Президент України Володимир Зеленський закликав посилити співпрацю між військово-морськими силами причорноморських країн. Про це він повідомив після зустрічі з президентами Молдови, Румунії та Польщі, що відбулась 27 серпня в Кишиневі. Зеленський зазначив, що «військова загроза навколо України залишається високою» і що країна підтримує посилення НАТО в Чорному морі.
Про можливі провокації Росії та ситуацію в Чорному морі Крим.Реалії розмовляли зі старшою науковою співробітницею відділу Східної Європи та Євразії Німецького інституту міжнародних відносин та безпеки Сьюзан Стюарт.
‒ У серпні та вересні Росія проводить військові навчання, зокрема й в анексованому Криму. У навчаннях беруть участь кораблі Чорноморського флоту Росії. Як ви оцінюєте рівень загрози в Чорному морі?
Росія перебуває в тій стадії, коли вона пробує, що вона може робити, і спостерігає, як на це реагуватимуть інші країни
‒ Я не думаю, що зараз рівень загрози вищий, ніж загалом за останні місяці. Наразі проходить багато навчань з різних сторін. Були навчання НАТО Sea Breeze (у червні-липні ‒ КР), потім буде «Захід-2021» з російської та білоруської сторін. Тобто зараз (склалася ‒ КР) ситуація постійної напруги, і вона стосується не тільки Чорного моря. Мені здається, поки Росія перебуває в тій стадії, коли вона пробує, що вона може робити, і спостерігає, як на це реагуватимуть інші країни. Велике питання: як реагуватиме Туреччина. Існує дуже багато факторів (від яких залежить поведінка Росії ‒ КР), і мені здається, що Москва намагається оцінити їх роль і вирішити, на що можна піти далі в Чорному морі, а що поки занадто небезпечно.
‒ Як ви вважаєте, чи може Росія наважитися на нові провокації в Чорному або Азовському морях?
‒ Я думаю, що ці провокації в Чорному та Азовському морях обов'язково будуть. Завжди важко визначити, коли Росія наважиться на певну поведінку. Але я очікую такі провокації.
‒ Чому ви все-таки очікуєте провокацій і говорите, що вони, швидше за все, будуть?
Провокації в Чорному та Азовському морях обов'язково будуть
‒ Як ми бачимо в останні місяці, і навіть в останні роки, Росія постійно намагається показати, що вона домінантна й у неї є влада, принаймні над Азовським морем і частиною Чорного моря. Ми це спостерігали, коли українські кораблі хотіли пройти в порти (Маріуполь і Бердянськ ‒ КР) у 2018 році (25 листопада 2018 року в Чорному морі, поблизу Керченської протоки, збройні сили Росії та прикордонна служба ФСБ захопили два українських катери та буксир разом з 24 моряками ‒ КР). Ми це бачили під час інциденту з британським кораблем у Чорному морі (23 червня 2021 року в Криму, поблизу мису Фіолент, російський патрульний корабель «обстріляв» ракетний есмінець королівського військово-морського флоту Великобританії HMS Defender ‒ КР). Для Росії це просто можливість постійно нагадувати про те, що вона вважає Крим частиною своєї території і що вона реагуватиме на спроби інших країн показати, що це не так.
‒ Чи може Україна повернути Крим і Донбас воєнним шляхом, як це зробив Азербайджан у 2020 році (військова операція в Нагірному Карабасі ‒ КР)?
‒ Цілком зрозуміло, що є деякі західні країни, які готові підтримати Україну у військовій сфері, але вони не готові посилати своїх солдатів або якось в істотнішій формі залучатися до цього конфлікту. Тому я думаю, що Україна не може розраховувати на них, якщо вона наважиться на воєнний шлях (повернення Криму й Донбасу ‒ КР). Я не експерт з військових питань, але, судячи з того, що я читаю в різних аналітичних матеріалах, українська армія, хоч і перебуває в набагато кращому стані, ніж сім років тому, проте не може конкурувати з російською армією. Якщо Росія вирішить протистояти такій спробі (воєнному сценарію звільнення територій ‒ КР), то на неї чекає успіх. Тому, як мені здається, такий шлях для України зараз неможливий.
За інформацією Українського інституту морського права та безпеки, після анексії Криму материкова Україна втратила контроль над трьома чвертями своїх морських територій, а це сто тисяч квадратних кілометрів.
У квітні 2021 року під приводом військових навчань Росія на пів року перекрила три ділянки в Чорному морі. Одну з них ‒ в районі Керченської протоки. Перекриття унеможливило прохід з Чорного в Азовське море військових кораблів України та інших країн.
23 червня 2021 року Міноборони Росії повідомило, що російський патрульний корабель «обстріляв» у Чорному морі британський ракетний есмінець HMS Defender, а російський бомбардувальник Су-24М провів по ньому попереджувальне бомбометання. За інформацією російської сторони, це сталося біля берегів Криму, неподалік від мису Фіолент. Інцидент стався під час навчань Sea Breeze-2021.
У Міністерстві оборони Великої Британії спростували повідомлення про обстріл есмінця HMS Defender російськими військовими. Прем'єр-міністр країни Борис Джонсон повідомив, що Велика Британія не визнає територіальних претензій Росії на Крим і що екіпаж корабля законно зайшов у територіальні води України.
Як повідомляло Міноборони Нідерландів 24 червня 2021 року російські винищувачі створили небезпечну ситуацію поблизу їх фрегата HNLMS Evertsen у міжнародних водах Чорного моря.
«Літак неодноразово пролітав на небезпечній низькій висоті над судном і поруч з ним і виконував імітаційні атаки», ‒ йшлося в повідомленні відомства.
Захоплені ФСБ Росії українські моряки
25 листопада 2018 року російські військові біля берегів Криму таранили, обстріляли і захопили три плавзасоби ВМС України – катери «Бердянськ» і «Нікополь» та буксир «Яни Капу», що прямували з Одеси до Маріуполя.
ФСБ Росії підтвердила застосування зброї проти українських кораблів, відомство стверджує, що три українські військові кораблі «незаконно перетнули держкордон Росії».
Російські суди в Криму заарештували українських військових (24 особи), звинувативши їх за ч. 3 ст. 322 КК Росії (незаконний перетин кордону), їм загрожує до 6 років позбавлення волі. Всіх українських військовослужбовців доставили до Москви.
Прокуратура АРК визнала захоплених ФСБ Росії українських моряків військовополоненими.
Дії Росії в районі Керченської протоки критикують у низці європейських країн і США. У НАТО заявили, що уважно стежать за розвитком подій у Керченській протоці та закликали до стриманості й деескалації напруження.
Мілітаризація Криму
Після анексії Криму в 2014 році Росія проводить регулярні військові навчання на півострові та в акваторії Чорного моря, а також завозить військову техніку, зокрема, системи протиповітряної оборони.
У січні 2018 року в районі мису Фіолент на бойове чергування заступили російські зенітно-ракетні комплекси С-400 «Тріумф». У вересні 2018 року такі ж комплекси розмістили і в Євпаторії, а наприкінці року – в Джанкої.
У Генштабі України дії російських військових в Криму називають незаконними.
Заступник постійного представника України в ООН Юрій Вітренко висловив побоювання щодо можливого розміщення Росією ядерної зброї на півострові. Заступник секретаря Ради національної безпеки та оборони України Сергій Кривонос повідомив, що в Криму є кілька об'єктів, де може бути ядерна зброя. Він вважає, що можливість її розміщення на півострові «досить велика».
У 2016 році представник Кремля Дмитро Пєсков заявляв, що Росія не має наміру ні з ким обговорювати розміщення ядерної та неядерної зброї в Криму.
Генасамблея ООН у грудні 2019 року ухвалила резолюцію, що закликає Росію вивести свої війська з анексованого Криму і припинити тимчасову окупацію території України.
