Доступність посилання

ТОП новини

«Цифровий Крим» по-російськи: що принесе кримчанам цифрове імпортозаміщення


У Криму оголосили конкурс на створення дорожньої карти для Армянська в межах першого етапу проєкту «Цифровий Крим», про це в ефірі радіо «Спутник в Крыму» повідомив голова комітету Держдуми Росії з фінансового ринку Анатолій Аксаков. Він нагадав, що конкурс мали оголосити ще торік, і визнав, що проєкт відстає від термінів.

Офіційно озвучена мета програми «Цифровий Крим», яку російська влада обіцяла запустити ще у 2018 році, ‒ полегшити життя кримчан. Зокрема, дозволити їм замовляти та оплачувати базові послуги за допомогою смартфона. На думку російського депутата Аксакова, програма також дозволила б компаніям, які працюють на анексованому півострові, не потрапити під санкції Заходу. Для запуску проєкту «Цифровий Крим» вибрали три міста: Армянськ, Євпаторію та Ялту.

Президент російського Фонду інформаційної демократії Ілля Массух зазначає, що російська програма цифровізації також ставить перед собою завдання впровадити вітчизняне програмне забезпечення замість західного.

Одна з цілей ‒ розвивати цифрові технології і робити їх своїми
Ілля Массух

– Одна з цілей ‒ розвивати цифрові технології і робити їх своїми, вітчизняними, а не застосовувати західні. Друге ‒ впровадження їх у суспільне життя, у виробниче, у державне управління. Звісно, у кожному напрямку є свої показники, але для обивателя це виглядає так, що він перестає взаємодіяти з держорганами особисто, у комерційному секторі він використовує безготівкові платежі та інтелектуальну доставку товарів ‒ і все це має бути зроблене переважно на вітчизняних технологіях. Основний наголос у цій програмі робиться на регіонах, і в принципі президент кілька разів говорив, що кінцевою точкою докладання мають бути люди на конкретній території ‒ регіони, муніципалітети, повсякденне життя.

Ілля Массух прогнозує, що вже наступного року будівництво інфраструктури для програми «Цифровий Крим» буде завершене.

‒ У цифровому середовищі Росія виглядає дуже непогано, тому що для його впровадження важливе програмне забезпечення, яке ми вміємо створювати, і не так важлива апаратна частина, яку ми, на жаль, втратили. Тому зараз іде перелом ‒ не тільки в Росії, але й у світі ‒ перевага програмної частини над апаратною. І тут у нас є непоганий шанс.

Наприкінці 2018 року прем'єр-міністр Росії Дмитро Медведєв сказав ТАСС, що обсяг фінансування національної програми з розвитку цифрової економіки перевищить 1,8 трильйона рублів за найближчі п'ять років, причому більше ніж трильйон із них ‒ це кошти федерального бюджету. Керівник представництва російської «Національної асоціації цифрової економіки» в Криму Андрій Неукритий пояснює, що саме передбачає російська програма цифровізації для анексованого півострова.

Сьогодні вся документація з цього приводу підготовлена, тому будь-яких складнощів із впровадженням не буде
Андрій Неукритий

– Вона базується на всій програмі цифрової економіки Російської Федерації. Звісно, певні елементи вже були впроваджені в інфраструктурну частину ‒ це зв'язок, Інтернет. На практиці сама програма містить у собі кадри для цифрової економіки, інформаційну інфраструктуру, інформаційну безпеку, цифрові технології. Плюс нормативне регулювання та цифрове державне управління. Впровадження всього цього в комплексі дозволить державі, регіонам і компаніям бути технологічнішими... Тендер щодо Армянська оголошений із метою визначити, хто буде оператором транспортної карти й хто впроваджуватиме все це обладнання. Сьогодні вся документація з цього приводу підготовлена, тому будь-яких складнощів із впровадженням не буде ‒ по суті, це фінальний етап.

Андрій Неукритий стверджує, що міжнародний статус Криму як окупованої території ніяк не впливає на реалізацію програми, оскільки вона виходить із законодавства Росії.

‒ Що стосується створення цифрового кластера в Євпаторії ‒ ідея стандартна. У нас сьогодні функціонує інноваційний центр «Сколково», «Іннополіс» у Казані, в Севастополі запускається IT-кластер. У Сімферополі також планується. Обирається низка майданчиків, тому якщо інвестори розглядають Євпаторію, це може бути Євпаторія. Це питання саме підбору майданчика, інвестори будуть основними, оскільки проєкт буде реалізований не за державні гроші, а за приватні.

Тим часом у Києві з цієї осені впроваджують Kyiv Smart Card ‒ єдину картку для безконтактної оплати проїзду в міському транспорті. Український урбаніст, експерт із транспортного планування Дмитро Беспалов розповідає, з якими проблемами зіткнувся проєкт.

‒ Повноцінного впровадження ще не відбулося, тобто ми все ще в періоді дослідницької експлуатації перед повноцінною. Є ще низка питань у Києві, які потрібно вирішити, але це вимагає змін на найвищому законодавчому рівні. Наприклад, що робити з пільговиками, яким пільги гарантує держава, і Київ не може компенсувати цей проїзд безпосередньо? Важко інтегрувати туди приватних перевізників ‒ у Києві понад мільйон пасажирів перевозяться маршрутниками, які не зацікавлені в системі. Вона прозоро покаже їхні гроші, їм це не потрібно. Шукаються шляхи, як можна це вирішити. Якщо електронний квиток не буде єдиним для всіх видів транспорту, то система не буде повноцінною, нею не буде зручно користуватися всім містянам. Я шкодую, що Київ не замовив установку системи у провайдера зі світовим ім'ям, хоча таких пропозицій було багато.

Дмитро Беспалов вказує на те, що Одеса, Харків і Львів планують впроваджувати системи електронного квитка за кошти інвесторів, тобто не за бюджетні кошти.

Упродовж 2020 року ми отримаємо системи електронного квитка, які повноцінно працюватимуть
Дмитро Беспалов

– До речі, у Києві поставили естонське обладнання ‒ валідатори для карток, тобто все ж використовували європейський досвід. Взагалі, системи електронного квитка запускаються і в інших містах України ‒ у нас є дуже хороші приклади в Житомирі, Івано-Франківську, Львові. Тобто можна сказати, що це повсюдно відбувається в містах України, і упродовж 2020 року ми отримаємо системи електронного квитка, які повноцінно працюватимуть.

Український аналітик у галузі інформаційної безпеки Надія Баловсяк вважає, що за планами Росії впровадити своє програмне забезпечення в Криму може стояти прихована підоснова.

Питання ‒ як захищені відомості в самому смартфоні, це питання цифрової грамотності користувачів
Надія Баловсяк

– Сама ідея, звісно, чудова, але диявол, як то кажуть, криється в деталях. Чим менше держава втручається у звичайне життя людей, тим краще ‒ а якщо вона починає лізти в смартфони навіть під пристойною метою надати їм оплату якихось звичних речей, то за цим можуть бути й інші далекосяжні плани. Ймовірно, йдеться про умовне цифрове імпортозаміщення, тобто використовуватимуться свої цифрові карти. До того ж, якщо буде встановлюватися спеціальний додаток, то у нього буде доступ до якихось відомостей, і зовсім немає гарантії, що він не отримає доступу до чутливої приватної інформації на кшталт геолокації користувача та іншої інформації, яку людина не хотіла б розголошувати. Друге питання ‒ як захищені відомості в самому смартфоні, це питання цифрової грамотності користувачів.

Надія Баловсяк вказує на те, що в Естонії в червні 2019 року викрили шахраїв, які підробляли цифрові особистості з використанням Smart-ID, обманюючи користувачів через SMS. На думку аналітика, це говорить про те, що навіть громадяни західних країн із передовим цифровим досвідом можуть стати жертвами маніпуляцій.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

XS
SM
MD
LG