У російському уряді Криму стверджують, що, незважаючи на санкції, експорт товарів з півострова виріс за підсумками 2020 року. Так, голова підконтрольного Кремлю Міністерства економічного розвитку Криму Дмитро Шеряко раніше говорив, що за 9 місяців минулого року місцевий експорт склав близько 26,2 мільйона доларів.
Таким чином, за інформацією Шеряка, у порівнянні з показниками аналогічного періоду 2019 року, зростання експорту склало 8,6%. Російський чиновник також назвав серед найбільших торговельних партнерів анексованого Криму Україну з 43% від загальних експортних обсягів, Білорусь з 20,7%, Китай з 13,2% та Індію з 10%. Шеряко стверджує, що в ці країни з півострова вивозять переважно продовольчі товари, сировину для їх виробництва, продукцію машинобудування та хімічної галузі. При цьому офіційний Київ вважає незаконною будь-яку торгівлю з тимчасово окупованим Кримом.
Про те, яким чином такий експорт можливий в умовах санкцій та як він співвідноситься з показниками до 2014 року, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Російське Міністерство сільського господарства Криму 26 березня повідомило, що у 2020 році тільки експорт продукції агропромислового комплексу з Криму склав 18,2 мільйона доларів: зокрема, кримську пшеницю нібито купують Єгипет, Лівія, Саудівська Аравія, Судан, Нігерія, Туреччина, Арабські Емірати та Ізраїль, а вино ‒ Україна, Казахстан, Киргизія, Білорусь та Китай.
За минулі сім років у Криму не було створено нічого такого, що могло б становити інтерес на зовнішніх ринкахОлександр Басов
Економічний оглядач із Криму Олександр Басов розповів Крим.Реалії, що після початку анексії кримський експорт помітно збіднів.
‒ За минулі сім років у Криму не було створено нічого такого, що могло б становити інтерес на зовнішніх ринках, скажімо. Все, що традиційно вироблялося в Криму, виробляється і зараз ‒ щоправда, на жаль, обсяги значно скоротилися, причому за деякими напрямками у десятки разів. Крим, може, щось зараз і експортує за абсолютно незаконними, сірими схемами, але це переважно продукти або сировина для їх виробництва, для кормів, а також продукція технічного напряму ‒ деяких підприємств машинобудівної галузі на півночі Криму. Це, власне, все. Однак до 2014 року Крим співпрацював з понад сотнею країн світу, і основний експорт становила продукція хімічного напрямку, на другому місці ‒ машинобудування, потім ‒ сільське господарство. Причому це були не корми та насіння, а вина, які везли й в Азію, і в європейські країни.
Олександр Басов вказує на те, що перед початком російської анексії торгові обороти Криму були в десятки разів більші.
Загальний торговий оборот становить 20 або 30 мільйонів доларів ‒ тобто ми бачимо падіння в сорок з гаком разівОлександр Басов
‒ Так, у 2013 році Крим експортував своєї продукції приблизно на 900 з гаком мільйонів доларів, а імпортував трохи більше ніж на один мільярд 100 мільйонів. Причому все це за прямими договорами, тобто Крим співпрацював з різними країнами, а не працював через якісь фірми-прокладки, як зараз. Сьогодні ж нам кажуть, що загальний торговий оборот становить 20 або 30 мільйонів доларів ‒ тобто ми бачимо падіння в сорок з гаком разів. У загальному розрізі нашої кримської економіки це абсолютно мізерна кількість. Усі ці угоди перебувають у межовому стані між законною та незаконною діяльністю. Наприклад, щоб експортувати з Криму зерно, створюється російська фірма, тому що при завантаженні через якийсь термінал у Криму судноплавна компанія потрапить під санкції. Таких заарештованих суден уже декілька десятків.
Таким чином, зазначає Олександр Басов, без можливості укладати договори безпосередньо кримські експортери мають додаткові витрати, пов'язані з підвищеним оподаткуванням товарів.
Президент російської Торгово-промислової палати Криму, керівник місцевого відділення організації «ОПОРА РОСІЇ» Сергій Діюк, навпаки, позитивно оцінює кримський експорт і зусилля бізнесу з пошуку нових ринків в умовах санкцій.
Найбільший за ємністю ринок ‒ китайський: він динамічно розвиваєтьсяСергій Діюк
‒ Можу похвалити кримчан: вони переорієнтували свої потоки в першу чергу, напевно, на Азію, на країни Африки, які не запроваджують санкції та із задоволенням отримують товари з Криму. Найбільший за ємністю ринок ‒ китайський: він динамічно розвивається, з готовністю приймає нові товари ‒ і чай, і вино, і сільгосппродукцію. Щодо Африки я до кінця інформацією не володію, але знаю, що переговори нашими виробниками велися. Думаю, незабаром побачимо результати. Ну і плюс, звичайно, Крим працює на внутрішній ринок Російської Федерації, про нього теж не потрібно забувати. Особливо це стосується продовольства, там потік досить відчутний.
При цьому Сергій Діюк зізнається, що про постачання кримської продукції на материкову частину України ‒ якому російські чиновники приписують майже половину «експорту» ‒ у нього інформації немає.
Тим часом журналісти Крим.Реалії надіслали запит до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України щодо ввезення кримських товарів й отримали таку відповідь:
«У Міністерства відсутня інформація щодо статистичних показників торгівлі з тимчасово окупованою територією Автономної Республіки Крим, оскільки Мінекономіки є користувачем статистичної інформації з питань зовнішньої торгівлі, яку отримує від Держстату, і вона не містить вищезазначених відомостей. Згідно з постановою Кабінету міністрів України, на період тимчасової окупації заборонене постачання товарів і послуг в умовах будь-яких митних режимів з тимчасово окупованої території на іншу частину території України і/або з іншої частини території України на тимчасово окуповану територію, за винятком окремих товарів».
Колишній заступник постійного представника України в Криму Ізет Гданов у коментарі Крим.Реалії сказав, що в окупованому Криму «дуже потужно працює пропаганда», тому, за його оцінкою, довіряти інформації російських чиновників про постачання кримської продукції на материкову частину України не варто.
Зі свого боку Олександр Басов висловлює сумніви в тому, що країни, які приймають кримську продукцію, офіційно підтримують цей експорт або взагалі обізнані про його джерела.
Китай ніколи не надішле жодного державного чиновника до Криму, оскільки не визнає тут юрисдикції РосіїОлександр Басов
‒ Я допускаю думку, що кінцеві споживачі кримської продукції навіть не мають уявлення про її походження, тому що вона приходить до них із сертифікатами, які видані, наприклад у Новоросійську. Саме тут іде перевалка, зокрема, зерна. Що стосується Китаю, він ніколи не визнавав Крим частиною Російської Федерації. У колишні роки ми приймали китайські делегації, і вони дійсно цікавилися постачанням кримських вин, зерна. Це були контакти на дійсно серйозному рівні, а сьогодні Китай ніколи не надішле жодного державного чиновника до Криму, оскільки не визнає тут юрисдикції Росії. Інші азійські держави так само, як і Китай, жорстко централізовані, і якщо є позиція керівництва країни щодо невизнання Криму у складі Росії, то ні про які державні делегації й домовленості йтися не може.
На думку Олександра Басова, в умовах санкцій анексований Росією Крим не має коштів для збільшення обсягів експорту.
Міністр економічного розвитку Росії Максим Решетников під час візиту до Криму 13 березня повідомив про те, що в Криму необхідно створити механізми експорту продукції в умовах санкцій і що Росія на цьому етапі багато інвестує в Крим саме для того, щоб півострів надалі все більше «покладався на власні сили».
Великі російські компанії не йдуть до Криму, банки теж не хочуть там працювати, тому що потрапити під санкції це надзвичайно болісноОлег Пендзин
Однак член українського Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин вважає, що ніякі державні вкладення Росії не нейтралізують загрозу західних санкцій для бізнесу в Криму.
‒ Великі російські компанії не йдуть до Криму, банки теж не хочуть там працювати, тому що потрапити під санкції це надзвичайно болісно. Дійсно, невеликі підприємства можуть працювати в Криму, адже вони орієнтуються на внутрішньоросійський ринок. Однак усі, хто хоч якимось чином пов'язаний з міжнародним ринком товарів, послуг, фінансових ресурсів, однозначно не будуть працювати в Криму. Точно так же експортувати щось з Криму можуть, перш за все, на внутрішньоросійський ринок, а в іншому доводиться обходити санкції, змінюючи місце походження.
Олег Пендзин робить висновок, що в цих умовах у Криму, починаючи з 2014 року, відбулося «фантастичне падіння обсягів виробництва та експорту», яке, у свою чергу, негативно позначилося на всій місцевій економіці.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.