Доступність посилання

ТОП новини

Рік заборон: вісім обмежень для кримчан у 2020-му


2020 рік був непростим для кримчан ‒ їм доводилося жити в умовах жорстких обмежень. На російське законодавство, яке й так має безліч заборон, наклалися обмеження, пов'язані з пандемією коронавірусу. Про що кримчанам не можна було говорити, куди ходити та що робити у 2020-му? Ми зібрали вісім головних «не можна» року, що минає.​

Не можна відходити від будинку

Найжорсткіші обмежувальні заходи, пов'язані з пандемією коронавірусу, діяли на півострові навесні та на початку літа. На підставі указу російського глави Криму Сергія Аксенова про введення режиму підвищеної готовності кримчанам декілька місяців заборонялося відходити від місця проживання більше ніж на 100 метрів, шукати роботу, гуляти з собакою та відвідувати магазин, якщо він розташований не у безпосередній близькості від будинку.

Порушників цих заборон штрафували. Крим.Реалії вивчили судову практику на півострові та з'ясували, що штрафували навіть у разі поважних причин для порушення заборон: якщо люди відходили від будинку в пошуках дешевших продуктів, ніж у найближчому магазині, вигулювали собаку чи шукали заробіток під час карантину.

У Кримській правозахисній групі вважають, що російська влада використовувала ситуацію «для перевірки того, наскільки можна обмежити свободи під будь-яким приводом, і як на це реагуватиме населення».

Згодом більшість цих обмежень скасували. Однак режим підвищеної готовності на півострові діє досі ‒ наприклад, зберігається масковий режим у громадських місцях. Чиновники пообіцяли, що до жорстких обмежень повертатися не будуть.

Не можна перетинати адмінкордон​

У зв'язку з пандемією коронавірусу навесні та влітку 2020 року російська та українська влади істотно обмежували пересування людей і транспорту через пункти пропуску на адмінкордоні між Кримом та Херсонською областю. Правила пересування декілька разів змінювалися, що значно ускладнювало процес. У результаті багато кримчан змушені були скасувати свої поїздки на український материк до стабілізації ситуації.

КПВВ «Каланчак» на адмінкордоні між Кримом і Херсонською областю під час обмеженого режиму роботи, 19 березня 2020 року
КПВВ «Каланчак» на адмінкордоні між Кримом і Херсонською областю під час обмеженого режиму роботи, 19 березня 2020 року

Наразі згідно з правилами російського уряду, громадяни України, які не зареєстровані у Криму, можуть в'їхати на півострів, якщо там живуть їхні дружина або чоловік, батьки, діти, усиновлені особи або усиновителі, опікуни або піклувальники. Виїхати з півострова через адмінкордон, згідно з російськими правилами, за час пандемії можна тільки один раз. Виняток діє для кримчан, у яких на материковій частині України живуть близькі родичі ‒ у такому випадку вони можуть багаторазово виїжджати з Криму.

Зі свого боку в Кабміні України затвердили десяток гуманітарних підстав, через які допускається перетин кримчанами адмінкордону з Херсонською областю.

І російська, й українська влади зберігають обов'язкову вимогу до громадян про ПЛР-тестування на коронавірус.

Не можна протестувати

Посилаючись на обмеження через коронавірус, кримчанам у 2020 році забороняли збиратися на масові акції. Заборона на них у російському законодавстві існувала й раніше, проте пандемія додала чиновникам підстав відмовляти активістам у проведенні публічних заходів.

Так, у Криму у 2020 році були заборонені акції проти політики голови Феодосії Сергія Бовтуненка. Активіст Олександр Таліпов оприлюднив документ з російської адміністрації міста, в якому чиновники відмовляють в узгодженні одного із заходів, посилаючись на дію в Криму режиму підвищеної готовності.

Водночас проводити масові фестивалі , попри загрозу коронавірусу, влада не забороняла.

Окрім того, кримська влада продовжує загальну практику штрафів за одиничні пікети.

За «порушення порядку проведення публічних заходів» у жовтні оштрафували трьох кримських активістів: Іллю Большедворова, Сергія Акімова та Сергія Васильєва, які провели одиничні пікети з вимогою вирішити проблему водопостачання Криму.

Сергій Акімов проводить одиночний пікет під будівлею російського парламенту Криму, 17 вересня 2020 року
Сергій Акімов проводить одиночний пікет під будівлею російського парламенту Криму, 17 вересня 2020 року

Вдома в Іллі Большедворова російські силовики до того ж провели обшук. Активісти провину не визнають.​

Не можна голосувати в парламенті

Заборони та обмеження через пандемію коронавірусу відчула на собі й сама влада півострова ‒ їм вперше довелося змінити формат своєї роботи.

У російському уряді Криму частково перейшли на «дистанційку» і на засідання тепер збираються у форматі відеоконференцзв'язку.

Кримські депутати теж перейшли на дистанційну роботу. Для цього змінили регламент і запровадили нововведення ‒ заочні голосування електронною поштою.

Засідання російського парламенту Криму, архівне фото
Засідання російського парламенту Криму, архівне фото

Однак не всі у кримському депутатському корпусі схвалюють заочні голосування, оскільки вважають, що так парламентарії регулярно ухвалюють рішення про відчуження майна півострова. За словами депутатів фракції комуністів, голосуваннями через електронну пошту їх позбавляють можливості брати участь в обговоренні питань, а кримчан ‒ можливості впливати на долю рішень до їх ухвалення.

У російському парламенті Криму вважають таку міру необхідною і продиктованою реаліями пандемії.

Не можна видобувати воду

На тлі гострого вододефіциту, з яким кримчани зіткнулися цього року, влада стала ретельніше стежити за використанням підземних джерел. Кримчан активно штрафують за видобуток води без узгодження з чиновниками.

За виявлення нелегальних свердловин щодо їх власників складають протоколи за статтею 7.3 КоАП Росії (користування надрами без ліцензії).

Люди набирають воду з артезіанської свердловини в селі Верхньосадове, вересень 2020 року
Люди набирають воду з артезіанської свердловини в селі Верхньосадове, вересень 2020 року

З початку року чиновники виявили в Криму майже 60 незаконних свердловин для видобутку води. Кримчани загалом заплатили за них понад сотню тисяч рублів.

Сама ж кримська влада повідомляє про намір продовжувати масово бурити свердловини, щоб забезпечити водою півострів.

Не можна володіти землею

Президент Росії Володимир Путін цього року підписав указ, яким визначив, що земельні ділянки на прикордонних територіях цієї країни не можуть належати іноземним громадянам. Таким чином, під заборону потрапляють більше ніж десять тисяч ділянок уздовж усіх кордонів Криму, оскільки російська влада вважає півострів частиною Росії.

Втратити землю ризикують багато громадян України, які володіють ділянками на узбережжі та на півночі Криму. Серед них ‒ українські топчиновники й політики, зокрема й кум російського президента, народний депутат України Віктор Медведчук.

У Представництві Президента України в АРК називають указ Путіна військовим злочином, а в посольстві США в Україні його вважають «підставою для посилення міжнародних санкцій».

Не можна слухати українське радіо

У Кримській правозахисній групі повідомляють про другу хвилю блокування українського FM-мовлення на півострові російською владою. Згідно з моніторингом правозахисників, доступний раніше сигнал українських радіостанцій тепер глушать на півночі Криму ‒ в Армянську, Красноперекопську та десятці найближчих сіл. Одна українська радіостанція доступна в Джанкої, по дві ‒ у Джанкойському районі.

Таку ситуацію правозахисники називають «цілеспрямованим блокуванням українського FM-мовлення».

Блокування сигналу мовлення та доступу до сайтів українських ЗМІ неодноразово спостерігалося в Криму і раніше. Експерт Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова вважає, що «цензура у Криму жорсткіша, ніж у Росії». На її думку, багато кримчан, які «пам'ятають свободу слова на півострові до 2014 року», досі «орієнтуються на українські ресурси», тому для них російська влада «жорсткіше закриває всі вікна у світ».

Влада Криму, у свою чергу, заперечує наявність проблем зі свободою слова на півострові. А представники команди російського глави Криму Сергія Аксенова раніше заявляли, що в Криму ‒ «надлишкова свобода слова».

Не можна святкувати Новий рік

Цього року кримчани вперше зустрічатимуть Новий рік в умовах обмежень, введених через пандемію коронавірусу. Через високу статистику захворюваності у Криму з 20 грудня до 15 січня заборонені корпоративи, відкриття ялинок та інші святкові гуляння.

Заборона торкнулася і новорічних програм у кримських готелях і пансіонатах, номери в яких були розкуплені російськими туристами ще восени. Після консультацій з туроператорами влада Криму дозволила готелям змінити програми заходів з урахуванням протиепідемічних вимог.

Сергій Аксенов закликав кримчан залишатися на свята вдома, оголосивши 31 грудня вихідним днем для держслужбовців, співробітників держустанов і працівників підвідомчих організацій. Таку ж рекомендацію отримала місцева влада.

Жителі півострова, з якими ми спілкувалися, до цієї рекомендації ставляться з розумінням.

Коронавірусна інфекція COVID-19

Коронавірус SARS-CoV-2, раніше відомий як 2019 nCoV, виявили в Китаї наприкінці 2019 року.

Він викликає захворювання COVID-19. У деяких випадках перебіг хвороби легкий, в інших – із симптомами застуди та грипу, в тому числі з високою температурою і кашлем. Це може перерости в пневмонію, що може бути смертельною. Більшість хворих одужує; помирають переважно люди з ослабленою імунною системою, зокрема літні.

11 березня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров'я визнала спалах захворювання, що викликається новим коронавірусом, пандемією.

  • 16x9 Image

    Вікторія Веселова

    Кримська журналістка, оглядач політичних, економічних і соціальних тем в анексованому Росією Криму. З Крим.Реалії співпрацює з 2014 року. З метою безпеки справжнє ім'я та інші відомості про автора не розкриваються.

XS
SM
MD
LG