З початку лютого вхід у кримські заповідники став платним ‒ з одного відвідувача стягують 150 рублів за візит. В об'єднаній дирекції установи «Заповідний Крим», пояснили, що це стосується насамперед приїжджих, а місцеві жителі зможуть, як і раніше, відвідувати заповідники безкоштовно. Щоправда, їм все одно доведеться заздалегідь оформити перепустку.
Заступник директора «заповідного Криму» Олександр Чернишов у коментарі «Крым 24» сказав, що отримані гроші вкладатимуть в облаштування заповідних територій, і що ця практика відповідає російському законодавству.
Установа «Заповідний Крим» працює на півострові з 2019 року й керує заповідниками «Казантипський», «Лебедині острови», «Опуцький» та «Ялтинський гірсько-лісовий», а також заказниками «Каркінітський» та «Мале філофорне поле». Україна не визнає юрисдикції російських організацій над цими територіями. Про нововведення у кримських заповідниках йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Пропуск у заповідник і кримчани, і приїжджі можуть оформити на сайті «заповідного Криму»: в заявці потрібно вказати заплановану дату відвідування, заповідник та маршрут. Як повідомляється на сайті, щоб підтвердити реєстрацію у Криму, необхідно завантажити скан-копію паспорта. Після заповнення заявки на вказану електронну пошту упродовж дня має прийти відповідь. Дозвіл потрібно роздрукувати й мати при собі під час відвідання заповідника. Якщо пропуску у відвідувача не виявиться, або ж він відхилиться від маршруту ‒ отримає штраф.
Журналіст із Ялти Сергій Сардико висловив Крим.Реалії думку, що нововведення виправдане, хоча чи працює воно на практиці ‒ не впевнений.
Якщо буде відомо, хто куди та якою стежкою йде, то це тільки на користьСергій Сардико
‒ Напевно, так і має бути в цивілізованому суспільстві. Діє законодавство, яке не передбачає вільного проходу людей у заповідники. Звичайно, психологічно багатьом може бути складно отримувати якийсь папірець, тому процедури треба максимально спрощувати. Платний вхід у заповідники ‒ це нормально, тим більше що це лише 150 рублів. Зараз у Москві метро коштує 60 рублів! Якщо буде відомо, хто куди та якою стежкою йде, то це тільки на користь, тим більше що для гостей напевно облаштують цивілізовані стоянки, щоб вони не ходили по бруду. Більше урн поставлять. Після лісових пожеж треба висаджувати молодняк ‒ словом, ці гроші знадобляться. Подивимося, що вийде. Незважаючи на те, що чиновники вже відрапортували, наскільки я розумію, система як така ще не відпрацьована. Спробую зробити пропуск й обов'язково повідомлю про свій досвід.
У вересні 2020 року ексдепутат російської міськради Алушти Павло Степанченко в ефірі Радіо Крим.Реалії вказав на те, що в Криму вже на той момент було достатньо закритих територій, куди пускали тільки за гроші:
«На Південному узбережжі Криму, під Алуштою, є селище Партеніт. Вхід у парк «Айвазовське» два тижні тому коштував 1200 рублів, причому і для місцевих, і для приїжджих. Люди збунтувалися ‒ знизили до 800 рублів. Найцікавіше, що у 2014 році в те ж «Айвазовське» приїхала «самооборона», знесла всі паркани й сказала, що відтепер прохід сюди вільний. Не минуло й кількох років ‒ усе повернулося на круги своя. Друге місце для відпочинку в Партеніті ‒ санаторій «Крим», і тут теж платний вхід. У селищі Утьос є мис Плака, відвідування якого формально безкоштовне, але щоб до нього дістатися, треба пройти через приватну територію санаторію «Утьос» і заплатити. Особисто я живу на території Ялтинського заповідника ‒ і що ж, мої друзі та знайомі, щоб проїхати до мене в гості, будуть платити? Так що тут є багато запитань».
Російський еколог Євген Вітішко стверджує, що в сусідньому Краснодарському краї Росії пропускний режим з платним входом пішов заповідникам на користь.
Я бачу позитивну тенденцію в тому, що вхід у заповідники контролюєтьсяЄвген Вітішко
‒ Кавказький біосферний заповідник уже більше ніж десять років працює за цим принципом: необхідно заздалегідь замовляти й оплачувати пропуск. Зараз єгері на пропускних пунктах видають квитанції, хоча раніше звітність була не дуже суворою, і не завжди гроші доходили до бюджету. Можливо, зараз і в Криму виникне така дрібна корупційна складова. Проте отримані гроші за цільовим призначенням йшли і на корм тваринам, і на технічне забезпечення заповідника. Інша справа, що їх недостатньо, тому необхідне додаткове фінансування. Я взагалі прихильник абсолютної заповідності, адже не секрет, що на особливо охоронюваних природних територіях відбувається багато пожеж з вини відвідувачів. Словом, я бачу позитивну тенденцію в тому, що вхід у заповідники контролюється.
Кримський еколог Маргарита Литвиненко бачить у кримському нововведенні прагнення комерціалізувати заповідники і вважає саме запровадження плати за пересування природними куточками Криму незаконним.
‒ Таким чином влада прагне отримати вигоду з природних ресурсів Криму. Спочатку статус заповідників понизили до національних парків, щоб відрізати частину територій під освоєння. Так сталося у «Кримському природному заповіднику», де площа ділянок господарського призначення збільшилася у два з половиною рази: це стоянки, дороги, зони для корпоративів ‒ і все це в заповіднику! Другим кроком стала комерціалізація, тобто введення плати за вхід. Краще від неї, швидше за все, не стане, а користі заповідникам від неї не буде однозначно. Сам «Заповідний Крим» ‒ досить непевна установа. На сайті є інформація про вартість послуг, але неможливо знайти статут і прочитати, на що саме підуть отримані кошти. Вказана лише охорона заповідника та створення інфраструктури. Охорона й так оплачувалася з казни, а останнє ‒ незрозуміло, про що йдеться.
Тим часом у комітеті з екології підконтрольного Росії парламенту Криму анонсували створення у 2021 році чотирьох нових особливо охоронюваних природних територій. Що це будуть за заповідники, у комітеті не уточнили.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
