, що людина доїде додому без грошей або без документів. Питання тільки в контролі: наскільки люди будуть дорожити своїм робочим місцем, щоб собі такого не дозволяти, і яка буде відповідальність. Я вважаю, що форма державно-приватного партнерства ‒ нормальна. Людина має платити за свій порок.
За словами колишнього начальника відділу МВС з керівництва витверезниками на півострові Костянтина Коршунова, до ліквідації системи в Криму працювали 11 медвитверезників, а в Керчі функціонував спеціальний лікувально-трудовий профілакторій, який допомагав у реабілітації хронічних алкоголіків. В Україні рішення про закриття всіх витверезників було ухвалене ще в 1999 році.
Лікар-нарколог з Криму Асан Кадиров відзначає, що вилікувати людину від алкоголізму можна тільки за допомогою комплексної терапії.
Для кожної стадії алкоголізму характерні певні зміниАсан Кадиров
‒ Витверезники ‒ це більше соціальна проблема, ніж медична, тому що там не лікують. За радянських часів витверезники грали таку роль: потрапив туди, повідомили на роботу, звідти направили в лікувально-трудовий профілакторій. Зараз це реабілітаційні центри, які за гроші утримують хворих у певних умовах. Раніше була ідеологія, прагнули до чогось, а зараз немає. Якщо цю проблему спробують вирішити в глобальному плані, це буде плюс. Знову ж: самостійно витверезники нічого не вирішать. Алкоголізм ‒ це хвороба, і є дуже багато різних підходів до лікування. Ефективність залежить від багатьох чинників: від особливостей організму, від менталітету, від інтелекту, від віку. Найголовніше ‒ динаміка. Для кожної стадії алкоголізму характерні певні зміни. Просто прокапати й випустити неможливо.
Творець і доглядач «Музею Совка» в Одесі Дмитро Бакаєв розповідає, як з п'яними поводилися в останні роки Радянського Союзу.
‒ Мені пощастило спостерігати роботу останнього витверезника в Одесі. Працював він за радянськими принципами, це було жахливо. Там була жінка-медсестра в білому халаті. У неї був десяток нервових тиків, і вона з посмішкою говорила, що «сьогодні ми зробили всього чотири «ластівки». Це коли п'яного сповивають, зв'язують на дощаному тапчані так, що він не може поворухнутися, а руки заводять за спину. Так у моїй присутності зв'язали молоду дівчину: її роздягнули догола, затягли руки за спиною так, що вони заніміли, і залишили. Причому це був лютий, в ізоляторі було дуже холодно. Молодий міліціонер зв'язав її і пішов собі, а вона кричала, це було моторошно. Витверезник нагадував катівню з усіма наслідками. Проблема полягала не тільки в ставленні до людей, яке було скотським, а в самих співробітниках, у яких вже була професійна деформація.
«Сьогодні ми зробили всього чотири «ластівки»
Дмитро Бакаєв переконаний, що в тоталітарній або авторитарній системі навряд чи вийде створити гуманні витверезники.
‒ У нормальних країнах існують спеціальні служби та громадські організації. Наприклад, «Червоний ніс» ‒ це канадська організація, яка забирає з вулиць п'яних людей, особливо в холодну пору, і доставляє в лікарні. Але в тоталітарній державі все прагнуть вирішити таким чином, як і було при совку: побиттям, колючим дротом, «ластівкою» ‒ все це здається нормальним.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
