Собор Святої Софії, що у Стамбулі, змінив статус із «музею» на «мечеть» 10 липня. Відповідний указ підписав президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган, а перед тим таке рішення підтримав головний адміністративний суд країни – Державна рада. Дискусії щодо зміни статусу історичної пам'ятки не вщухають досі: Анкару наполегливо просять змінити рішення, а вона натомість вимагає не втручатися у внутрішні справи країни й уже збирається проводити перші богослужіння. У чому конфлікт? І яка роль України в цьому процесі?
Чому Айя-Софія така особлива?
Собор Святої Софії у Стамбулі, або ж Айя-Софія – одна з найвизначніших історичних пам'яток міста та найпопулярніших туристичних точок. Щороку храм, який ще донедавна був музеєм, відвідує приблизно чотири мільйони туристів, а отримані з квитків кошти поповнюють бюджет міста. Айя-Софію вважають символом єдності культур та особливим місцем, зокрема, через його історію.
Збудований у VI столітті, храм майже тисячу років проіснував як християнська святиня і головний собор православного світу. І лише 1453 року після завоювання Константинополя (тепер Стамбула) османським султаном став мечеттю, а зовнішній вигляд собору змінили на мусульманський лад: добудували мінарети, хрест змінили на півмісяць, а фрески зашпаклювали.
Через пів тисячоліття статус храму знову змінили – на музей. Таке рішення ухвалив у 1934 році тодішній президент Мустафа Кемаль Ататюрк, якого вважають засновником сучасної турецької держави. Того часу його політика була спрямована на створення світської Туреччини, де церква відділена від держави. А рішення зробити колишній християнський храм музеєм стало способом поєднання різних культур в одному місці, пише колумніст Washington Post.
З того часу Айя-Софія протягом 86 років існувала як музей, у якому поєднано християнське та мусульманське минуле – з візантійськими фресками та з цитатами з Корану на стінах. Будівлю вважають світовим культурним надбанням, а ще вона належить до спадщини ЮНЕСКО.
Хто протестує?
Проти рішення турецького суду і Ердогана виступили як релігійні об'єднання, так і організації та цілі держави.
Європейський Союз закликав Туреччину переглянути своє рішення. «Це рішення неминуче підживлюватиме недовіру, сприятиме відновленню розбіжностей між релігійними громадами та підриватиме наші зусилля для діалогу та співпраці», – заявив високий представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель.
Повернути статус музею храму просить і Всесвітня рада церков, яка назвала Айя-Софію місцем відкритості, зустрічей та натхнення для представників усіх націй. Про рішення шкодують і в ЮНЕСКО.
Папа Римський Франциск заявив, що ситуація із собором Святої Софії в Туреччині «завдає великої скорботи». А Вселенський патріарх Варфоломій ще раніше заявляв, що «перетворення Святої Софії на мечеть розчарує мільйони християн у всьому світі». Він вказував, що Айя-Софія завдяки своїй сакральності є «життєво важливим центром, де Схід приймає Захід», і зміна статусу на мечеть «розірве ці два світи».
Чи не найбільше обурила зміна статусу собору Святої Софії Грецію. Там назвали рішення Анкари провокацією. Проти також виступили у Кіпрі, США та Росії.
Чому це так принципово для Ердогана?
Попри критику з боку світової спільноти, Анкара вимагає не втручатися у внутрішні справи країни. Зокрема президент Ердоган заявив, що вимагати зберегти за Айя-Софією статус музею все одно, що закрити для молитов Ватикан.
«Як і у всіх інших наших мечетях, двері Айя-Софії будуть відчинені для усіх місцевих жителів та іноземців. Будучи спільним спадком людства, Айя-Софія, й надалі радо прийматиме усіх у більш щирий та унікальний спосіб, у новому статусі», – заявив у зверненні Ердоган.
Храм і справді не збираються зачиняти для туристів, але натомість обіцяють зробити вхід у собор безкоштовним. Візантійські фрески теж не замальовуватимуть. «На час молитов, ікони будуть накриті завісами або затемнені спеціальною світловою системою. Це також частина нашої традиції», – сказав речник правлячої Партії справедливості та розвитку Туреччини Омер Челік.
Рішення змінити статус Айя-Софії не раптове і навіть очікуване. Про такий намір президент Реджеп Таїп Ердоган заявив ще минулої весни у розпал передвиборчої кампанії. Тим паче, до цього низка музейних храмів вже перетворили на мечеті, а храм Святої Софії став найбільш помітним у цьому ланцюжку.
За опитуваннями, 73% турецьких громадян підтримують повернення Святої Софії до статусу мечеті. Тож однією з причин, чому Ердоган вирішив зробити це зараз – підняття рейтингів, які похитнулися через пандемію коронавірусу, кажуть експерти.
«Це реалізація Ердоганом політики неоосманізму. Він намагається переглянути той спадок світськості, який був закладений Ататюрком, і хоче повернутися до витоків, до джерел буття Туреччини як Османської імперії, і боротися за лідерство мусульман у світі», – каже релігієзнавець, директор ГО «Центр релігійної безпеки» Дмитро Горєвой.
За його словами, після відмов Брюсселем щодо глибшої інтеграції з Євросоюзом і на тлі євроскептицизму у самій Туреччині, країна переорієнтовується з європейської інтеграції на ісламську: збільшується ісламська ідентичність, присутність релігії у публічній сфері та переорієнтація геополітичного напрямку.
Чи має це рішення наслідки для України?
«Для України тут якихось наслідків серйозних не буде, тому що Софія і так не функціонує як православний храм уже понад пів тисячоліття», – каже Горєвой. Утім, запевняє, що Свята Софія, як символ, важлива для України. Адже майже протягом 500 років – це був головний кафедральний собор для України-Русі, де освячувалися митрополити. Тому його і можна назвати частиною нашої спадщини.
Ще у червні ініціативна група мирян і духовенства Православної церкви України під назвою «Десять тез для ПЦУ» звернулася з відкритим листом до президента Туреччини щодо статусу Святої Софії. У ньому попросили залишити Айя-Софію у нейтральному статусі, як запоруку міжнаціональної та міжрелігійної дружби. Утім, уточнили, що остаточне рішення – за Туреччиною, адже храм розташований на її території.
Претензій до Туреччини Україна мати не може, впевнена релігієзнавиця Людмила Филипович, адже храм зводили ще задовго до Хрещення України-Русі. То ж у соборі українські предки були як гості.
За її словами, зміна статусу Айя-Софії – рішення, скоріше, геополітичне, аніж релігійне. «На мою думку, Ердоган менше всього поставив собі за мету «насолити» Вселенському патріархату і православним християнам. Цілком очевидно, що він використовує релігію у своїх політичних цілях, так само як і православ'я», – зазначає Людмила Филипович.
Свята Софія у Стамбулі: історія у фото
![На фото: Вигляд із Мармурового моря: Айя-Софія (ліворуч) та Блакитна мечеть (праворуч) видніються вдалечині.<br />
<br />
Президент Ердоган, намагаючись приборкати хвилі критики, заявив: «Як і в усіх інших наших мечетях двері [Святої Софії] будуть відкриті для кожного – мусульманина чи немусульманина». Однак в інтерв'ю одному з турецьких ЗМІ він також заявив: «Остаточно ухвалює рішення про статус Святої Софії турецька нація, а не інші. Це наша внутрішня справа»](https://gdb.rferl.org/3802cffa-f4fe-43b3-aad8-5a938b689ae2_w1024_q10_s.jpg)
