Доступність посилання

ТОП новини

Віталій Портников: Чи допоможе Ердоган Наріману Джелялу?

Спеціально для Крим.Реалії

Прессекретар президента України Сергій Никифоров повідомив, що Володимир Зеленський під час запланованої зустрічі з президентом Туреччини Реджепом Тайїпом Ердоганом у США передасть списки переслідуваних Росією кримських татар. Раніше Ердоган уже сприяв звільненню з російської в'язниці заступників голови Меджлісу Ахтема Чийгоза та Ільмі Умерова. Зараз ситуацію можна тільки умовно порівняти з тим, що відбувалося під час суду над Чийгозом та Умеровим.

Двох кримськотатарських лідерів звинувачували в «злочинах», які, вважаю, навіть для російського суду виглядали безглуздо. Ахтему Чийгозу приписували організацію масових заворушень у період, коли навіть з точки зору російського законодавства Крим не був частиною Російської Федерації. Ільмі Умерова звинувачували в публічному невизнанні анексії півострова.

Навіть для найбільш неупередженого спостерігача обидва, впевнений, були політичними в'язнями. І це могло послужити додатковим козирем для Реджепа Тайїпа Ердогана, домовлятися з Володимиром Путіним про їх звільнення. До речі, подробиці цього звільнення ‒ вірніше, того, про що насправді домовилися тоді президенти Росії і Туреччини ‒ досі нікому не відомі.

Три роки звільнення Умерова та Чийгоза. Як Київ зустрічав лідерів кримськотатарського народу (фотогалерея)

Звільнених заступників голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова й Ахтема Чийгоза зустрічають у київському аеропорту «Бориспіль»
1/12 Звільнених заступників голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова й Ахтема Чийгоза зустрічають у київському аеропорту «Бориспіль»
Умерова і Чийгоза зустрічали як героїв
2/12 Умерова і Чийгоза зустрічали як героїв
На церемонії вітання звільнених Ільмі Умерова і Ахтема Чийгоза дитячий хор виконав український і кримськотатарський гімни
3/12 На церемонії вітання звільнених Ільмі Умерова і Ахтема Чийгоза дитячий хор виконав український і кримськотатарський гімни
Умеров і Чийгоз оголосили про те, що збираються повертатися до Криму й боротися за звільнення політв'язнів
6/12 Умеров і Чийгоз оголосили про те, що збираються повертатися до Криму й боротися за звільнення політв'язнів
Ахтем Чийгоз просидів у СІЗО майже три роки
7/12 Ахтем Чийгоз просидів у СІЗО майже три роки
Ільмі Умеров до звільнення перебував під домашнім арештом
8/12 Ільмі Умеров до звільнення перебував під домашнім арештом
Ахтем Чийгоз показує документ, який йому видали перед тим, як посадити в мікроавтобус перед звільненням. Він також розповів про те, що в паспортах, які були при ньому, коли його вивозили з Росії, не зробили жодної позначки
9/12 Ахтем Чийгоз показує документ, який йому видали перед тим, як посадити в мікроавтобус перед звільненням. Він також розповів про те, що в паспортах, які були при ньому, коли його вивозили з Росії, не зробили жодної позначки
Звільнені Чийгоз і Умеров ввечері 27 жовтня вирушили до Адміністрації президента на зустріч із Петром Порошенком
10/12 Звільнені Чийгоз і Умеров ввечері 27 жовтня вирушили до Адміністрації президента на зустріч із Петром Порошенком
Президент України Петро Порошенко 27 жовтня нагородив заступників голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова й Ахтема Чийгоза орденами «За заслуги»
11/12 Президент України Петро Порошенко 27 жовтня нагородив заступників голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова й Ахтема Чийгоза орденами «За заслуги»
Previous slide
Next slide

З Наріманом Джелялом усе набагато складніше. Йому приписують організацію «диверсії», підготовку вибуху на газогоні нібито за посередництва українських спецслужб. ФСБ вже вибиває «зізнання» в активістів, яких затримали разом із Джелялом, і демонструє їх на державних російських телеканалах. Можна зрозуміти, що в російських чекістів важлива мета ‒ показати Україну «державою-диверсантом», а Меджліс ‒ не просто вже як екстремістську, а як терористичну організацію.

У російських чекістів важлива мета ‒ показати Україну «державою-диверсантом»

І, звичайно ж, звільнити основного фігуранта майбутнього показового судового процесу ‒ означає зірвати всю цю велику гру, покликану виправдати можливу нову силову ескалацію в російсько-українських відносинах, новий можливий напад Росії на Україну.

Цілком можливо, що під час своєї поїздки до Сочі, запланованої на 29 вересня, президент Туреччини може почати з російським колегою попередні консультації щодо звільнення Джеляла та інших кримськотатарських активістів ‒ не будемо забувати, що для Туреччини це ще й важлива внутрішньополітична тема.

Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял у залі підконтрольного Росії Київського районного суду в Сімферополі, 6 вересня 2021 року
Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял у залі підконтрольного Росії Київського районного суду в Сімферополі, 6 вересня 2021 року
Очевидно, Путін не відмовиться від судового процесу проти останнього з видних керівників Меджлісу, який залишався на окупованій території

Однак навіть якщо звільнення й відбудеться, думаю, до нього мине ще чимало часу. Очевидно, Путін не відмовиться від судового процесу проти останнього з видних керівників Меджлісу, який залишався на окупованій території. Ми маємо почути на цьому процесі, який, не сумніваюся, буде організований у «найкращих» традиціях сталінських процесів над «шкідниками й диверсантами», всі ці безглузді звинувачення в організації диверсії.

А вже після цього можуть і дозріти умови для нових домовленостей Ердогана та Путіна ‒ але й вони, імовірно, залежатимуть від того, що зможе турецький президент запропонувати російському «натомість», чи виявляться в його розпорядженні чергові російські агенти, чи зацікавлений буде Путін у будь-яких нових компромісах щодо Сирії тощо.

Як показує історія зі звільненням Чийгоза та Умерова, Кремль азартно торгує чужою свободою. І це завжди потрібно пам'ятати, коли аналізуєш шанси на звільнення захоплених людей.

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Справа про «диверсію на газопроводі» в селі Перевальне

3-4 вересня в Криму російські силовики провели обшуки та затримали п'ять осіб, у тому числі кримськотатарського політика й активіста Нарімана Джеляла. 6 вересня в Криму заарештували чотирьох затриманих. Так, на 60 діб заарештували братів Азіза й Асана Ахтемових, батькові затриманого Азіза Ахтемова Ескендеру дали 10 діб. Ще один син Ескендера, Арсен Ахтемов, отримав 15 діб арешту. Також підконтрольний Кремлю Київський районний суд заарештував кримськотатарського політика й активіста Нарімана Джеляла на два місяці – до 4 листопада. Наріман Джелял заперечує всі звинувачення на свою адресу.

7 вересня російське державне агентство ТАСС із посиланням на ФСБ Росії повідомило, що затримані «за підозрою в скоєнні диверсії на газопроводі в Криму 23 серпня цього року дали свідчення». За цими даними, на «відео допиту двох із них, поширеному ФСБ, чоловіки докладно розповіли, від кого отримували інструкції та як влаштували підрив газопроводу в селі Перевальне».

При цьому у ФСБ Росії стверджують, що «диверсія була організована Головним управлінням розвідки (ГУР) Міністерства оборони України».

Головне управління розвідки Міноборони України розглядає звинувачення ФСБ Росії як «цілеспрямовану провокацію».

Влада України пов'язує затримання та арешти кримськотатарських активістів із самітом «Кримської платформи», що відбувся 23 серпня.

Омбудсман України Людмила Денісова звернулася до Верховного комісара ООН з прав людини Мішель Бачелет у зв'язку з новими арештами, що відбулися в Криму.

Після інформації про обшуки і затримання 3-4 вересня в активістів у Криму Прокуратура АРК і Севастополя повідомляла про відкриття кримінальних проваджень.

  • 16x9 Image

    Віталій Портников

    Київський журналіст, оглядач Радіо Свобода та Крим.Реалії. Співпрацює з Радіо Свобода з 1991 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

     

This item is part of
XS
SM
MD
LG