Доступність посилання

ТОП новини

Гроші для «непотоплюваного авіаносця»: чи дочекається Крим інвестицій, обіцяних Путіним?


Колаж

На минулій 18 березня нараді з соціально-економічного розвитку Криму та Севастополя під головуванням президента Росії Володимира Путіна, глава Російської Федерації пообіцяв, що економіка півострова в наступні чотири роки отримає більше ніж трильйон рублів інвестицій.

За словами президента Росії Володимира Путіна, це будуть не державні, а приватні інвестиції.

«Завершення великих, базових проєктів, створює умови для переходу до другого етапу відновлення й розвитку економіки Кримського півострова. Його сенс у тому, щоб створена державою інфраструктура забезпечила можливість реалізації значного більшого обсягу інвестиційних проєктів у всіх галузях від промисловості до сфери послуг. І перш за все йде саме про ініціативи бізнесу. Тому одне із запитань нашого порядку денного сьогодні прямо присвячене стимулюванню приватних інвестицій, покращенню ділового клімату, а також підвищенню доступності фінансових послуг. Про успіх наших дій можна буде говорити лише тоді, коли ми зуміємо забезпечити кардинальне зростання приватних інвестицій. Їх обсяг за майбутні чотири роки, тобто за 2022-2025 роки, у Криму та Севастополі має перевищити один трильйон рублів», ‒ сказав Путін.

Президент Росії Володимир Путін
Президент Росії Володимир Путін

На думку московського політолога Олексія Живова, який живе у Криму, озвучені президентом Росії плани можуть зіткнутися в Криму з перешкодами у вигляді корупції та зловживання адміністративними ресурсами.

Як і будь-яку гарну ідею, цю може зіпсувати корупція і зловживання адміністративними ресурсами
Олексій Живов

«Каліфорнія колись була млявою пустелею. Тепер це один з найгустонаселеніших, найбагатших і найуспішніших регіонів США. Чому це сталося? Туди провели воду, забезпечивши вибухове зростання сільського господарства, збудували дороги і забезпечили регіон електрикою. Крим іде шляхом Каліфорнії. Порівняння тим доречніше, що обидва регіони ‒ найтепліші у своїх державах. Дороги збудовані чи будуть збудовані упродовж п'яти років. Електрики в надлишку. Питання з водою вирішується, і буде вирішене в горизонті трьох років. Приватні інвестиції в розмірі 1 трлн рублів ‒ це величезні гроші, які здатні перетворити регіон. Питання лише в тому, як і куди вони будуть вкладені. Яка кількість людей буде залучена до витрачання цих грошей, які галузі будуть створені на півострові. Будь-яка гарна ідея вимагає хорошої реалізації. І, як і будь-яку гарну ідею, цю може зіпсувати корупція і зловживання адміністративними ресурсами. Залишається сподіватися на компетентність виконавців і порядність інвесторів», ‒ поділився своєю думкою з Крим.Реалії російський політолог.

Олексій Живов
Олексій Живов

Експерт у сфері міжнародного права, професор Борис Бабін у коментарі Крим.Реалії зазначив, що посил Володимира Путін означає, що щедре фінансування анексованого Криму з бюджету Росії буде згортатися.

Для приватних інвестицій необхідно існування ринкових економічних відносин, з якими в Криму з 2014 року «не зростається»
Борис Бабін

«Заяви керівництва Росії про те, що їх успіх у Криму залежить від приватних інвестицій, досить красномовні. Адже вони означають, що потужне «федеральне фінансування», на якому ґрунтувалися абсолютно всі кроки де-факто «влади» на півострові буде згорнуте, і на нього навіть президент Росії вже не розраховує. Але для приватних інвестицій необхідно існування ринкових економічних відносин, з якими в Криму з 2014 року «не зростається». Причин декілька, і це не тільки «сіра зона» окупованого півострова та режим санкцій. У нинішньому Криму відсутня зручна для бізнесу логістика, а місцевий ринок збуту товарів і послуг невеликий. Навіть реалізація всіх амбітних інфраструктурних проєктів Росії не відновила логістичну зручність півострова в вимірі постачання сировини, товарів і пасажиропотоків до рівня 2013 року. Усі більш-менш прибуткові сфери господарювання в Криму з 2014 року пов'язані зі спекуляцією нерухомістю та угодами з використання бізнесом, спільно з чиновниками, бюджетних коштів в особливо великих розмірах. Також з 2014 року Росія робить ставку в Криму на підприємства оборонного комплексу та на економічне обслуговування військових баз. Проєкти ‒ траса «Таврида», Керченський міст і дві теплоелектростанції також орієнтовані не стільки на розвиток регіональної економіки, скільки на функціонування «непотоплюваного авіаносця». Звичайно, це все ніяк не робить окуповану територію економічно привабливою, навіть для російського бізнесу», ‒ зазначив експерт.

Борис Бабін
Борис Бабін

На думку Бориса Бабіна, Крим не цікавий для приватного російського капіталу.

Навіть «офіційні цифри» окупантів за 2018-2020 роки свідчать про, у найкращому випадку, стагнацію всіх реальних секторів виробництва товарів і послуг у Криму
Борис Бабін

«Ставка російської влади на туристичний кластер у Криму також глухий кут, адже для самих росіян стає все очевиднішим, що півострів, навіть чисто з кліматичних умов, є «зоною ризикованого туризму», з дуже коротким сезоном і довгим міжсезонням. Він ніколи об'єктивно не складе конкуренцію у вигоді від інвестицій не тільки курортам Середземномор'я, але навіть Болгарії та Грузії. Штучне збільшення кількості «бюджетних» туристів і тим більше фейкових (звітність про «десятки мільйонів відпочивальників») цю ситуацію, звичайно, не змінять. Звісно, у Криму ще декілька років може надуватися «міхур спекуляцій» з курортними землями та нерухомістю, особливо щодо «отриманого за безцінь» у 2014-2015 українського майна. Але це явище тимчасове і воно вже згортається. Навіть «офіційні цифри» окупантів за 2018-2020 роки свідчать про, у найкращому випадку, стагнацію всіх реальних секторів виробництва товарів і послуг у Криму. Тому, звичайно, ніяких потужних реальних приватних інвестицій на півострів не буде, а в найкращому випадку буде добровільно-примусове залучення потужного бізнесу Росії у нові свідомо економічно неспроможні ідеї російських керівників», ‒ вважає експерт.

Кримськотатарський громадський активіст Нурі Бейтулаєв зазначає, що залучення великих інвестицій до Криму може негативно позначитися на історичній ідентичності та екології півострова.

Не можна допустити, щоб ці інфраструктурні проєкти порушували історичну ідентичність Криму
Нурі Бейтулаєв

«Інвестиції в транспортну, рекреаційну та соціальну інфраструктури, безумовно, потрібні й важливі, і чим їх буде більше, тим буде краще для всіх. Але не можна допустити, щоб ці інфраструктурні проєкти порушували історичну ідентичність Криму та його екологію. При тому подальше нарощування на півострові військ і різних силових структур, думаю, вже зайве, тому що іноді відчуваєш себе не як у курортному регіоні, а як на території якогось величезного військового містечка. Вважаю, що дуже потрібні державні інвестиції в питання належної охорони та реалізації прав і законних інтересів громадян, захищати й відстоювати які стає все важче й важче», ‒ зазначив громадський активіст.

Кримський громадський активіст Дмитро Демчук стурбований, що зростання приватних інвестицій із сусідньої Росії ще більше погіршить екологічну ситуацію в Криму.

Приватний капітал у Крим не прийде ніколи: який бізнесмен, поважаючи себе, стане будувати бізнес в «бандитському анклаві», яким став Крим зараз?
Дмитро Демчук

«Якщо бути до кінця відвертим, то левова частка інвестицій до Криму ‒ це вливання федеральних коштів: міст через Керченську протоку, траса «Таврида», ТЕЦ, об'єкти ФЦП. Все це добре, але як корінний кримчанин, вважаю, що не з того почали. Перша проблема ‒ це забезпечення Криму водою! Потім ‒ будівництво КОС (каналізаційних споруд ‒ КР) та сміттєпереробних заводів. А Кремль переселив за сім років понад 500 тисяч «материкових» жителів до Криму, не вирішивши жодної з цих головних проблем Криму. Приватний капітал у Крим не прийде ніколи: який бізнесмен, поважаючи себе, стане будувати бізнес в «бандитському анклаві», яким став Крим зараз? Але є, звичайно, винятки з цього ‒ підконтрольні Кремлю олігархи, від яких з 2014 року йде непоправна шкода для природи Криму. Саме про збільшення кількості таких «інвесторів» та їх капіталу говорив президент [Росії]. А за сім років їх присутності у Криму більшість корінних жителів переконалися, що ці жадібні кремлівські грошові мішки ‒ смерть для екології півострова! Десятки нових кар'єрів, сотні гектарів, які були вилучені із заповідного фонду, сотні кілометрів огорож уздовж моря, суцільні вирубки червонокнижних дерев і чагарників ‒ ось результат їх діяльності в Криму», ‒ сказав Крим.Реалії активіст.

Дмитро Демчук
Дмитро Демчук

У сьому річницю початку незаконної анексії Криму президент Росії Володимир Путін провів телеміст з анексованим півостровом ізнову назвав Крим «сакральним місцем». Окрім того, він відзвітував про реалізовані в Криму російські проєкти й поставив низку завдань на наступні роки.

Країни «Великої сімки» виступили із заявою, в якій засудили російську анексію Криму і нагадали про підтримку суверенітету й територіальної цілісності України. З засудженням дій Росії в Криму та закликами припинити окупацію українського півострова виступили також США і низка західних країн. У МЗС Туреччини сказали, що не визнають анексію Криму й «уважно стежать» за розвитком подій на півострові.

  • 16x9 Image

    Павло Кривошеєв

    Кримчанин, журналіст (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки). Співпрацює з Крим.Реалії з 2016 року. Пише про проблеми районів степового Криму, зокрема, про екологічну ситуацію, водопостачання, соціальні проблеми, економіку та порушення прав людини в регіоні.

XS
SM
MD
LG